Рішення

від 25.11.2014 по справі 912/3262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 рокуСправа № 912/3262/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3262/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженергоремонт", м. Миколаїв

до: приватного підприємства "Промпостач", м. Кіровоград

про стягнення 46 301,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаженергоремонт" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 110 від 08.09.2014 р. про стягнення з приватного підприємства "Промпостач" 46 301,80 грн., в тому числі 40 000,00 грн. основного боргу, 4 920,00 грн. інфляційних втрат та річних та 1381,80 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем помилково перераховано приватному підприємству "Промпостач" грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2014 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.10.2014 р.

Представником позивача подано до суду заяву від 10.10.2014 р. № 115, за змістом якої надано обґрунтування нарахування інфляційних втрат з 01.07.2013 р. та 3 % річних з 26.06.2013 р., а також просить виправити описки в позові та уточнити позовні вимоги в частині періоду прострочення, а саме: замість періоду прострочення "з 26.06.2013 р. по 29.08.2014" у всіх частинах позову де він наведений урахувати період прострочення "з 27.06.2013 р. по 30.08.2014 р." у тому числі в позовних вимогах замість періоду прострочення за який повинні бути стягнені 3% річних "з 26.06.2013 р. по 29.08.2014 р." урахувати період прострочення "з 27.06.2013 р. по 30.08.2014 р." (а.с. 23).

Представник позивача у судове засідання 25.11.2014 р. не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. 04.11.2014 р. подав до суду заяву № 118 від 29.10.2014 р., відповідно до якої надав уточнений розрахунок суми позову складений з урахуванням заяви від 10.10.2014 р. про виправлення описок в позові та просив стягнути з відповідача помилково перераховані кошти в сумі 40 000,00 грн., 4 920,00 грн. інфляційних втрат, 1 381,80 грн. 3% річних, всього 46 301,80 грн. (а.с. 35).

Представник відповідача у судове засідання 25.11.2014 не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений за адресою його місцезнаходження - 25031, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 28, кв. 91, яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.31), однак поштовий конверт разом із повідомленням повернуто до господарського суду Кіровоградської області з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 40-41).

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того така сама позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2. зазначеної постанови).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в ній доказів відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до наданих пояснень, 19.06.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаженергоремонт" (позивачем) помилково та безпідставно було перераховано на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Промпостач" (відповідач) № 26000799966974, відкритий в ПАТКБ "Правекс-банк", МФО код банку 380839 - 51 429,50 грн. згідно платіжного доручення № 111 від 19.06.2013 р. В призначенні платежу при здійсненні перерахунку вказаних коштів зазначено: "плата за матеріали рах. № 31 від 19.06.2013 р., ПДВ 8571,58" (а.с. 7).

19.06.2013 р. позивач в телефонному режимі звернувся до відповідача з вимогою повернути помилкового перераховані кошти в сумі 51 429,50 грн.

Відповідачем частково повернуто позивачу помилково перераховані кошти в сумі 11 429,50 грн. платіжним дорученням № 84 від 20.06.2013 р. з призначення платежу "повернення помилково перерахованих коштів" (а.с 8).

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем було надіслано відповідачу претензію № 82 від 21.08.2013 р. з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 40 000 грн. (а.с. 9), яка отримана відповідачем 04.09.2013 р. (а.с. 10-11).

Посилаючись на те, що відповідач на вказаний лист відповідь не надав, суму помилково перерахованих коштів не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 40 000,00 грн. як таких, що набуті без достатньої правової підстави та помилково зараховані на рахунок відповідача з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте відпала.

Пунктом 6 Указу Президента від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Згідно з п.2.35 постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

У п.1.4. постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" визначено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведеного вбачається, що з рахунку позивача були безпідставно перераховані, а відповідачем безпідставно отримані грошові кошти у сумі 51 429,50 грн., які відповідач зобов"язався повернути, проте свій обов'язок виконав частково, а саме повернув кошти лише в сумі 11 429,50 грн.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи позовні вимоги не заперечив, відзиву не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів в сумі 40 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 1 381,80 грн. за період з 27.06.2013 р. по 30.08.2014 р. та інфляційні збитки в сумі 4 920,00 грн. за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2014 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3%річних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 40 000,00 грн.

Згідно з абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Промпостач" (25030, м. Кіровоград, вул. Біляєва, 7, а/с 72, код 30567283, рах. № 26000799966974 в ПАТ КБ "Правекс - Банк", код банку 380839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженергоремонт" (54052, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 325/3, кв. 5, код 37206991) 40 000,00 грн. помилково перерахованих коштів, а також 1 578,34 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: 54052, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 325/3, кв. 5; відповідачу за адресою: 25031, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 28, кв. 91.

Суддя С. Б. Колодій