Рішення

від 19.11.2014 по справі 918/1574/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 918/1574/14

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Херсонський машинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеагромаш” про стягнення 34 684, 49 грн.

          За участю:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Херсонський машинобудівний завод” (далі – ТОВ “Херсонський машинобудівний завод”, позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеагромаш” (далі – ТОВ “Рівнеагромаш”, відповідач) про стягнення 34 684, 49 грн., з яких 18 420 грн. основної суми боргу, 11 227, 26 грн. інфляційних втрат, 3 596, 46 грн. пені, 1 440, 77 грн. три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1574/14 розгляд якої призначено на 12.11.14 р.

У судовому засіданні 12.11.2014 року судом перевірено подані позивачем оригінали документів на відповідність їх оригіналам. Позивачем 12.11.2014 року подано додаткові докази у справі. Ухвалою від 12.11.2014 року розгляд справи відкладено на 19.11.2014 року.

В призначене судове засідання сторони не забезпечили явку своїх уповноважених представників, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направили.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З метою встановлення адреси відповідача судом було зроблено спеціальний витяг з ЄДРПОУ, з якого вбачається, що місцезнаходженням ТОВ “Рівнеагромаш” є: 35351, Рівненська область, Рівненський район, с. Тайкури, вул. Ветеранів, б. 12, кв. 2.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та її відкладення були надіслані відповідачу за вказаною вище адресою.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надано достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Позивач також належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 19.11.2014 року.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі сторін.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

5 серпня 2013 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 05/08/13-2326 за умовами якого ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" (продавець) прийняв зобов'язання передати ТОВ "Рівнеагромаш" (покупець) продукцію в кількості, асортименті та за ціною, зазначених у відповідних Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався оплатити і прийняти продукцію на умовах, передбачених договором (далі - договір).

Згідно додатку № 1 до договору від 05.08.2013 року (Специфікація) покупець зобов'язався здійснити 100% попередню оплату за кожну одиницю продукції, яка постачається по специфікації протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від продавця відповідного рахунку-фактури.

Додатковою угодою до договору № 1 від 05.08.2013 року сторони домовились про внесення змін до Специфікації та виклали її в наступній редакції:

« 1. Покупець здійснює 100% оплату за продукції, яка постачається по специфікації № 1 від 05.08.2013 року за таким графіком: 50 000 грн. разом з ПДВ, покупець сплачує у строк до 20.08.2013 року; 50 000 грн. разом з ПДВ - у строк до 10.09.2013 року; 91 520 грн. разом з ПДВ, - до 15.10.2013 року».

Сторони також домовились внести зміни до п. 2 Специфікації та викласти його в наступній редакції:

«Відвантаження продукції покупцю здійснюється до 20.09.2013 року, за умови зарахування на розрахунковий рахунок продавця 100 000 грн.» (а.с. 16).

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем в рахунок сплати першого платежу було перераховано позивачу: 09.08.2013 року – 50 000 грн., в рахунок сплати другого платежу, з порушенням строку оплати (у строк до 10.09.2013 року) 11.09.2013 року – 10 000 грн., 20.09.2013 року – 10 000 грн., 27.09.2013 року – 20 000 грн., 16.10.2013 року – 5 000 грн., 31.10.2013 року – 5 000 грн.

За зобов'язаннями зі сплати третього платежу відповідачем сплачено позивачу:

10.12.2013 року – 15 000 грн.,

03.01.2014 року – 6 500 грн.,

16.01.2013 року – 8 500 грн.,

22.01.2013 року – 16 000 грн.,

19.03.2014 року – 2 000 грн.,

28.03.2014 року – 5 000 грн.,

29.04.2014 року – 3 100 грн.,

20.05.2014 року – 7 000 грн.,

03.06.2014 року – 5 000 грн.,

31.07.2014 року – 5 000 грн.

Тобто всього з 10.12.2013 року по 31.07.2014 року сплачено 73 100 грн.

Вказане підтверджується випискою ПуАТ «КБ «Акордбанк» від 10.11.2014 року № 20-21-322.

Згідно акту приймання-передачі від 01.10.2013 року до договору, відповідачем отримано від позивача жниварку кукурудзозбиральну КМС-8, зав. Номер 1279, 2013 року випуску вартістю 191 520 грн. з ПДВ (а.с. 17).

Судом встановлено, що за отриману продукцію відповідач повністю не розрахувався, і його заборгованість перед позивачем становить 18 420 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

З урахуванням умов Додаткової угоди № 1 до Договору від 05.08.2013 року № 05/08/13-2326 щодо строків оплати продукції, позов в частині стягнення з відповідача основної суми боргу у вказаному розмірі підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем було порушено строки здійснення оплати товару згідно умов Додаткової угоди № 1 до договору, позивачем було нараховано відповідачу, з посиланням на ст.ст. 526, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, 3 596, 46 грн. пені нарахованих за період з 03.11.2013 року по 14.04.2014 року з урахуванням часткових проплат, 11 227, 26 грн. інфляційних втрат – з вересня 2013 року по листопад 2014 року також враховуючи часткові проплати здійснені відповідачем за договором та 3% річних в сумі 1 513, 51 грн.

