cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2014 р. Справа № 911/4642/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі», м. Київ
про визнання договору дійсним та визнання права власності
Суддя Наріжний С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Мовчан В.І. - довіреність б/№ від 13.08.2014 р.;
від відповідача: Коненко Д.Ю. - довіреність б/№ від 15.11.2014 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» (далі - відповідач) про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги ухиленням Відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У зв'язку з цим Позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину промислових товарів за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею - 224,6 кв.м. разом із земельною ділянкою за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею 0,0318 га, на якій розташована вищезазначена нежитлова будівля (кадастровий номер 3211200000:09:005:0057, цільове призначення: для здійснення комерційної діяльності), укладений 11.11.2013 р. між Позивачем та Відповідачем; визнати за Позивачем право власності на вказані нежитлову будівлю та земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4642/14, призначено розгляд справи на 17.11.2014 р.
17.11.2014 р. у судове засідання з'явились представники Позивача і Відповідача та надали пояснення у справі. Представником Позивача у судовому засіданні подано клопотання від 17.11.2014 р. б/№ (вх. № 25609/14) про залучення додаткових доказів, а саме листа Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвинової Н.М. від 14.11.2014 р. № 57.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю. Представник Відповідача у судовому засіданні усно позов визнав, проте письмового відзиву на позов Відповідачем надано не було.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи надані представниками сторін пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.10.2011 р. між ТОВ «Адоніс-Сервіс» (позикодавець, позивач у справі) та ТОВ «Росичі» (позичальник, відповідач у справі) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 03/10 (надалі: Договір 1), відповідно до якого Позивач надав Відповідачу фінансову допомогу в сумі 420000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.10.2011 р. та 13.10.2011 р.
Відповідно до умов Договору 1, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 03.10.2013 р.
04.11.2011 р. між Позивачем і Відповідачем був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 01/11 (надалі: Договір 2), відповідно до якого Позивач надав Відповідачу фінансову допомогу в сумі 1115000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 08.11.2011 р., 31.01.2012 р., 06.02.2012 р. та 06.06.2013 р.
Відповідно до умов Договору 2, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 04.11.2013 р.
Відповідач здійснив часткове повернення фінансової допомоги за Договором 2 на суму 172000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.12.2011 р., 27.09.2012 р. та 06.06.2013 р.
Таким чином, Відповідач не повернув Позивачу фінансову допомогу, отриману згідно Договорів 1, 2 на загальну суму 1363000,00 грн.
11.11.2013 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу (надалі: Договір купівлі-продажу), згідно якого Відповідач зобов'язався передати у власність Позивачу нежитлову будівлю магазину промислових товарів за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею - 224,6 кв.м. разом із земельною ділянкою за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею 0,0318 га, на якій розташована вищезазначена нежитлова будівля (кадастровий номер: 3211200000:09:005:0057, цільове призначення: для здійснення комерційної діяльності) (далі - Майно), а Позивач зобов'язався прийняти і оплатити обумовлену договором грошову суму за Майно.
В пункті 2.1. Договору купівлі-продажу визначена ціна договору, відповідно до якої продаж Майна вчинено за 1145049,60 грн., в тому числі ПДВ 90841,60 грн.
Порядок розрахунку встановлений в п. 2.2. Договору купівлі-продажу, відповідно до якого Позивач зобов'язаний здійснити повну оплату вартості Майна в строк до 13.11.2013 р.
Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань, встановлених умовами договору.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Вказані положення кореспондуються з відповідними приписами ст. 638 ЦК України.
Таким чином при укладенні Договору купівлі-продажу сторони досягли згоди з усіх істотних умов, необхідних для договорів такого виду.
Враховуючи, що фінансова допомога за Договорами 1, 2 Відповідачем повернута не була, з метою здійснення оплати за Майно за Договором купівлі-продажу, Позивач 13.11.2013 р. звернувся до Відповідача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1145049,60 грн.
На підставі заяви Позивача від 13.11.2013 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами 13.11.2013 р. був підписаний договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Згідно п. 8 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони на підставі ст. 203 ГК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями у сумі 1145049,60 грн.
Відповідно до п. 9 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, з моменту підписання цього Договору вважати:
- зобов'язання Позивача припиненим виконанням (відповідно до ст. 599 ЦК України) в сумі 1145049,60 грн., тобто заборгованість Позивача перед Відповідачем за Договором купівлі-продажу від 11.11.2013 р. відсутня;
- зобов'язання Відповідача за Договором 1 припиненим виконанням (відповідно до ст. 599 ЦК України) в сумі 420000,00 грн., тобто заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаним договором відсутня;
- зобов'язання Відповідача за Договором 2 припиненим виконанням частково, тобто залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором 2 становить 217950,40 грн.
