Постанова

від 20.11.2014 по справі 826/11966/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11966/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Бєлової Л.В.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Спірідонова С.І.

представника відповідача Сперкач С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газвантаж" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 25.04.2014 р. № 58426552209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.04.2014 р. № 58426552209 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 414 259,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 186 417,00 грн..

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Газвантаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327.

Згідно з висновками даного акту контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п. 185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього у сумі 414259,00 грн., в т.ч. заниження за листопад 2012 року в сумі 414259,00 грн.; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за результатами діяльності 2013 року всього в сумі 895167,00 грн.; пп. "г" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. "а" 171.2 ст. 171 ПК України, в результаті чого встановлено порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування ПДФО до бюджету на суму 894,00 грн.; ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Такі висновки мотивовано тим, що позивачем занижено показники у рядку 1 Декларації "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів", внаслідок не включення до бази оподаткування ПДВ в повному обсязі операцій по реалізації скрапленого газу через мережу АГЗП та АЗС із застосуванням РРО у сумі ПДВ 414259,00 грн., оскільки, згідно поданого товариством звіту від 14.12.2012 про використання РРО за листопад 2012 року за № 9078659356, сума ПДВ за звітний період становила 548200,23 грн.

Також під час перевірки встановлено, що згідно додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до Декларації за листопад 2012 року за № 9082616920 від 29.12.2012 та даних Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за № 9082617545 від 29.12.2012 року, ТОВ "Газвантаж" включило до податкового зобов'язання за листопад 2012 року суму ПДВ по обсягам реалізації скрапленого газу через мережу АГЗП та АЗС в розмірі 133941,00 грн.

У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Газвантаж" було занижено показники у рядку 1 Декларації "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів" у сумі ПДВ 414259,00.

Також згідно з актом перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327, відповідач стверджує, що, згідно бази даних АІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Газвантаж" не подавало уточнюючого розрахунку по ПДВ за листопад 2012 року із сплатою суми недоплати та штрафу у розмірі 3% від такої суми, як і не відображало суму недоплати у складі декларації з ПДВ за наступний податковий період, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, із збільшенням суми штрафу у розмірі 5% від такої суми.

На підставі акту перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 № 58426552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 621389,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 414259,00 грн. та за штрафними санкціями - 207130 грн.

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням Міндоходів України від 04.08.2014 № 89316/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ "Газвантаж" залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивач самостійно виявив суму заниження податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року та самостійно збільшив загальну суму зобов'язань з ПДВ у складі податкових зобов'язань у наступних податкових періодах - у грудні 2012 року та січні 2013 року, подавши до відповідача звіти про використання РРО, податкові декларації разом з додатком 5 за періоди листопад 2012 року та січень 2013 року, які були отримані податковим органом, згідно квитанцій № 2, то відповідно, висновки відповідача частково є помилковими, а прийняте на їх підставі рішення - протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, враховуючи наявні у справі матеріали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Наведена норма закріплює диспозитивне право платника, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та відповідний штраф, або відобразити суму недоплати у складі декларації з ПДВ у наступному періоді, але повинен збільшити зобов'язання на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми.

З матеріалів вбачається, що позивач відобразив суму недоплати в розмірі 414259,00 грн. у складі декларацій з ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року, і не нарахував суму штрафу у розмірі 5% від суми 414259,00 грн.

У відповідності до Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Позивачем не було подано уточнюючого розрахунку по податку на додану вартість за листопад 2012 року із сплатою суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, а також не було відображено суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Газвантаж» заявив від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 495478 грн. за листопад 2012 року, яку було враховано в зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (ряд. 20.1 Декларації).

Позивачем не спростовано встановлених обставин щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 414259 грн. за листопад 2012 року, яку було враховано в зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість ( ряд. 20.1 Декларації), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 414259 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зафіксовані у акті від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327, знайшли своє підтвердження, тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним, а підстави для задоволення вимог позивача - відсутні.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення за неповного з'ясування обставин справи і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення за неповного з'ясування обставин справи і висновки суду не відповідають обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газвантаж" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газвантаж" відмовити повністю

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст Постанови виготовлено 21 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Бєлова Л.В.