Ухвала

від 25.11.2014 по справі 818/2463/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р.Справа № 818/2463/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Бондара В.О. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2014р. по справі № 818/2463/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01.09.2014 року позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 19.08.14 року № 0005891502/43503, яким зменшено ПАТ "Сумихімпром" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 16207 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 81036 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.14 року по справі № 818/2463/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду Сумської області від 06.10.14 року по справі № 818/2463/14, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ"Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.07.14 року №2716/18-19-15-02/05766356.

В зазначеному акті перевірки податковим органом зроблено висновки про завищення ПАТ "Сумихімпром" від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2013 року у розмірі 162072,30грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року на суму 162072,30 грн., чим порушено норми п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.14 року № 0005891502/43503, яким зменшено ПАТ "Сумихімпром" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 162072 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 81036 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що правомірне було включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина".

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" укладені договори поставки від 28.12.12 року № 117 та № 118.

На виконання умов вказаних договорів, згідно рахунків - фактур, відповідно до видаткових накладних позивачем від ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" було отримано ТМЦ на загальну суму 972433,80 грн. в тому числі ПДВ 162072,30 грн. Також ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" було виписано відповідні податкові накладні. Перевезення товару здійснювалося відповідно до товарно - транспортних накладних та подорожніх листів.

Крім того ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" позивачу на вказаний товар було видано паспорти якості. Оплата товару проведена в безготівковому порядку згідно платіжних доручень. В подальшому придбаний товар ПАТ "Сумихімпром" використано для власних виробничих потреб.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" мали реальний характер, фактичний рух товару від продавців до покупця повністю підтверджений матеріалами справи, документи (видаткові, податкові, товарно - транспортні накладні) щодо вказаних операцій купівлі - продажу товарів мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

На момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Також колегія суддів зазначає, що по вказаним господарським операціям було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ та позивачем було фактично отримано придбані товари. Податкові накладні складені ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" в зв'язку з реалізацією товару ПАТ "Сумихімпром" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (сторінка 10 акту).

Стосовно акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ПАТ "Сумихімпром" - ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.12.13 року по 31.12.2013 року", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого кредиту та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що вищеазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Текстильна компанія "Укртехтканина".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.14 року по справі № 818/2463/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2014р. по справі № 818/2463/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді Бондар В.О. Чалий І.С.