Рішення

від 24.11.2014 по справі 916/3631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" листопада 2014 р.Справа  № 916/3631/14 За позовом: Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської районної ради Одеської області, в особі Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області   до відповідача: Приватного підприємства „Сігма”   про зобов'язання звільнити земельну ділянку                                                                         Суддя                               Малярчук І.А.           В судових  засіданнях приймали участь представники сторін: Від прокурора: Доброжан Н.І. згідно посвідчення №010038 від 17.10.2012р. Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився В судовому засіданні 24.11.2014 р. приймали участь представники сторін: Від прокурора: Доброжан Н.І. згідно посвідчення №010038 від 17.10.2012р. Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: про зобов'язання ПП „Сігма” звільнити земельну ділянку загальною площею 0,6317га, із земель водного фонду на території Ренійської районної ради – 0,2201га та 0,4116га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).   Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, подав пояснення від 27.10.2014р. за вх.№28139/14, від 06.11.2014р. за вх.№29282/14, від 21.11.2014р. за вх.№30804/14, в їх обґрунтування зазначає, що Ренійською районною державною адміністрацією 06.11.2009р. було винесено розпорядження №502/А-2009 „Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП „Сігма” в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району”, яким було затверджено матеріали відбору місця розташування земельних ділянок загальною площею 0,73га, із яких 0,2763га із земель запасу Ренійської районної ради та 0,4564га із земель запасу Лиманської сільської ради, для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту). Пунктом 2 цього розпорядження ПП „Сігма” було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок для розміщення бази стоянки маломірних суден на р. Дунай в оренду  строком на 25 років на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), а п.3 розпорядження було попереджено ПП „Сігма” про надання на протязі одного року на затвердження до Ренійської райдержадміністрації проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,73га в оренду строком на 25 років для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).      04.08.2011р. Ренійською райдержадімінстрацією  видано розпорядження №279/А-2011 „Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 06.11.2009р. №502/А-2009”, яким були внесені зміни щодо уточнення розмірів земельних ділянок: у пунктах 1, 2, 3 розпорядження замість цифр „0,73” читати цифри „0,6317”, замість цифр „0,2736” читати цифри „0,2201”, замість цифр „0,4564” читати цифри „0,4116”. Всупереч п.3 розпорядження від 06.11.2009р. №502/А-2009 до теперішнього часу ПП „Сігма” проект із землеустрою щодо відведення вищенаведених земельних ділянок поданий на затвердження не був, однак, між Ренійською райдержадміністрацією та ПП „Сігма” укладений тимчасовий договір оренди землі від 27.05.2011р., у п.8 якого зазначена дія цього договору – до 31.12.2011р., який, на думку прокурора, порушує публічний порядок. Додатковими угодами від 23.01.2012р., від 27.12.2012р. дію договору від 27.05.2011р. продовжено до 31.12.2013р. При цьому, інших додаткових угод щодо продовження дії договору від 27.05.2011р. до теперішнього часу сторонами не укладалось, у зв'язку з чим ПП „Сігма”, як вказує прокурор, незаконно, в порушення ст.6, 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст.123, 124, 126 ЗК України, користується зазначеною земельною ділянкою. За інформацією Відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області, Ренійського районного управління юстиції державна реєстрація договору оренди спірної земельної ділянки відсутня, заяв про реєстрацію прав а оренди ПП „Сігма” не подавалось, відомості щодо речових прав на неї у ПП „Сігма” відсутні. Також, за даними КП „Ренійське БТІ” нерухоме майно на спірній земельній ділянці за ПП „Сігма” не зареєстроване. Крім того, прокурор відмічає, що жодним нормативним правовим актом не передбачено порядок оформлення короткострокової оренди земельних ділянок на період оформлення документації із землеустрою стосовно відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою та укладання тимчасового договору оренди земельної ділянки. Таким чином, у зв'язку з нікчемністю договору від 27.05.2011р., як такого, що порушує публічний порядок, використанням з цього приводу відповідачем земельної ділянки без правових підстав, прокурор просить суд зобов'язати ПП „Сігма” звільнити спірну земельну ділянку.   Клопотання прокурора від 07.11.2014р. за вх.№29420/14 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.   Позивач – Ренійська районна рада Одеської області наслав до суду клопотання від 20.10.2014р. за вх.№27350/14, від 10.11.2014р. за вх.№29482/14, від 14.11.2014р. за вх.№30595/14 про розгляд справи за відсутності його представника, а також повідомив, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі. Позивач - Лиманська сільська рада Ренійського району Одеської області надіслала до суду повідомлення від 18.09.2014р. за вх.№24310/14, від 19.09.2014р. за вх.№24524/14, від 13.10.2014р., за вх.№26664/14, від 03.11.2014р. за вх.28778/14 про неможливість прибуття у судові засідання по справі із проханням розглядати справу за відсутності представників сільської ради, де також зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує повністю. Відповідач подав до суду клопотання про „припинення провадження у справі” від 18.09.2014р. за вх.