cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2014 р. Справа № 911/4101/14
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київм'ясо» про стягнення 12 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Романенко С.Д. (довіреність №262 від 24.09.2014); від відповідача:не з'явився. секретар судового засідання: Жиленко Е.В.
Обставини справи:
24.09.2014 Публічне акціонерне товариство «Племптахорадгосп Броварський (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №261 від 23.09.2014 (вх. №4246/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київм'ясо» (далі - відповідач) про стягнення 12 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару №18/06/2013 від 18.06.2013, а саме щодо повної та своєчасної оплати.
В результаті неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Київм'ясо» умов договору поставки товару №18/06/2013 від 18.06.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу та 2 000,00 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2014 порушено провадження у справі №911/4101/14 та призначено розгляд справи на 20.11.2014.
20.11.2014, у судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позові з врахуванням часткової оплати суми боргу відповідачем та надав платіжне доручення №2168 від 17.11.2014 на суму 10 000,00 грн.
У судове засідання 20.11.2014 представник відповідача по справі, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача по справі, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 20.11.2014 господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
18.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Племптахорадгосп Броварський (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київм'ясо» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки товару №18/06/2013 (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальникзобовязується поставляти і передавати у власність покупцю м'ясопродукти (надалі йменується товар), що визначаються у видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Загальна сума договору складається із сум всіх накладних на товар, отриманий по даному договору.
Пунтком 6.1. договору зазначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає перебіг у момент, визначений п. 6.1. договору та закінчується 31.12.2014 (п.6.2. договору).
Господарським судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору позивач поставив, а відповідач отримав товар про, що свідчить копія акту звіряння взаємних розрахунків на 31.07.2014, яка підписана обома сторонами договору поставки товару №18/06/2013 від 18.06.2013.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.
В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що ПАТ «Племптахородгосп Броварський» було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.
Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, оплату за поставлений товар у повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив.
З акту звіряння взаємних розрахунків на 31.07.2014вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 816,50 грн.
Проте, позивачем до матеріалів справи додано платіжне доручення №1856 від 26.08.2014 на суму 13 816,50 грн., яке свідчить про часткову оплату боргу відповідачем.
Крім того, 17.11.2014 (після порушення провадження у даній справі) відповідач сплатив позивачу 10 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2168 від 17.11.2014.
У зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу після порушення провадження у справі, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 10 000,00 грн. по справі припиняється на підставі п. 1-1 ч. 1ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно роз'яснень п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи часткову оплату відповідачем суми боргу, господарський суд на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі 10 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. штрафу, нарахованого на суму боргу.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Господарський суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленоюстаттею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.4.2. договору при простроченні здійснення оплати за товра покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення. За затримку оплати товару більше ніж на 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує на коритсь постачальника штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.
З огляду на викладене та враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого товару понад 15 календарних дні, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 2 000,00 грн. штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань у повному обсязі, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими.
Однак, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу після порушення провадження у справі, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 2 000,00 грн. В частині стягнення з відповідача 10 000, 00 грн. основного боргу провадження у справі припиняється.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а частина основного боргу сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київм'ясо» (08400, Київська обл, м. Перяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, 38, ідентифікаційний код: 38047312) на користь Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» (07414, Київська обл., Броварський район, село Рожівка, вулиця Слави, будинок 22, ідентифікаційний код: 05477043) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 10 000 (десяти тисяч) грн. 00 коп. основного боргу припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 25.11.2014 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41569669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні