Вирок

від 27.05.2013 по справі 1306/446/2012

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1306/446/2012

Провадження № 1/442/13/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого Дубеля Р.М.

при секретарі Півала І.М.

з участю прокурора Химчука П.Т.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобича справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично прож. АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого приватним адвокатом, раніше не судимого, у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України;

2. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України;

3. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Тайга Кемеровської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 росіянина, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має на отриманні неповнолітню дитину, працюючий керівником проекту ТОВ «Фірма ТММ» м. Києва, притягався 13.04.2011 року до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 175 КК України та постановою Бориспільського міськрайонного суду від 29.09.2011 року звільнений від кримінальної відповідальності, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України;

4. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Любинці Стрийського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

встановив :

З матеріалів досудового слідства вбачається, що підсудний ОСОБА_2 у період з вересня 2001 року по жовтень 2002 року, будучи засновником та керівником Закритого акціонерного товариства «Автолізінг Україна», з метою заволодіння цілісним майновим комплексом Відкрите акціонерне товариство «Галол», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 15, вступив у змову з розпорядником майна ВАТ «Галол» підсудним ОСОБА_5, а згодом з керуючим санацією ВАТ «Галол» арбітражним керуючим підсудним ОСОБА_3, а також з директором і засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» підсудним ОСОБА_4

Крім того, відповідно до матеріалів обвинувального висновку підсудний ОСОБА_2, за попередньою змовою з вказаними особами організував та здійснив через підконтрольні йому підприємства м. Києва: ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК-груп», ЗАТ «Фінансова консультативна група», ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку», ТОВ «Український вексельний союз», ряд взаємопов'язаних фінансово-господарських операцій, внаслідок яких підконтрольне йому підприємство ТОВ «ФК-груп» заволоділо вказаним цілісним майновим комплексом за наступних обставин:

28.09.2001 року Дрогобицьке міське управління Пенсійного фонду України звернулося із позовом до Господарського суду Львівської області до відповідача ВАТ «Галол» про визнання останнього банкрутом та стягнення на свою користь боргу в розмірі 417 289 грн. за несплату обов'язкових пенсійних відрахувань за період з 01.01.2000 року по 01.07.2001 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2001 року по справі №7/150-7/210 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Галол». Відповідно до пункту 4 даної ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно ВАТ «Галол», а також заборонено без згоди розпорядника майна укладати та здійснювати угоди, передбачені ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

09.10.2001 року ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/150-7/210 про визнання банкрутом ВАТ «Галол» призначено розпорядником майна ВАТ «Галол» арбітражного керуючого ОСОБА_5, діючого на підставі ліцензії № НОМЕР_18 від 15.01.2001 року.

18.10.2001 року ОСОБА_5, як розпорядник майна ВАТ «Галол», звернувся до Господарського суду Львівської області із клопотанням покласти на нього обов'язки керівника ВАТ «Галол», мотивувавши своє рішення необхідністю повноцінного захисту прав боржника, яке є неможливим без втручання в оперативну-господарську діяльність підприємства. Дане клопотання Господарським судом Львівської області задоволено, ухвалою від 18.10.2001 року обов'язки керівника ВАТ «Галол» тимчасово покладені на розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_5

20.10.2011 року ОСОБА_5, будучи розпорядником майна та керівником ВАТ «Галол» і, відповідно, службовою особою, умисно та всупереч своїм обов'язкам, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, використовуючи своє службове становище та знаючи, що на рахунках підприємства відсутні будь-які обігові грошові кошти, уклав договір купівлі-продажу векселів № 20/-1 від 20.10.2001 року з ЗАТ «Автолізінг Україна», відповідно до якого ВАТ «Галол» придбало у ЗАТ «Автолізінг Україна» один простий вексель Управління житлового-комунального господарства м. Павлограда Дніпропетровського області № 65305136304074 на суму 425 715,41 грн. та чотири простих векселя Павлоградського підприємства теплових мереж м. Павлограда Дніпропетровської області: №65305136304475 на суму 170 000 грн., №65305136303780 на суму 111417,04 грн., №65305136303777 на суму 960 000 грн., № 65305136303776 на суму 960 000 грн., а всього п'ять векселів на загальну суму 2 627 132,45 грн., підписав акт прийому-передачі векселів про одержання ним цих векселів та за його розпорядженням по бухгалтерському обліку ВАТ «Галол» було оприбутковано ці векселя по рахунку № 341 балансу як нематеріальні активи, внаслідок чого заборгованість ВАТ «Галол» перед ЗАТ «Автолізінг Україна» становила 2 627 132,45 гривень.