№2-3992/14, де просить суд позов прокурора залишити без розгляду, посилаючись на те, що постановою ОАГС від 17.04.2014р. у справі №916/3281/13 за позовом прокурора Ренійського району Одеської області до Ренійської РДА, ПП „Сігма” про визнання тимчасового договору оренди земельної ділянки недійсним, відмовлено у позові прокурора, а саме, щодо визнання договору недійсним витребування земельної ділянки та зобов'язання повернути її до земель запасу. При цьому, відповідач у клопотанні зазначає про однаковість сторін обох справ та предмету позову. Між тим, ПП „Сігма” при заявленні даного клопотання керувався п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, яка визначає, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Розглянувши вищенаведене клопотання ПП „Сігма” суд відмовляє у його задоволенні, з підстав того, що справи №916/3281/13 та №916/3631/14 різняться складом сторін, підставами позову, а також з підстав того, що справа №916/3281/13 розглянута по суті із прийняттям у ній постанови ОАГС від 17.04.2014р., яка набрала законної сили, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень п.2 ч.1 ст.81 ГПК України. Однак, представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.   Ухвалою суду від 07.11.2014р., за клопотаннями прокурора від 29.10.2014р. за вх.№2-4864/14, від 07.11.2014р. за вх.№2-5072/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до  25.11.2014р. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи прокурора, суд встановив наступне: Розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації №502/А-2009 від 06.11.2009р. „Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП „Сігма” в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району” затверджено матеріали вибору місця розташування земельних ділянок загальною площею 0,73га, з них: 0,2736га із земель запасу Ренійської районної ради, 0,4564га із земель запасу Лиманської сільської ради, для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), надано дозвіл ПП „Сігма” на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду строком на 25 років на території Ренійського району Одеської області, зобов'язано Управління агропромислового розвитку попередити ПП „Сігма” про надання на протязі 1 року на затвердження до Ренійської районної адміністрації проекту із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок. Згідно розпорядження Ренійської районної державної адміністрації №279/А-2011 від 04.08.2011р. внесено зміни до розпорядження Ренійської районної державної адміністрації №502/А-2009 від 06.11.2009р. „Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП „Сігма” в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району”, а саме, у п.п.1, 2, 3 розпорядження замість цифр „0,73” читати цифри „0,6317”, замість цифр „0,2736” читати цифри „0,2201”, замість цифр „0,4564” читати цифри „0,4116”. 27.05.2011р. між Ренійською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП „Сігма” (орендар) підписано договір оренди землі (тимчасовий), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає земельні ділянки в короткострокову оренду, для розміщення риболовецького причалу, яка знаходиться на території Ренійської районної ради, Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту – землі запасу). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6317га (відкриті сухі землі з особливим рослинним покривом) із земель запасу Ренійської районної ради, Лиманської сільської ради. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення риболовецького причалу (п.п.1, 2, 15 договору). На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна не розташовані, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п.п.3, 5 договору оренди землі від 27.05.2011р.). Пізніше між Ренійською районною державною адміністрацією та ПП „Сігма” було укладено додаткові угоди від 23.01.2012р., від 27.12.2012р., згідно яких строк дії договору оренди землі від 27.05.2011р. продовжено до 31.12.2013р. При цьому, лист Ренійської РДА №01-24/04/854/1478 від 19.06.2014р. свідчить про те, що з 31.12.2013р. дія договору оренди землі від 27.05.2011р. не продовжувалась. Згідно листа КП „Ренійське БТІ” №195 від 07.11.2013р. нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,6317га (риболовецький причал) в архіві БТІ не зареєстровано. Відділ Держземагентства у Ренійському районі Одеської області у листі №20-20-03/790 від 19.06.2014р. повідомив, що за його даними станом на 31.12.2012р. договір оренди земельної ділянки для розміщення риболовецького причалу площею 0,6317га, яка розташована на території Ренійської районної ради, Лиманської сільської ради (за межами населеного пункту) Ренійського району Одеської області, укладений між Ренійською РДА та ПП „Сігма”, не реєструвався, а також, у Відділі відсутня інформація стосовно укладання тимчасового договору оренди даної земельної ділянки.    Додана до позову Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2014р. вказує про відсутність права власності, інших речових прав, іпотеки обтяження, але не зазначає, відносно якого майна та/або суб'єкта таку довідку видано. Поданий прокурором акт обстеження спірної земельної ділянки від 05.08.2014р., який підписаний з боку представників Лиманської сільської ради та не містить підпису представника ПП „Сігма” або відмови від підпису такого, вказує на те, що зазначена земельна ділянка використовується за цільовим призначенням але не зазначено ким.         Згідно листа ДПІ у Ренійському районі ГУ Міндоходів в Одеській області  від 16.10.2014р. №5761/10/15-25-15-087 ПП „Сігма” протягом 2011-2014р. орендну плату за оренду землі сплачував в повному обсязі згідно рахунків, заборгованість по орендній платі відсутня. Як свідчать листи Відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області №20-20-03/1562 від 17.10.2014р., №20-20-03/1349 від 10.12.2013р. земельна ділянка площею 0,2201га згідно державної статичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2014р., віднесена до земель запасу, землі водного фонду; земельна ділянка площею 0,4116га станом на 01.01.2014р. віднесена до земель запасу, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у т.ч. по угіддям – відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом. .   