Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/23421/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23421/13 17.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛукОйл - Україна"

про стягнення 1165 657, 49 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Скачко А.А. по довіреності № б/н від 04.12.2013р.

Від відповідача: Журавльова О.С. по довіреності № 278 від 31.12.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛукОйл - Україна" про стягнення 1 165 657,49 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором №12/995 від 21.06.2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 910/23421/13 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 22.07.2014р., рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі №910/23421/13 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/23421/13 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/23421/13 суддею Трофименко Т.Ю. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 08.09.2014р.

В судовому засіданні 08.09.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 22.09.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу № 910/23421/13, передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Сіваковою В.В., прийнято справу № 910/23421/13 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2014р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. справу № 910/23421/13, передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю. у зв'язку з її виходом з відпустки.

В судовому засіданні 22.10.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 17.11.2014р.

В процесі провадження від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛукОйл - Україна" заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

В договорі підряду № 12/995 від 21.06.2012 року відсутні узгодження між сторонами додаткових витрат;

В матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами вартості додаткових робіт та матеріалів;

В матеріалах справи відсутні докази про внесення змін до договору підряду;

В матеріалах справі відсутні докази підписання між сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору підряду;

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивачем нашого підприємства в листопаді 2012 року про необхідність проведення додаткових робіт та збільшення кошторису;

В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до проектно-кошторисної документації, зокрема кошторису;

п. 21 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, яким передбачено, що згідно з яким договірна ціна має відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру). В матеріалах справи знаходиться тендерна документація з визначенням обсягу робіт, строками виконання та їх вартістю;

п.23 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, передбачено, що у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника;

відсутністю доказів фактичного виконання робіт на АЗС. Згідно даних загального журналу робіт Позивач з виконання робіт на АЗС 11-20 ТОВ «Нафтобудсервіс» виконувало будівельні роботи на АЗС в період з 28.06.2012 року до 21.09.2012 року. Однак, Позивач наполягає на оплаті робіт за договором підряду на підставі актів за листопад 2012 року. Більш того, АЗС № 11-20 була введена в експлуатацію 21 вересня 2012 року у зв'язку з закінченням ремонтних робіт.

відсутністю доказів направлення на адресу нашого підприємства актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 за формою КБ-2в за листопад 2012 року. Згідно листа № 51 від 08.08.2013 року на адресу нашого підприємства були направлені додатки до договору підряду № 12/2 від 21.06.2012 року. Однак, Позивачем стягується заборгованість за договором № 12/995. Договір № 12/2 від 21.06.2012 року між ТОВ «Нафтобудсервіс» та ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» не укладався. Крім того, до вищезазначеного листа додані акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, а не за листопад 2012 року.

відсутністю доказів відмови ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за листопад 2012 року.

Крім того, в наданих Скаржником до суду документом, були відсутні записи про відмову від підписання, які були б датовані 2012 роком.

Під час судового засідання 17.11.2014 представник позивача надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та додаткових письмових поясненнях, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в даному судовому проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у письмових поясненнях.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.11.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2012 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛукОйл-Україна" (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" (далі - позивач, підрядник) було укладено договір підряду № 12/995 (далі - договір підряду).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, здійснити монтаж та налагодження устаткування та обладнання автозаправної станції з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 139, відповідно до вимог і вказівок замовника, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно з п. 1.2 договору підряду вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник вказуються в додатку № 1 до цього договору. Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, асортимент і якість обладнання та устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.

Як передбачено п. 2.2 договору підряду, строк закінчення будівельних робіт - не пізніше 68 календарних днів рахуючи з дня початку робіт. Графік виконання робіт відображений у додатку № 2 до цього договору.

Згідно з п. 9.1 договору підряду оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форми КБ-3 і актів виконаних робіт (форма КБ-2) за цим договором.

Приймання-передача закінчених робіт проводиться поетапно по мірі їх виконання підрядником та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт. Після закінчення усіх ремонтно-монтажних робіт складається акт виконаних робіт (п. 10.1 договору підряду).

Додатком № 1 до договору підряду сторони погодили договірну ціну на ремонтні роботи, яка сторонами за видом визначена як динамічна.

Вартість договору підряду відповідно до додатку № 1 склала 2 390 376,58 грн. Додатковою угодою № 1 до договору ціна була збільшена на 180 000,00 грн. Додатковою угодою № 2 до договору підряду ціна договору була збільшена ще на 165 000,00 грн.

Таким чином загальна вартість договору склала 2 735 376,58 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), яка повністю була оплачена відповідачем на поточний рахунок позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що в ході виконання умов договору виникла виробнича необхідність виконання ряду додаткових робіт і придбання товаро-матеріальних цінностей, але розрахунок за них відповідач не провів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1165657,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при проведенні будівельних робіт за договором підряду замовив та оплатив роботи субпідрядників, зокрема:

- в липні 2012 року ТОВ "Київміськсантехмонтаж" було проведено аварійний ремонт та заміну трубопроводів та оздоблювальні роботи на суму 133650,00 грн;

- в жовтні 2012 року ТОВ "ВДС-Україна" було встановлено логотип "Лукойл" та інші атрибути АЗС;

- також позивач придбав на вимогу відповідача виробничий пилосос та електронний компресор для підкачки шин на суму 62000,00 грн, здійснив мощення та демонтаж технологічних трубопроводів, влаштування доріжок, знаків на суму 590157,49 грн.

Листом № 51 від 08.08.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 1 165 657,49 грн.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від прийняття виконаних додаткових робіт у зв'язку з виявленням недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в Договорі мети та не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою, як передбачено частиною 6 ст. 882 Цивільного кодексу України.

Листом № 4402 від 13.08.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки додаткових актів виконаних робіт між сторонами підписано не було, тому відсутні правові підстави для оплати додаткових послуг, не передбачених умовами договору підряду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 879 Цивільного кодексу України в частині 4 визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Аналогічна норма міститься в ч.5 ст.321 Господарського кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк.

Згідно з п.10.2 договору підряду №12/995 від 21.06.2012р. після одержання замовником акту приймання виконаних робіт від підрядника, замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання та підписати відповідний акт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання або повідомити про виявлені недоліки протягом зазначеного строку.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити, законом покладений саме на замовника.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, оскільки відповідач, як замовник, у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України, не довів належними та допустимими доказами про наявність обґрунтованої своєчасної відмови від прийняття робіт, як то заявлення про недоліки (у разі наявності таких), а тому Підприємство з іноземними інвестиціями "ЛукОйл-Україна" не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконанні за договором підряду.

Тотожну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України у справі № 21/5005/14068/2011 від 11.05.2012, про що зауважено в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013.

Підсумовуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №12/995 від 21.06.2012р. сумі 1 165 657,49 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства із іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68; ідентифікаційний код 30603572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" ( місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26; ідентифікаційний код 34419540) 1 165 657 (один мільйон сто шістдесят пять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн.. 49 коп. - заборгованості 23 313 (двадцять три тисячі триста тринадцять) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2014р.

Суддя Т. Ю. Трофименко