Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/22170/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22170/14 19.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське

виробниче підприємство МДС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юк-Трейд"

про стягнення 251 614,65 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Галаніна В.М. за довіреністю № 49 від 30.10.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юк-Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 252 090,16 грн., з яких 161 957,38 грн. передоплата за товар, 35 023,31 грн. пеня, 14 171,27 грн. штраф, 33 727,77 грн. проценти за користування чужими коштами, 7 210,43 грн. пеня за порушення строку повернення передоплати. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 142/13 від 22.05.2013 р., він перерахував на поточний рахунок відповідача суму передоплати в розмірі 161 957,38 грн. за поставку товару, який останнім не був поставлений, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/22170/14, розгляд справи призначено на 04.11.2014 р.

04.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2014 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, було відкладено на 19.11.2014 р.

10.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 251 614,65 грн., яка складається з передоплати у розмірі 161 957, 38 грн., з урахуванням ПДВ 20 %, пені у розмірі 34 820,84 грн., штрафу у розмірі 14 171,27 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 33 565,67 грн., пеню за порушення строку повернення суми передоплати у розмірі 7 099,50 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2014 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 19.11.2014 р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим вони розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 19.11.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2013 р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, було укладено Договір поставки № 142/13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця лист алюмінієвий «REYNOLUX», виробництва концерну ALCOA, Франція, що надалі іменується товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього встановлену грошову суму на умовах і в порядку, визначеними цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору, загальна кількість товару, його найменування, часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, одиниця виміру товару, ціна за одиницю виміру товару і загальна вартість конкретних партій товару, що підлягають поставці по даному Договору, та строки їх поставки визначаються одним або декількома із наступних документів, які є невід'ємними частинами Договору: Специфікаціями, Замовленнями постачальнику, рахунками-фактурами, видатковими накладними.

Згідно з п. 4.1. Договору, поставку товару здійснюється на умовах «Поставка зі сплатою мита» (DDP), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, надалі - Правила «ІНКОТЕРМС-2000». Місцем призначення є склад покупця, що знаходиться за адресою: вул. Берегового, 35і, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.

Відповідно до п. 9.1. Договору, він вважається укладеним із моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками і діє по 31 грудня 2014 року.

Пунктом 10.2. Договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки товару або недопоставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, а за прострочення строку поставки товару більніше чим на 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого в строк товару.

Згідно з п. 10.5. Договору, якщо постачальник, при отриманні попередньої оплати за товар, не поставив покупцю товар у встановлений Договором строк, покупець має право вимагати повернення сумипопередньої оплати. Постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів із моменту отримання зазначеної вимоги покупця перерахувати суму передоплати на поточний рахунок покупця. При порушенні зазначеного строку постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неповерненої передоплати, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Якщо в цей період облікова ставка НБУ змінювалася, розмір пені обчислюється пропорційно цим змінам.

При цьому, відповідно до п. 10.6. Договору, при порушенні постачальником строку поставки Товару на суму попередньої оплати, нараховуються проценти за користування чужими коштами у розмірі 0,1 % від дня, коли постачальник отримав попередню оплату, до дня фактичної поставки товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати за непоставлений товар.

На виконання вимог Договору сторонами було Специфікацію № 1 від 22.05.2013 р., та Специфікацію № 2 від 13.02.2014 р.

Пунктом 1 Специфікації № 2 постачальник зобов'язався поставити покупцеві лист алюмінієвий «REYNOIUX» 1,97х1500х3000 мм., Ral 9003 DG 5000 у кількості 504 кв.м., ціна одиниці - 334,73 грн.

При цьому, визначено, що загальна вартість товару, що поставляється по Специфікації № 2, скадає 202 446,72 грн. (двісті дві тисячі чотириста сорок шість грн 72 коп.), у тому числі ПДВ 20 % - 33 741,12 грн. (тридцять три тисячі сімсот сорок одна грн. 12 коп.).