Таким чином, Позивач у відповідності до встановленого в п. 2.2. Договору купівлі - продажу порядку розрахунку здійснив повну оплату вартості Майна в строк до 13.11.2013 р.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 Договору купівлі-продажу, Майно було передано Позивачу, що підтверджується Актом прийому-передачі від 13.11.2013 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.
Таким чином, дії сторін щодо повного виконання умов Договору купівлі-продажу свідчать про визнання ними факту його укладення, прийняття сторонами наслідків - укладення вказаної угоди, що відповідно підтверджує дійсність Договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 6.2. Договору купівлі-продажу, останній підлягає нотаріальному посвідченню в строк до 14.11.2013 р.
Згідно п.п. 6.3., 6.4. Договору купівлі-продажу, організація нотаріального посвідчення Договору та витрати, пов'язані з нотаріальним оформленням, покладаються на Позивача, який зобов'язаний повідомити Відповідача про дату, час та місце здійснення нотаріального посвідчення Договору.
На виконання своїх зобов'язань Позивач в строки, зазначені в п. 6.2. Договору купівлі-продажу, 14.11.2013 р. о 10-00 год. організував нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвинової Н.М. за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 34-а.
Про дату, час та місце нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу Відповідач був повідомлений листом від 13.11.2013 р.
Проте, Відповідач у визначений час для нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу не з'явився, необхідні документи для нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу не підготовив.
Зазначені обставини щодо неявки Відповідача також підтверджуються листом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвинової Н.М. від 14.11.2014 р. № 57.
У судовому засіданні 17.11.2014 р. представником Відповідача вказані обставини також не заперечувались.
Таким чином, Відповідач, не повідомивши Позивача про причини неявки, не прибув для нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу, що свідчить про його ухилення від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ст. 219 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» внесено зміни до Цивільного кодексу України, відповідно з якими виключені деякі вимоги про державну реєстрацію угод з нерухомості. Зокрема, в частині 1 ст. 657 ЦК України виключені слова «про державну реєстрацію угод». Таким чином, станом на час укладення Договору купівлі-продажу, він не підлягав обов'язковій державній реєстрації.
Отже у зв'язку з тим, що з 01.01.2013 р. скасований обов'язок здійснення державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, з цієї дати є можливість застосування положень ч. 2 ст. 220 ЦК України щодо вимог про визнання таких договорів укладеними.
В зв'язку з тим, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов Договору купівлі-продажу та з урахуванням реального виконання умов вказаної угоди, суд дійшов висновку, що 11.11.2013 р. сторони фактично уклали Договір купівлі-продажу означеного майна.
Таким чином, на підставі вищезазначених обставин, підтверджуючих домовленість сторін щодо усіх істотних умов Договору купівлі-продажу, його повне виконання, а також ухилення Відповідача від нотаріального посвідчення, Договір купівлі-продажу від 11.11.2013 р. є дійсним.
За таких обставин, позовна вимога Позивача про визнання Договору купівлі-продажу дійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання за Позивачем права власності на визначене Договором купівлі-продажу майно, судом встановлено наступне.
Зазначений Договір купівлі-продажу повністю виконаний сторонами, що підтверджується передачею Майна Відповідачем за актом приймання-передачі та повною оплатою Позивачем вартості Майна.
Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Проте, як зазначає Позивач, 18.08.2014 р. ним було отримано лист Відповідача від 18.08.2014 р. № 18/08 з вимогою про звільнення Майна, у зв'язку з безпідставністю знаходження Майна у володінні Позивача.
Отже, Відповідач не визнає за Позивачем його права власності на Майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Беручи до уваги викладене, позовні вимоги Позивача про визнання права власності на Майно, визначене Договором купівлі-продажу від 11.11.2013 р., підлягають задоволенню повністю.
Таким чином позов у даній справі задовольняється повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі магазину промислових товарів за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею - 224,6 кв.м. разом із земельною ділянкою за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею 0,0318 га, на якій розташована вищезазначена нежитлова будівля (кадастровий номер 3211200000:09:005:0057, цільове призначення: для здійснення комерційної діяльності), укладений 11.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі».
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9; код ЄДРПОУ 37331470) право власності на нежитлову будівлю магазину промислових товарів за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42, загальною площею - 224,6 кв.м.
4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9; код ЄДРПОУ 37331470) право власності на земельну ділянку площею 0,0318 га, кадастровим номером 3211200000:09:005:0057, розташовану за адресою: Київська область, місто Фастів, вул. Шевченка, 42.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 7; код ЄДРПОУ 21649265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9; код ЄДРПОУ 37331470) 24119 (двадцять чотири тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата виготовлення та підписання рішення 24.11.2014 р.
Суддя С.Ю. Наріжний
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41569558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні