Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/20711/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20711/14 04.11.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Громадської організації центр соціальної допомоги «Джерело»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності м. Києва КМДА

про стягнення 13 397,89 грн.

Представники сторін:

від позивача: Хлівнюк М.М. - представник за довіреністю 155/1/0-3639 від 11.09.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Остапчук В.П. - представник за довіреністю № 062/2/5-3593 від

12.05.2014 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Громадської організації центр соціальної допомоги «Джерело» про стягнення 13 397,89 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.10.2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадською організацією центр соціальної допомоги «Джерело» та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» укладено договір №778 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

На виконання умов договору третя особа передала відповідачу приміщення у нежитловому будинку, що перебувало на балансі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

Проте, відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього основної заборгованості по договору оренди в розмірі 12 115,20 грн., з яких: 7 141,56 грн. - заборгованість по орендній платі, 2 027,47 грн. - заборгованості за компенсаційні витрати підприємства, 2 946,17 грн. боргу за користування земельною ділянкою, пені в розмірі 1 099,44 грн. та 3% річних в розмірі 183,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.2014 року.

17.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського міста Києва позивач подав документи по справі на часткове виконання вимог ухвали суду від 01.10.2014 року.

В судове засідання 20.10.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30794072.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2014 року розгляд справи відкладено на 04.11.2014 року.

31.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

В судове засідання 04.11.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30814669.

Як вбачається з повернутих конвертів № 01030 30794072, №01030 308814669 з направленням ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення, вони повернулися в суд у зв'язку з тим, що за зазначеною адресою не розшукано.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03146, м. Київ, вулиця Протасів Яр, будинок 2, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.09.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача подав заяву про виправлення описки в заяві про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої просив стягнути з відповідача основний борг в розмірі 7 029,53 грн., пеню в розмірі 1 099,44 грн. та 3% річних в розмірі 183,25 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

19.10.2012 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Громадською організацією центр соціальної допомоги «Джерело» (орендар) та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємством) укладено договір №778 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» та протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27 вересня 2012 року №130 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Басейна, буд.1/2, літера А для розміщення громадської організації.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 69,9 кв.м, в т.ч. 2 поверх - 0,80 кв.м, 3 поверх - 69,10 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п.2.4 договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

Відповідно до п.4.1 договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

19.10.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 19.10.212 року №778 приміщення у нежилому будинку, що перебувають на балансі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 69,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2 літера А, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна від 19.10.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір є укладеним з моменту підписання сторонами і діє з 26.07.2012 року по 24.07.2015 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п.3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22 вересня 2011 року №34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору за 2012 рік становить:

1 грн. на рік за 50 кв.м орендної площі;

55 грн. 52 коп. за 69,10 кв.м орендної площі, що складає 1 104 грн. 89 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, крім орендної плати орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за липень 2012 року складає 220 грн. 91 коп. на місяць;

- компенсацію витрат підприємства, яка за липень 2012 року складає 143 грн. 29 коп. на місяць.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання, оперативного управління (балансоутримувача) комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта прийому-передачі при поверненні об'єкта оренда орендодавцеві (п.3.6 договору).

Згідно з п.3.7 договору орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше числа наступного місяця.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства) своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, відповідач зобов'язання за договором №778 від 19.10.2012 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині здійснення своєчасної оплати орендних платежів належним чином не виконав.

З огляду на викладене, станом на 13.10.2014 року вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 7 029,53 грн. з якої 3 641,51 грн. - заборгованість по орендній платі (за період з 18.07.2014 по 30.09.2014 року), 1 176,76 грн. - заборгованості за компенсаційні витрати підприємства (за період з06.03.2014 року по 30.09.2014 року), 2 211,26 грн. - компенсації за користування земельною ділянкою (за період з 20.01.2014 року по 30.09.2014 року) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 099,44 грн. та 183,25 грн. трьох відсотків річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями п. 6.2 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором №778 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 1 099,44 грн. та 183,25 грн. трьох відсотків річних наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з громадської організації центру соціальної допомоги «Джерело» (03146, м. Київ, вулиця Протасів Яр, будинок 2, ідентифікаційний код: 25699969) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) основну заборгованість по орендній платі в розмірі 7 029 (сім тисяч двадцять дев'ять) грн. 53 коп., пеню в розмірі 1 099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп., 3 % річних в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 25 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.11.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий