cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19971/14 24.11.14 За позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"
до Приватного підприємства "ДАРАСЛАВА"
про витребування майна із зберігання
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Гуринець В. О. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про витребування у Приватного підприємства "ДАРАСЛАВА" майна, переданого йому відповідно до акту № 1/10/02/2014 передачі майна на відповідальне зберігання від 10.02.2014 та повернути це майно Приватному акціонерному товариству "Інформаційні комп'ютерні системи"
Мотивуючи позовну заяву, позивач зазначив про укладення між позивачем та відповідачем договору зберігання від 10.02.2014, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно. У зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим військами Російської Федерації, позивач звернувся до відповідача про дострокове припинення договору та повернення майна переданого на зберігання. Однак, відповідач майно не повернув, чим спричинив порушення прав власності позивача та зазначене майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 порушено провадження по справі № 910/19971/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 27.10.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 24.11.2014.
В судове засідання 24.11.2014 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 24.11.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 24.11.2014 від останнього до суду не надходило.
В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.09.2014, яка повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.
З огляду на зазначене, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 24.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
10.02.2014 між ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" (позивач, поклажожавець) та ПП "ДАРАСЛАВА" (відповідач, зберігач) укладений договір відповідального зберігання.
Відповідно до п. 1.1 договору зберігач зобов'язується прийняти на зберігання та зберігати товар поклажодавця, передбачений у актах приймання-передачі майна до цього договору, що є невід'ємною частиною даного договору, надалі іменований «майно», та повернути його у схоронністі відповідно до умов цього договору, а поклажодавець зобов'язується оплачувати послуги зберігача у порядку, передбаченому цим договору.
Вартість майна, що передається на зберігання, визначається у Додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору).
Передане поклажодавцем майно зберігається на складі зберігача за адресою: 99716, м. Севастополь, село Тернівка, 15км автодороги Танкове-Оборонне, будинок 2 (п. 1.4 договору).
Приймання-передача майна на зберігання та його повернення поклажедавцеві здійснюється за актом приймання-передачі (повернення) майна.
За актом № 1/10/02/2014, що укладений сторонами 10.02.2014, позивач передав на відповідальне зберігання, а відповідач прийняв майно на загальну суму 185063478,22 грн.
Відповідно до п. 2.15 договору зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути поклажодавцеві майно, передане на зберігання, навіть якщо строк його зберігання не закінчився.
06.03.2014 позивачем на адресу відповідача у справі направлено письмову вимогу № 8721/1 про повернення речі із зберігання.
У відповідь на вимогу відповідач повідомив про відсутність можливості на даний час організувати транспортування та повернення майна та зобов'язувався повернути майно, яке передане відповідачу на зберігання у відповідності до умов договору.
17.03.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 8938/1 з вимогою повернути майно.
31.03.2014 позивач направив відповідача ще одну вимогу № 9035/1 про повернення майна переданого на зберігання.
Проте, відповідач вимоги позивача не виконав та майно, в порушенням умов договору, позивачу не повернув.
Вважаючи порушеним своє право на повернення предмету договору зберігання, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі в судовому засіданні свого повноважного представника.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Положеннями ст. 949 Цивільного встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України).
Крім того, як встановлено положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача у справі на виконання умов договору зберігання передано предмет договору, а в подальшому, направлено вимогу про повернення предмету договору. Цю вимогу відповідачем виконано не було, предмет договору позивачеві не повернутий.
Вказані обставини відповідач під час судового розгляду справи не спростував.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт порушення відповідачем зобов'язання з повернення предмету укладеного сторонами у справі договору зберігання.
Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати покладаються судом на відповідача у справі з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Приватне підприємство "ДАРАСЛАВА" (03124, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 36672699) повернути Приватному акціонерному товариству "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вулиця Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 21670779) майно, передане відповідно до Акту № 1/10/02/2014 передачі майна на відповідальне зберігання від 10.02.2014.
3. Стягнути з Приватного підприємства "ДАРАСЛАВА" (03124, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 36672699) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вулиця Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 21670779) 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору
4. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено 27.11.2014
Суддя О.А.Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2014 |
Оприлюднено | 28.11.2014 |
Номер документу | 41580511 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні