Постанова

від 25.11.2014 по справі 911/1251/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 911/1251/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. у справі№ 911/1251/14 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеробетон-32" доПублічного акціонерного товариства "Київобленерго" провизнання недійсним рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електроенергією

за участю представників сторін:

від позивача: Забіяка Ю.Л.,

від відповідача: Грабовий О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним рішення ПАТ "Київобленерго", оформленого протоколом № 0049 засідання комісії по розгляду акту № К028119 від 06.02.2014 року про порушення правил користування електроенергією від 02.04.2014 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. у справі №911/1251/14, позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" від 02.04.2014 р., оформленого протоколом №0049 засідання комісії по розгляду акту № К028119 від 26.02.2014 р. про порушення Правил користування електроенергією.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. та рішення місцевого господарського суду від 02.06.2014р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеробетон-32" (споживач, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 220037319, відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

За умовами Договору (п. 3.1.5.), постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії, електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

В межах господарських відносин, що виникли за Договором, Відповідачем була здійснена перевірка дотримання Позивачем умов Договору та Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (надалі також: "Правила").

За результатами вказаної перевірки Відповідачем було складено Акт про порушення №К028119 від 26.02.2014 р., яким встановлено, що на момент перевірки внаслідок закорочення струму вторинного кола трансформаторів по трьом фазам мала місце похибка лічильника (-64,25%), що обліковує споживання електроенергії. При цьому жодних порушень Договору та/або Правил з вини Позивача виявлено не було. У вказаному Акті про порушення зафіксовано, що на момент перевірки пломби Відповідача, встановлені на лічильнику та КП пошкоджені не були.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2014р. позивачем було направлено відповідачу лист № 614, в якому останній зазначає, що підключення та пломбування схеми обліку здійснювалось представниками відповідача, жодного втручання у схему обліку та жодного пошкодження пломб при перевірці виявлено не було, що виключає вину позивача у порушенні розрахункового обліку електричної енергії.

12.03.2014р. комісією відповідача було розглянуто Акт про порушення, про що складено Протокол № 0176 засідання комісії по розгляду Акту та у вказаному Протоколі вказані пропозиції комісії відповідача провести розрахунок згідно п. 6.20 Правил після зняття контрольних показників обліку 26.03.2014 р. та провести засідання комісії повторно 02.04.2014 р.

02.04.2014 р. було проведено повторне засідання комісії відповідача, на якому було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 0049 засідання комісії по розгляду акту №К028119 від 26.02.2014 р. про порушення Правил користування електроенергією, який належним чином засвідчений, підписаний всіма членами комісії та містить позначку, що споживач з рішенням комісії не згоден ("Протокол № 0049").

Відповідно до п. 5 Протоколу № 0049 членами комісії була встановлена пропозиція: "зробити перерахунок по п. 6.20. Датою початку розрахункового періоду вважати дату заміни приладу обліку, зафіксовану в акті збереження пломб від 18.04.2012 р.".

Позивач, не погодившись з зазначеним періодом перерахунку, звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного рішення комісії недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про те, що комісією відповідача невірно визначено розрахунковий період з дати заміни приладу обліку, зафіксованої в акті збереження пломб від 18.04.2012 р., що суперечить вимогам п. 6.20. Правил, тому рішення відповідача прийнято з порушенням Правил та підлягає визнанню недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Згідно із ст.1 Закону України "Про електроенергетику" споживачами є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст.26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (надалі - ПКЕЕ), ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п.6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше, ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Згідно з п. 5 Протоколу № 0049, членами комісії була встановлена пропозиція: "зробити перерахунок по п. 6.20. Датою початку розрахункового періоду вважати дату заміни приладу обліку, зафіксовану в акті збереження пломб від 18.04.2012 р." .

Вказаний Протокол № 0049 підписаний всіма членами комісії та містить позначку, що споживач з рішенням комісії не згоден.

Згідно з п. 6.20. Правил, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

Як вбачається з Акту про порушення № К028119, порушення розрахункового обліку у Позивача сталося не з вини споживача, отже, комісією було правомірно застосовано п. 6.20. Правил.

Водночас, комісією було визначено розрахунковий період з дати заміни приладу обліку, зафіксованої в акті збереження пломб від 18.04.2012 р., що суперечить вимогам п. 6.20. Правил.

Так, згідно п. 2.3.3. Договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку".

Відповідно до п. 1.1. Додатку № 4 до Договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 23 числа календарного місяця по 23 числа наступного місяця .

Як підтверджується матеріалами справи, Акт про порушення № К028119 було складено 26.02.2014 р., отже часом розрахункового періоду є період з 23.02.2014 р. по 23.03.2014 р.

Доводи скарги щодо необхідності визначення розрахункового періоду з 18.04.2012р. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з виписок з програм зчитування роботи засобу обліку не вбачається, що вони автоматизовано (як цього вимагає п.6.20 Правил) зафіксували дату порушення роботи засобу обліку, тобто 18.04.2012р.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що п. 6 та п. 8 Протоколу № 0049 не відповідають вимогам Правил, щодо належного оформлення, а саме: п.6 не заповнений комісією при складанні протоколу, а в п.8 не визначений період перерахунку та розмір заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги про скасування спірного рішення енергопостачальника.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1251/14 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова