Рішення

від 25.11.2014 по справі 903/1076/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2014 р. Справа № 903/1076/14

за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Транс" ЛТД, м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні Логістичні Рішення", м.Луцьк

про стягнення 11 711,36 грн.

Представники:

від позивача: Коломейчук О.М. - довіреність №233 від 21.10.2014р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Транс" ЛТД звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні Логістичні Рішення» та просить стягнути 11 711,36 грн. заборгованості, з них : основного боргу - 10 456,44 грн., пені - 737,68грн., 3% річних -88,52 грн. та інфляційних втрат - 428,72грн. за договором про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №18/06/2013 від 18.06.2013р.

Заявлені вимоги позивач підтверджує договором про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №18/06/2013 від 18.06.2013р.; заявкою №22 на перевезення вантажу (міжнародне) від 25.06.2014р.; CMR №111020; рахунком на оплату №246 від 30.06.2014р.; податковою накладною від 30.06.2014р.;претензією на суму 10 626,61грн. №186 від 09.09.2014р.; розрахунком ціни претензії від 08.09.2014р. (а.с.7-17)

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 31.10.2014р. супровідним листом за вх. № 01-29/11202/14 від 24.11.2014р. долучив до матеріалів справи наступні документи:

- повноваження на право підпису позовної заяви;

- баланс за останній звітній період з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього, аналітику рахунку 361 за спірний період;

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

- довідку із управління державної казначейської служби про зарахування судового збору до держбюджету;

- витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по позивачу та відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву за вх. №01-123/228/14 від 25.11.2014р. про зменшення позовних вимог в сумі 41,83 грн. у зв'язку із здійсненним уточненим розрахунком нарахування інфляції.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 25.11.2014 р. позивач просить стягнути з відповідача: основного боргу - 10 456,44 грн., пені - 737,68грн., 3% річних - 88,52 грн. та інфляційних втрат - 386,89 грн.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвали суду від 31.10.2014р. про порушення провадження у справі, яка була направлена рекомендованим листом на адресу відповідача: ( 43020, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Відродження 43, кв. 102 ) повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №19661366 станом на 25.11.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні Логістичні Рішення": 43024, Волинська обл. , м.Луцьк, пр. Відродження, буд.43, кв. 102, отже суд направив ухвалу від 31.10.2014р. за держаною реєстрацією останнього.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

12 червня 2013р. між експедитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортні Логістичні Рішення" та перевізником - Спільним українсько-німецьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Транс" ЛТД був укладений договір про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №18/06/2013 (а.с. 7-10).

Згідно п. 5.2 договору приводом для здійснення оплати експедитором є оригінал рахунку-фактури, що надає перевізник в одному примірнику, оригінал CMR- накладної з відміткою одержувача вантажу про прийняття вантажу в двох примірниках та оригінали інших додаткових документів, що вказані в транспортному замовленні. Вказані документи повинні бути надані не пізніше ніж в 14-денний термін після завершення вантажоперевезення. Ненадання перевізником вищезгаданих документів дає право експедитору відмовити у здійсненні оплати до моменту надання необхідних документів.

Відповідно до умов п.п.2.3.,3.1. даного договору перевізником було отримано 25.06.2014р. замовлення №22 на перевезення вантажу за маршрутом Україна - Німеччина (а.с.11), ціна перевезення 10 456,44грн., що підтверджується рахунком на оплати №246 від 30.06.2014р. (а.с.13).

Відповідно до накладної CMR серія А №111020 перевезення вантажу за маршрутом м.Ковель (Україна) - Mittenwalde (Німеччина) виконано. Згідно відмітки у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR серія А №111020 вантаж доставлений вантажоотримувачу - «Lager 15» Mittenwalde 30.06.2014р. (а.с. 12)

09.09.2014р. позивачем була направлена претензія №186 про сплату заборгованості в сумі 650 євро, по курсу НБУ на день вивантаження становило 10 456,44грн., також згідно розрахунку було нараховано на суму боргу 125,48грн. - індексу інфляції та 44,69 грн. - 3% річних (а.с.16)

Дану претензію вручено не було та повернуто по закінченню терміну зберігання відправнику 16.10.2014р. (а.с.18)

Отже, з врахуванням приписів ст. 530 ЦК України для відповідача строк виконання зобов'язання наступив 16.10.2014р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №18/06/2013 від 18.06.2013р.

Відповідно до ст. 908 ЦК перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а відповідно до ст. 909 ч. 1 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Правовідносини сторін даного спору є правовідносинами експедитора (відповідач) та перевізника (позивач).

Згідно ст. 306 ч.4 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 929 ч.1 ЦК, ст. 316 ГК договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до ст. 908 ч.2 ЦК, ст. 306 ч.5 ГК умови перевезення вантажів регулюються цими Кодексами і виданими відповідно до них транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 920 ЦК у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за їхньою домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Отже, заборгованість відповідача за перевезення вантажу складає 10 456,44 грн., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підставна та підлягає до стягнення.

Згідно п. 5.6 договору у випадку прострочення платежу винна сторона оплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня за період з 19.07.2014р. по 29.10.2014р. в сумі 737,68 грн. підлягає до задоволення повністю.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:

У зв'язку із зазначеними обставинами, нараховані позивачем за період з 19.07.2014р. по 29.10.2014р. 3% річних в сумі 88,52 грн. підлягають до задоволення повністю.

Індекс інфляції згідно до заяви про зменшення позовних вимог за період з 19.07.2014р. по 30.09.2014р. в сумі 386,89грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання транспортних послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №18/06/2013 від 18.06.2013р. підлягають повністю задоволенню розмірі 11 669,53грн. з них: основного боргу - 10 456,44 грн., пені - 737,68грн., 3% річних -88,52 грн. та інфляційних втрат - 386,89грн. грн.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 306, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 610, 612, 625, 908, 909, 920, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні Логістичні Рішення" (43024, Волинська обл., м.Луцьк, пр. відродження, буд.43, кв.102, код ЄДРПОУ 38592701) на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Транс" ЛТД (43020, Волинська обл. , м.Луцьк, вул. Рівненська, буд. 78А, код ЄДРПОУ 31183309) 11 669,53грн. заборгованості з них: основного боргу - 10 456,44 грн., пені - 737,68грн., 3% річних - 88,52 грн., інфляційних втрат - 386,89грн. та 1 827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

27.11.2014р.

Суддя В. М. Дем`як