Постановою ОАГС від 17.04.2014р. у справі №916/3281/13 за позовом Прокурора Ренійського району Одеської області до Ренійської районної державної адміністрації, Приватного підприємства “Сігма” про визнання тимчасового договору оренди земельної ділянки недійсним - у позові відмовлено. Як вбачається із постанови ОАГС від 17.04.2014р. у справі №916/3281/13 позовні вимоги прокурора складали про: визнання недійсним тимчасового договору оренди землі від 27.05.11 р., укладеного між відповідачами, витребування із незаконного користування ПП “Сігма” земельної ділянки загальною площею 0,6317 га (0,2201 га із земель запасу Ренійської районної ради та 0,4116 га із земель запасу Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області), зобов'язання ПП “Сігма” повернути вказану земельну ділянку у землі запасу Ренійської райради та Лиманської сільради. Так, у постанові від 17.04.2014р. у справі №916/3281/13 колегія суддів встановила, що „... спірний правочин у зв'язку із нездійсненням його реєстрації не є вчиненим, а тому наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним тимчасового договору оренди землі від 27.05.11 р., укладеного між відповідачами, про витребування із незаконного користування ПП “Сігма” земельної ділянки загальною площею 0,6317 га та зобов'язання останнього повернути вказану земельну ділянку слід відмовити...”. Згідно положень ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Положення п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначають, що при цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. З огляду на викладене, суд вважає встановленим факт неукладення між Ренійською районною державною адміністрацією та ПП „Сігма” договору оренди землі (тимчасового) від 27.05.2011р. та невитребування спірної земельної ділянки із користування відповідача.   Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені прокурором позовні вимоги щодо зобов'язання ПП „Сігма” звільнити земельні ділянки, розташовані на території Ренійської райдержадміністрації, Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства. Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного  законодавства. (ст. 15 ЦК України). Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. (ч.ч.1, 2, 3 ст.152 Земельного кодексу України). Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.6 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.98 р. № 161-ХVІ орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,  Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право  оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Положення ч.2 ст.16 Закону України „Про оренду землі” визначають, що укладення договору   оренди   земельної   ділянки  із  земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (ч.1 ст.124, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України). Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. (ч.ч.1, 3 ст.212 ЦК України). Так, у позові прокурор послався на недійсність договору оренди від 27.05.2011р., як такого, що порушує публічний порядок та є у зв'язку з цим нікчемним, що обґрунтував положеннями ст.215, 228 ЦК України. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ст.215, ч.ч.1, 2 ст.228 ЦК України). Згідно позиції ВГСУ, викладеній у абз.4, 5, 6 п.2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Таким чином, у зв'язку з тим, що як судом встановлено вище, є не вчиненим договір оренди землі (тимчасового) від 27.05.2011р., відсутні підстави стверджувати про його недійсність (нікчемність). У п.3.1. Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо. Отже, як свідчать матеріали справи, розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації №502/А-2009 від 06.11.2009р. було надано право відповідачу щодо вжиття заходів до оформлення права на спірну земельну ділянку, однак, таке право оформлено та зареєстровано у передбачений чинним законодавством спосіб на протязі більш ніж 4 років не було, на що вказують досліджені судом вище інформаційні довідки органу Держземагентства. Між тим, відповідач, який сплачував орендну плату за неукладеним договором оренди від 27.05.2011р. без наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, фактично користувався земельною ділянкою, тобто, без належних правових підстав, що є порушенням приписів ч.1 ст.124, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. При цьому, суд констатує, що нерухомість, яка б належала відповідачу, на спірній земельній ділянці не розташована, на що вказує відповідна довідка органу БТІ. Таким чином, спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою та використовується відповідачем за відсутності належних правовстановлюючих документів, з огляду на що є правомірною вимога прокурора про зобов'язання відповідача звільнити її.     Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України). З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги прокурора, у зв'язку з чим задовольняє їх у повній мірі. Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі  1218грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України. Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 24.11.2014р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, Спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП станом на 07.07.2014р., та у справі наявні повідомлення відділення зв'язку про вручення ухвал суду відповідачу, у зв'язку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті. Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК  України суд, -                  ВИРІШИВ: 1.          Задовольнити позов прокурора повністю. 2.          Зобов'язати Приватне підприємство „Сігма” (68800, Одеська область, м. Рені, вул.Болградська,4, код 20922569) звільнити земельну ділянку загальною площею 0,6317га, із земель водного фонду на території Ренійської районної ради – 0,2201га та 0,4116га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту). 3.          Стягнути з Приватного підприємства „Сігма” (68800, Одеська область, м. Рені, вул.Болградська,4, код 20922569) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ – 37607526, Банк одержувача:  ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Ренійському районі Головного управління ДФС в Одеській області (68800, Одеська обл., Ренійський район, місто Рені, вулиця Дунайська, будинок 88 А, 39487306) 1218 (одну тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Накази видати згідно ст.116 ГПК України. Повний текст рішення складено 26.11.2014р.       Суддя                                                                                       І.А. Малярчук Повне рішення складено  26 листопада 2014 р.