В свою чергу покупець зобов'язався по даній Специфікації надати постачальнику передоплату у наступному порядку:

1. Першу передоплату у розмірі 50 % від загальної вартості товару, яка складає 101 223,36 грн. (сто одна тисяча двісті двадцять три грн. 36 коп.), у тому числі ПДВ 20 % - 16 870,56 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят грн. 56 коп.), протягом 7 (семи) банківських днів з моменту надання постачальником рахунку;

2. Другу передоплату у розмірі 40 % від загальної вартості товару, яка складає 80 978,69 грн. (вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 69 коп.), у тому числі ПДВ 20 % - 13 495,45 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто шість грн. 45 коп.), протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту письмового повідомлення про готовність товару до поставки.

Згідно з п. 5 Специфікації № 2, строк поставки товару - 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання постачальником першої передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (постачальником) був виставлений рахунок № 3 від 11.02.2014 р. позивачу (покупцю) на загальну суму 202 446,72 грн.

На виконання умов Специфікації № 2, позивач (покупець) вніс на поточний рахунок відповідача (постачальника) першу передоплату в розмірі 101 223,36 грн. та частково другу передоплату в розмірі 60 734,02 грн., загалом 161 957,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 869 від 18.02.2014 р. та платіжним дорученням № 752 від 25.04.2014 р.

Відповідач (постачальник), порушуючи умови п. 5 Специфікації № 2 товар у встановлений строк не поставив, відповіді на направлені йому позивачем (покупцем) Претензії № 32 від 19.06.2014 р. та № 34 від 23.07.2014 р. не надав.

Таким чином, у відповідача утворився борг перед позивачем, на підставі чого останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку замовленої позивачем продукції.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв кошти, сплачені як передоплата за товар, однак в обумовлені строки не поставив його, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 35 023,31 грн. пені, 14 171,27 грн. щтрафу, 33 727,77 грн. процентів за користування чужими коштами, 7 210,43 грн. пені за порушення строку повернення передоплати, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові № 910/2224/13 від 02.10.2013 р., положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин лише у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 10.2. Договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки товару або недопоставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, а за прострочення строку поставки товару більніше чим на 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого в строк товару.

Згідно з п. 10.5. Договору, якщо постачальник, при отриманні попередньої оплати за товар, не поставив покупцю товар у встановлений Договором строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати. Постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів із моменту отримання зазначеної вимоги покупця перерахувати суму передоплати на поточний рахунок покупця. При порушенні зазначеного строку постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неповерненої передоплати, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Якщо в цей період облікова ставка НБУ змінювалася, розмір пені обчислюється пропорційно цим змінам.

При цьому, відповідно до п. 10.6. Договору, при порушенні постачальником строку поставки Товару на суму попередньої оплати, нараховуються проценти за користування чужими коштами у розмірі 0,1 % від дня, коли постачальник отримав попередню оплату, до дня фактичної поставки товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати за непоставлений товар.

Позивач нарахував відповідачу 35 023,31 грн. пені, 14 171,27 грн. штрафу, 33 727,77 грн. процентів за користування чужими коштами, 7 210,43 грн. пені за порушення строку повернення передоплати, розрахунок яких є вірним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Оскільки позивач під час розгляду справи зменшив позовні вимоги, відповідна частина судового збору має бути йому повернута з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юк-Трейд" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 72, офіс 320/1; код ЄДРПОУ 38321290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" (49017, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Повітрофлотська, будинок 2А; код ЄДРПОУ 32176292) 161 957 (сто шістдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 38 коп. передоплати за товар, 34 820 (тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять) грн. 84 коп. пені, 14 171 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят одну) грн. 27 коп. штрафу, 33 565 (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 67 коп. процентів за користування чужими коштами, 7 099 (сім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. пені за порушення строку повернення суми передоплати та 5 032 (п'ять тисяч тридцять дві) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" (49017, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Повітрофлотська, будинок 2А; код ЄДРПОУ 32176292) зі спеціального фонду Державного бюджету України 9 (дев'ять) грн. 51 коп. надмірно сплаченого судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя В.С. Ломака