Згідно п. 7.4 Договору у разі порушення термінів оплати продукції, покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені за кожний день прострочення оплати продукції від несплаченої суми.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені судом встановлено суму пені в розмірі 3 610, 18 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 3 596, 46 грн., у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог за відсутності відповідного клопотання позивача, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом в сумі 3 596, 46 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат судом встановлено, що він є невірним. Судом встановлено відсутність втрат від інфляції за період з вересня 2013 року по жовтень 2013 року, виходячи з наступних періодів розрахунку з урахуванням дат проплат: 11.09.13-19.09.13 на 40 000 грн. боргу, 20.09.13-26.09.13 на 30 000 грн., 27.09.13-15.10.13 на 10 000 грн., 16.10.13-30.10.13 на 5 000 грн., 31.10.13-31.10.13 на 5 000 грн. боргу.

Крім того, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за третім платежем на суму 91 520 грн., який згідно умов Додаткової угоди № 1 до договору мав бути здійснений до 10.09.2013 року, тобто прострочення оплати рахується з 11.09.2013 року.

Таким чином, інфляційні втрати згідно перерахунку суду становлять 5 544, 64 грн., враховуючи дати оплат, виходячи з наступних періодів розрахунку: 16.10.13-09.12.13 на суму боргу 91 520 грн. = 183, 04 грн. інфляційних втрат, 10.12.13-02.01.14 на 76 520 грн. боргу = 0 грн. інфляційних втрат, 03.01.14-15.01.14 на 70 020 грн. = 0 грн., 16.01.14-21.01.14 на 61 520 грн. боргу = 0 грн. втрат, 22.01.14-18.03.14 на 45 520 грн. = 1 274, 56 грн. втрат, 19.03.14-27.03.14 на 43 520 грн. = 0 грн. втрат від інфляції, 28.03.14-28.04.14 на 38 520 грн. – 1 271, 16 грн. інфляційних втрат, 29.04.14-19.05.14 на 35 420 грн. боргу = 1 345, 96 грн. втрат, 20.05.14-02.06.14 на 28 420 грн. = 0 грн. втрат, 03.06.14-30.07.14 на 23 420 грн. = 327, 88 грн. інфляційних втрат, 31.07.14-03.11.14 на 18 420 грн. боргу = 1 142, 04 грн. втрат від інфляції.

За вказаних обставин підлягає частковому задоволенню позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 544, 64 грн, в іншій частині в сумі 5 682, 62 грн. у позові слід відмовити.

До того ж позивачем було нараховано 3% річних в сумі 1 440, 77 грн. Здійснивши перерахунок заявленої вимоги, з урахуванням дат проплат, з 11.09.13 по 19.09.13 на суму боргу в розмірі 40 000 грн. Відсотки становлять 29, 59 грн., з 20.09.13 по 26.09.13 на 30 000 грн. = 17, 26 грн., з 27.09.13 по 15.10.13 на 10 000 грн. = 15, 62 грн. 3% річних, 16.10.13 по 30.10.13 на 5 000 грн. = 6, 16 грн. Судом встановлено, що 3%річних за вказані періоди становлять 68, 63 грн., тоді як позивачем заявлено 72, 74 грн.

Тоді як за нижчезазначені періоди: з 16.10.13 по 09.12.13 - 3% річних нарахованих на 91 520 грн. боргу становлять 413, 72 грн., з 10.12.13 по 02.01.14 на 76 520 грн. = 150, 94 грн., з 03.01.14 по 15.01.14 на 70 020 грн. боргу = 3% становлять 74, 82 грн., з 16.01.14 по 21.01.14 на 61 520 грн. = 30,34 грн., з 22.01.14 по 18.03.14 на 45 520 грн. = 209,52 грн., з 19.03.14 по 27.03.14 на 43 520 грн. = 32,19 грн., з 28.03.14 по 28.04.14 на 38 520 грн. = 101, 31 грн., з 29.04.14 по 19.05.14 на 35 420 грн. = 61, 14 грн., з 20.05.14 по 02.06.14 на 28 420 грн. = 32, 70 грн., 03.06.14 по 30.07.14 на 23 420 грн. = 111, 65 грн., з 31.07.14 по 03.11.14 на 18 420 грн. = 145, 34 грн. Тобто разом 3% річних становлять 1 363, 67 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1 440, 77 грн., а з перерахунку суду вбачається правомірним нарахування 1 432, 30 грн., суд дійшов висновку про задоволення вказаної вимоги у розмірі 1 432, 30 грн., а в сумі 8, 47 грн. в позові в цій частині вимоги відмовляє.

В силу приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов за вказаних вище підстав підлягає частковому задоволенню в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

За ст. 49 ГПК України судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1 527, 22 грн. покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеагромаш” (35351, Рівненська область, Рівненський район, с. Тайкури, вул. Ветеранів, б. 12, кв. 2, код 35146543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Херсонський машинобудівний завод” (73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, код 35788406) 18 420 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. основного боргу, 3 596 (три тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 46 коп. пені, 5 544 (п'ть тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 1 432 (одна тисяча чотириста тридцять два) грн. 30 коп. – 3% річних та 1 527 (одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 22 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.11.2014 року.

                              Суддя Гудзенко Я.О.