Рішення

від 04.11.2014 по справі 911/4234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" листопада 2014 р. Справа № 911/4234/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювемаст» , м. Київ

до відповідача фізичної особи - підприємця Марченка Миколи Івановича , м. Біла Церква,

про стягнення 49237,01 грн.

Суддя О.В. Конюх;

з участю представників сторін:

від позивача: Джусь К.С., керівник, витяг з ЄДР від 18.09.2014р. № 19314287 ;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ювемаст», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.10.2014р. до відповідача - фізичної особи - підприємця Марченка Миколи Івановича, м. Біла Церква, в якому просить суд стягнути з відповідача 49237,01 грн. заборгованості за Договором комісії на реалізацію товару від 05.11.2010р., в тому числі 46760,57 грн. основного боргу, 2476,44 грн. пені, та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований тим, що на виконання договору комісії на реалізацію товару від 05.11.2010р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 126912,68 грн., за який відповідач мав сплачувати щомісячно по мірі реалізації на підставі звітів про виконання доручення. Разом із тим, відповідач щомісячні звіти про реалізацію товару позивачу не надавав, а відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2014р. у відповідача перед позивачем існував борг в сумі 46760,57 грн., в тому числі 21903,96 грн. товарного боргу та 24856,61 грн. грошового боргу). У зв'язку із простроченням основного зобов'язання позивач на суму основного боргу 46760,57 грн. нарахував передбачену договором пеню в сумі 2476,44 грн. та просив суд стягнути з відповідача борг та пеню в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4234/14 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 14.10.2014р. розгляд справи було відкладено.

04.11.2014р. позивачем суду подана заява від 30.10.2014р. в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 26235,44 грн. основного боргу. В обґрунтування заявленої заяви позивач зазначає про те, що 15.10.2014р. відповідачем було здійснено повернення позивачу нереалізованого товару всього на суму 13430,15 грн., за таких обставин, залишок боргу відповідача перед позивачем складає 126912,68 грн. (сума переданого товару на комісію) - 87247,09 грн. (сума коштів за реалізований товар, сплачена відповідачем позивачу) - 13430,15 грн. (вартість повернутого товару) = 26235,44 грн. У вказаній заяві позивач суму пені до стягнення не заявляє.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

За таких обставин, зменшення позивачем позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 ГПК України, відповідно суд приймає вказану заяву до розгляду.

Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 26235,44 грн. основного боргу та судового збору.

Відповідач в судові засідання 14.10.2014р. та 04.11.2014р. не з'явився, про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином завчасно, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ювемаст», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Ювемаст»), до відповідача - фізичної особи - підприємця Марченка Миколи Івановича, м. Біла Церква (далі по тексту - ФОП Марченко М.І.), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 05.11.2010р. між ТОВ «Ювемаст» (комітент) та ФОП Марченком М.І. (комісіонер) Договір комісії на реалізацію товару (далі - Договір), згідно якого комітент передає, а комісіонер приймає на реалізацію товар згідно накладних та зобов'язується реалізовувати його та сплачувати комітенту кошти за реалізований товар. Відповідно до умов Договору:

- Комісіонер не пізніше 5 днів по закінчення кожного місяця подає комітенту звіт про реалізований товар за минулий місяць (п. 2.1.5 Договору);

- Комісіонер самостійно утримує суму комісійної винагороди, яка є торгівельною націнкою, встановленою за згодою комітента, з отриманих від третіх осіб коштів. Комісіонер зобов'язаний розрахуватися з комітентом протягом 30 днів з моменту продажу товару. У разі порушення терміну розрахунку комісіонер сплачує комітенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (розділ 4 Договору);

- Договір діє з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 6.1 Договору);

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором комісії. Згідно положень статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач передав відповідачу товар (ювелірні вироби) на реалізацію за накладною від 05.11.2010р. № РН-0000010 на загальну суму 71161,68 грн., а також за накладною від 19.08.2011р. № РН-0000051 на загальну суму 55751,00 грн., тобто всього відповідачем отримано товар позивача для реалізації в сумі 126912,68 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Обов'язок відповідача щомісячно не пізніше 5 числа подавати позивачу звіт за минулий місяць передбачений пунктом 2.1.5 Договору. Позивачем суду подані підписані обома сторонами звіти комісіонера за період дії договору.

Відповідачем за період дії договору сплачено позивачу кошти за реалізований за договором товар, всього в сумі 84247,09 грн., про що свідчить подана позивачем довідка ПАТ «ОТП Банк», м. Київ (останній платіж від 04.04.2014р. на суму 1089,78 грн.). Крім того, як свідчить подана відповідачем копія платіжного доручення, відповідач додатково сплатив позивачу 13.10.2014р. платіжним дорученням № 359 суму 3000,00 грн., тобто всього сплачено 87247,09 грн., про що також зазначає позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 1025 ЦК України комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера.

Позивач 27.06.2014р. направляв відповідачу претензію, в якій вимагав в тридцяти денний термін з моменту отримання претензії погасити грошовий борг або повернути нереалізований товар комітенту без будь-яких пошкоджень. Відповідач дану претензію отримав особисто 02.07.2014р., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

За таких обставин, 02.08.2014р. у відповідача настав строк виконання зобов'язання із сплати всіх грошових коштів за реалізований товар та в порядку ст. 1025 ЦК України - повернення позивачу залишку нереалізованого товару.

Відповідно до залучених до матеріалів справи накладних на повернення:

від 15.10.2014р. № ВН-0000020 на суму 4392,49 грн.;

від 15.10.2014р. № ВН-000021 на суму 9037,66 грн.;

відповідач повернув позивачу, а позивач прийняв залишки нереалізованого товару на суму 13430,15 грн.

За таких обставин залишок несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем за реалізований за Договором комісії товар складає 126912,68 грн. (сума переданого товару на комісію) - 87247,09 грн. (сума коштів за реалізований товар, сплачена відповідачем позивачу) - 13430,15 грн. (вартість повернутого товару) = 26235,44 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Серед способів захисту права пунктом 5 частини 2 ст. 16 ЦК України передбачено примусове виконання зобов'язання в натурі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця Марченка Миколи Івановича на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ювемаст» заборгованості в розмірі 26235,44 грн. У зв'язку із задоволенням позову, суд в порядку ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 627, 629. 1011, 1022, 1025 Цивільного кодексу України, 179,193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ювемаст» задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Марченка Миколи Івановича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, провулок 1-й Піщаний, буд. 10, квартира 1, ідентифікаційний номер 1887214991)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ювемаст» (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2, офіс 2, ідентифікаційний код 37099972)

26235,44 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять п'ять гривень сорок чотири копійки) основного боргу,

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 27.11.2014р.