Постанова

від 05.06.2006 по справі 3/166/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/166/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              05.06.06                                                                             №   3/166/06-АП

суддя     Соловйов  В.М.

за позовом прокурора Михайлівського району Запорізької області, смт. Михайлівка Запорізької області

в інтересах держави в особі Василівської міжрайонної державної податкової інспекції,          м. Василівка Запорізької області

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Заря”, с. Мар'янівка Михайлівського району  Запорізької області

про стягнення боргу по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі                           27 490,52 грн.

                            суддя  Соловйов В.М.

                                                                          секретар судового засідання Іотова Н.П.

Представники:

від позивача:  Третяк А.М., державний податковий інспектор з питань юридичної роботи, довіреність №1287/7/10 від 03.05.2006р.

від відповідача: Голофєєв О.І., голова, паспорт СА №065556 від 01.02.1996р.

прокурор: не з'явися

Розглядається позовна заява прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської МДПІ до СТОВ  “Заря” про стягнення боргу по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 27 490,52 грн.  

Ухвалою від 17.04.2006р. відкрито провадження у справі №3/166/06-АП розгляд якої призначено на 05.06.2006р.

Справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.

Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки такої вимоги від представників сторін не надійшло.

В судовому засіданні 05.06.2006р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Зазначає, що відповідач має заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 27 490,52 грн., яка нарахована на підставі поданих ним розрахунків. Станом на 23.03.2006р. вказана сума боргу не сплачена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Позивачем надана заява про заміну Василівської МДПІ Запорізької області її правонаступником –Державною податковою інспекцією у Михайлівському районі Запорізької області. До заяви надав копію наказу про реорганізацію податкових органів, копію довідки відділу статистики у Михайлівському районі, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області.

Відповідач не заперечив проти заміни позивача.

Відповідно до ст.55 ККАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Оглянувши вищенаведені документи суд заяву позивача задовольняє та допускає заміну позивача –Василівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Михайлівському районі Запорізької області.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що проти наявності боргу у вказаній сумі не заперечує. Пояснив, що борг виник у зв'язку з відсутністю коштів у підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

СТОВ “Заря” зареєстроване розпорядженням Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 25.02.2000р. №78 і перебуває як платник податків на обліку у ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області. СТОВ „Заря” є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

За даними особового рахунку станом на 23.03.2006р. СТОВ „Заря” має борг по сплаті до бюджету фіксованого сільгоспподатку, узгодженого самостійно шляхом подання розрахунків, у розмірі 27 490,52 грн.

Податковий борг виник внаслідок наступного.

Відповідачем по справі надані до податкового органу розрахунки по фіксованому сільськогосподарському податку:

-          розрахунок №561 від 31.01.2002р. на суму 8 485,30 грн. Строк сплати 30.09.2002р. Частково сплачено у розмірі 4 753,58 грн. До сплати залишилось 3 731,72 грн.;

-          розрахунок №561 від 31.01.2002р. на суму 8 485,30 грн. Строк сплати 30.10.2002р.;

-          розрахунок №561 від 31.01.2002р. на суму 5 091,20 грн. Строк сплати 02.12.2002р.;

-          розрахунок №561 від 31.01.2002р. на суму 5 091,20 грн. Строк сплати 02.01.2003р.;

-          розрахунок №561 від 31.01.2002р. на суму 5 091,20 грн. Строк сплати 30.01.2003р.

Загальна сума до плати по фіксованому сільськогосподарському податку складає               27 490,52 грн. (3 731,72 + 8 485,30 + 5 091,20 + 5 091,20 + 5 091,10).

Василівською МДПІ Запорізької області вживались заходи в порядку ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме:

-   направлена перша податкова вимога  № 1/24 від 04.10.2001р. на суму                             30 917,12 грн.;

-          направлена друга податкова вимога № 2/122 від 19.11.2001р. на суму         20 316,60 грн.;

-          11.03.2002р. прийнято рішення №1 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів;

-          01.04.2004р. виставлена платіжна вимога на примусове стягнення заборгованості по сплаті податку з власників транспортних засобів за №3 на суму 38 475,38 грн., яка повернута без виконання.

Зазначені обставини визнаються представниками сторін і ними не спростовуються.

В судовому засіданні 05.06.2006р. представником позивача наданий акт звірки з відповідачем станом на 02.06.2006р., який підписаний керівником відповідача, згідно якому заявлена сума до стягнення по вищезазначеному податку СТВО “Заря” в сумі 27 490, 52 грн. не сплачена та визнається відповідачем.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань на загальну суму 27 490,52 грн. позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного: декілька

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація)   -  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки  встановлені  законодавством,  на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно матеріалам справи строк сплати розрахунку від 31.01.2002р. №561 відповідно сплинув: 30.09.2002р., 30.10.2002р., 02.12.2002р., 02.01.2003р., 30.01.2003р.

Згідно матеріалів справи відповідачем здійснювалось часткове погашення загальної суми 32 244, 10 грн. визначеної у наведеному розрахунку (платіж на суму 4 753,58 грн.).

Таким чином, непогашене податкове зобов'язання платника податків в розмірі         27 490, 52 грн., визначене у наведеному вище розрахунку є узгодженим і визнається податковим боргом платника податків.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Статтею 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних  державних податкових інспекцій.

Зокрема, вказані органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна (п.11 ст.10 Закону).

Право прокурора та його заступника звертатися до господарського суду в інтересах держави, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, передбачено ст. 60 КАС України, п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону “Про прокуратуру”.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з СТОВ “Заря” в сумі 27 490,52 грн., підлягають задоволенню повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд враховує також те, що представник відповідача підтверджує наявність боргу, пояснюючи його відсутністю необхідних коштів, з приводу чого фактичних заперечень по суті позовних вимог ним не надано.

Керуючись ст. 55, 87-98, 158-163, 167 КАС України, суд                                                                                                                

ПОСТАНОВИВ:

1.          Допустити заміну позивача –Василівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Михайлівському районі Запорізької області.

2.           Адміністративний позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Заря” (72043, Запорізька область, Михайлівський район, с. Мар'янівка, вул. Миру, 103, ЄДРПОУ 03751304, р/р 26003325015150 у Мелітопольському відділенні Запорізької обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313463) на користь Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (банк УДК у Запорізькій області, р/р 33211807500186, код платежу 12020100, ЄДРПОУ 23787304, МФО 813015) 27 490 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 52 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               Соловйов В.М.

Постанову виготовлено в повному обсязі 09.06.2006р.