Рішення

від 20.11.2014 по справі 910/23034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23034/14 20.11.14

За позовомПриватного підприємства "Кава Тревел" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Кави" простягнення 195 111,53 грн. Суддя Головатюк Л.Д.

за участю представників:

Від позивачаЧеховський Д.Ю. (довіреність від 03.11.2014 р.) Від відповідачаКостянецький М.В. (довіреність від 20.11.2014 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору поставки товарів № 16/14 від 26.03.2014 в розмірі 195 111,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23034/14 та призначено до розгляду на 11.11.2014 р.

11.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на 20.11.2014 р. через неявку в засідання представника відповідача.

11.11.2014 р. в судове засідання з'явилися уповноважені представники сторін.

Представник позивача заявив клопотання про зменшення ціни позову, надав додаткові докази в матеріали справи, обґрунтував позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі відповідно до зменшеного розміру.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

З огляду на наведене вище, заява позивача про зменшення розміру ціни позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

Представник відповідача обставини прострочення у господарських відносинах з Приватним підприємством "Кава Тревел" не спростував, відзив на позов або ж письмових заперечень не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 р. між Приватним підприємством "Кава Тревел" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім Кави" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки товарів № 16/14 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар за асортиментом, у кількості та по ціні, що узгоджена сторонами відповідно до договору. Асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

У п. 2.2 Договору сторони погодили, що розрахунок проводиться відповідно до графіку:

До 20 квітня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 травня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 червня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 липня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 серпня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 вересня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 жовтня 2014 року - 37 015,00 грн.;

До 20 листопада 2014 року - 37 015,00 грн.;

За доводами позивача, на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 296 120,00 грн., проте, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, оскільки лише частково оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 175 820,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах поставив відповідачеві товар на загальну суму 296 120,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 36 від 31.03.2014 р., яка підписана представниками сторін та скріплена відбитками їх печатки (засвідчена копія накладної наявна у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який закріплений у п. 2.2 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 114 000,00 грн.

Згідно з п. 6.6 Договору у разі систематичного (більше двох разів) прострочення з оплатою товару, постачальник має право в однобічному порядку переглянути умови оплати та, на власний розсуд, вимагати повної оплати товару достроково або повернення товару. При вимозі дострокової оплати товару покупець зобов'язаний повністю оплатити товар у строк вказаний постачальником.

Судом встановлено, що у вересні 2014 року постачальник звернувся до покупця з вимогою про дострокову сплату товару оплату товару, що підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про оплату відправки поштової кореспонденції та фіскальним чеком, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Суд відзначає, що жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в розмірі 175 820,50 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 175 820,50 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України ), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України ), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Поряд з сумою основної заборгованості за прострочення оплати поставленого товару позивач просить суд стягнути з відповідача також суму штрафу у розмірі 9 291,03рн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 , ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі пропущення покупцем строків оплати згідно даного Договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який нараховуєтьсчя пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення та штраф у розмірі 5% від простроченої суми за кожний випадок (по кожній поставці) несвоєчасності оплати.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, суд приймає його як вірний та такий, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 9 291,03 грн. поряд із сумою основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Кави" (04210, м. Київ, Оболонський район, вул. Оболонська Набережна, 19, корпус 3, код ЄДРПОУ 38736790) на користь Приватного підприємства "Кава Тревел" (61003, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Кооперативна, 6/8, код ЄДРПОУ 39114164) основний борг в розмірі 175 820 (сто сімдесят п'ять вісімсот двадцять) грн. 50 коп., 9 291 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто одну) грн. 03 коп. штрафу та 3 702 (три тисячі сімсот дві) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЛ.Д. Головатюк

Повне рішення складено: 25.11.2014 р.