Рішення

від 25.11.2014 по справі 904/8037/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.14р. Справа № 904/8037/14

За позовом Відділу освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Олександрія, Кіровоградська область

до Приватного підприємства "ТСК - ОНІКС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 129 168, 75 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Карпинська О.А., довіреність №1713 від 10.11.2014р.

Должкова І.В., довіреність №1714 від 10.11.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Відділ освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ТСК-ОНІКС" (далі- відповідач) про стягнення 107 551, 00 грн. - вартість не відпущених товарі за талонами,14089,18 грн. - пені, 7528,57 грн. - штрафу та судового збору.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні свої позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 11.11.2014 р. та 25.11.2014 р. явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2014 р., від 11.11.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, буд. 18А, кв. 43, код ЄДРПОУ 38432539) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2014 р. по справі № 904/8037/14 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 р. між Відділом освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (замовник) та Приватним підприємством "ТСК-ОНІКС" (постачальник), укладено Договір № 89/02 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товари зазначені в п. 1.2. цього Договору, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі товари.

Найменування товару: продукти нафтоперероблення рідкі (код 23.20.1): бензин автомобільний високооктановий АИ-92; паливо дизельне підвищеної якості; Кількість товару: бензин автомобільний високооктановий АИ 92 -6852 л паливо дизельне підвищеної якості - 28536 л. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору відпуск товарів з автозаправних станцій здійснюється за талонами.

В період з 29 березня 2013 року по 31 грудня 2013 року Приватне підприємство "ТСК- ОНІКС" поставило, а Відділ освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області прийняло товари - талони на загальну суму 369292,80 грн., що підтверджуються накладними: № РН 0227 від 09 квітня 2013 р. на суму 3998,00 грн.; № РН 0248 від 09 квітня 2013 р. на суму 100420,00 грн.; № РН 0494 від 25 липня 2013 р. на суму 5500,00 грн.; № РН 0655 від 05 вересня 2013 р. на суму 130254,80 грн.; № РН 0654 від 5 вересня 2009 р. на суму 129120,00 грн.

Відповідно до вказаних накладних товари (талони) оплачені Відділом освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області в повній мірі.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки товарів протягом 2013 року або до закінчення дії талонів. Талони видані Відповідачем без зазначення терміну їх дії, тобто вони безстрокові. До травня 2014 року відповідач здійснював заправку транспортних засобів позивача по даним талонам без жодних проблем.

Як зазначає позивач на сьогоднішній день у позивача в наявності є талони на бензин автомобільний високооктановий АИ - 92 в кількості - 910 л; та паливо дизельне підвищеної якості в кількості 9470 л на загальну суму 107551,00грн. з урахуванням ПДВ.

Проте, станом на 12 вересня 2014 року товар - талони на автозаправних станціях Приватного підприємства "ТСК - ОНІКС" не приймаються, а транспортні засоби Замовника не заправляються з 05 травня 2014 року, що є порушенням умов договору Постачальником.

Не отоварюючи талони на товар на автозаправних станціях у встановлений строк Приватне підприємство "ТСК-ОНІКС" порушує права та законні інтереси Відділу освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, а також порушує положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, та змушує простоювати шкільні автобуси, які повинні здійснювати підвіз дітей до загальноосвітніх закладів Олександрійського району.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України постачальник зобов'язаний передати товар замовнику у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідач своїми діями щодо не відпуску товарів за талонами для проведення заправки транспортних засобів позивача порушує як умови договору так і застереження визначенні цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання, по договору, що є результатом не здійснення заправки транспортних засобів по талонах на суму що складає 107551,00грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Пунктом 7.3 Договору передбачені види порушень та санкції за них, а саме: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф 7% вказаної вартості .

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 14089,18 грн. яка підлягає частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд вважає його неправильним, оскільки при нарахуванні пені за неналежне виконання зобов'язань позивачем перевищено встановлений законодавством період, протягом якого допускається нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 5121,19 грн. (за період з 01.01.2014 р. - до 05.05.2014 р.), в решті відмовлено.

Позивач просить також стягнути штраф у сумі 7528,57 грн., який суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню: 107551, 00 грн. - вартість не відпущених товарі за талонами, 5121,19 грн. - пені, 7528,57 грн. - штрафу.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ТСК-ОНІКС" (51921, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, проспект Аношкіна, буд. 18 А кв. 43, код ЄДРПОУ 38432539) на користь Відділу освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (28000, м. Олександрія, Кіровоградська область, вул. 6-го Грудня, 25, код ЄДРПОУ 02144134) 107 551,00 грн. (сто сім тисяч п'ятсот п'ятдесят одна грн. 00 коп.) - вартість не відпущених товарі за талонами, 5121,19 грн. (п'ять тисяч сто двадцять одна грн. 19 коп.) - пені, 7528,57 грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять вісім грн. 57 коп.) - штрафу, 2404,01 грн. (дві тисячі чотириста чотири грн. 01 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 26" листопада 2014р.