Цього ж дня, 20.10.2001 року, ОСОБА_5 уклав із ЗАТ «Автолізінг Україна» договір № 20/10-01 від 20.10.2001 року про відповідальне зберігання вищевказаних векселів та уклав акт прийому-передачі векселів, відповідно до яких ВАТ «Галол» передало, а ЗАТ «Автолізінг Україна» отримало на відповідальне зберігання векселя, що надало можливість в подальшому третім особам розпоряджатися векселями на свою користь, а саме:

- вексель № 65305136304074, емітований 27.07.2000 року Управлінням житлово-комунального господарства м. Павлограда на користь ЗАТ «Фінансова консультативна група» на суму 425 715,71 грн., 16.07.2002 року ЗАТ «Фінансова консультативна група» через закінчення терміну дії повернуло векселедавцю, отримавши взамін вексель №3190924924 на суму 425 715,71 грн., яким у подальшому розпорядилося на свою користь;

- вексель № 65305136304475, емітований 14.05.2001 року Павлоградським підприємством теплових мереж на користь ЗАТ «Фінансова консультативна група» на суму 170 000 грн., у травні 2002 року був пред'явлений до оплати векселедавцю приватним підприємством «Дюна» та оплачений останньому шляхом зменшення дебіторської заборгованості населення за послуги теплопостачання за списками, наданими ПП «Дюна»;

- вексель № 65305136303780, емітований 01.02.2001 року Павлоградським підприємством теплових мереж на користь ЗАТ «Фінансова консультативна група» на суму 44 556,92 грн., 07.02.2002 року був пред'явлений останнім до оплати векселедавцю та отримав за нього 44 556,92 грн. шляхом отримання цієї суми на свій розрахунковий рахунок;

- вексель № 65305136303777, емітований 01.02.2001 року Павлоградським підприємством теплових мереж на користь ЗАТ «Фінансова консультативна група» на суму 960 000 грн., 29.08.2002 року був наданий ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» векселедавцю для обміну та обміняний на десять простих векселів на загальну суму 960000 грн.: № 3190924977, №3190924978, №3190924979, №3190924973, №3190924981, № 3190924982, №3190924983, №3190924932, №3190924930, №3190924964, якими у подальшому ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» розпорядилося на свою користь;

- вексель № 65305136303776, емітований 01.02.2001 року Павлоградським підприємством теплових мереж на користь ЗАТ "Фінансова консультативна група" на суму 960 000 грн., 14.05.2002 року був наданий векселедавцю для обміну ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» та обміняний на шість простих векселів на загальну суму 960 000 грн.: №3190926070, № 3190926071, №3190926072, №3190926073, №3190926074, № 3190926075, якими у подальшому ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» розпорядилося на свою користь.

17.12.2001 року ОСОБА_5 подав до Господарського суду Львівської області уточнений реєстр вимог десяти кредиторів ВАТ «Галол», в якому умисно зазначив ЗАТ «Автолізінг Україна» із сумою заявлених фінансових вимог 2 643 611,37 грн., що становило найбільшу претензійну суму серед списку кредиторів.

Того ж дня, 17.12.2001 року, ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою щодо припинення його повноважень розпорядника майна ВАТ «Галол» з причин великого обсягу роботи за основним місцем праці.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року у справі №7/150-7/210 про банкрутство ВАТ «Галол» повноваження розпорядника майна ВАТ «Галол» арбітражного керуючого ОСОБА_5 з 17.12.2001 року - припинено, та з 17.12.2001 року призначено розпорядником майна ВАТ «Галол» арбітражного керуючого ОСОБА_3, діючого на ліцензії Міністерства економіки України від 19.10.2001 року НОМЕР_19.

24.12.2001 року ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/150-7/210 про банкрутство ВАТ «Галол», відповідно до поданого клопотання ЗАТ «Автолізінг Україна» від 20.12.2001 року про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, відкрито санацію боржника ВАТ «Галол», визначено ЗАТ «Автолізінг Україна» інвестором (санатором) ВАТ «Галол» та призначено керуючим санацією ОСОБА_3

01.03.2002 року ОСОБА_3, будучи призначеним на посаду керуючого санацією та маючи повноваження щодо розпорядження майном і проведення інших господарських операцій відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надав до Господарського суду Львівської області на затвердження план санації ВАТ «Галол», відповідно до пункту 1 розділу 19 якого було передбачено можливість продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», як структурного підрозділу, з подальшим складанням розподільчого балансу та можливістю реєстрації його як самостійного підприємства, даний план санації 05.03.2002 року був затверджений судом.

19.08.2002 року керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3, було підписано протокол № 4/1 від 19.08.2002 року про організований та проведений ним конкурс з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол». Учасниками даного конкурсу були підприємства: ПП «Петроком», ЗАТ ТВО «Акцент», ТОВ «Аксон», ВКК ТОВ «Мірабель» та ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром». Переможцем конкурсу було визначено ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», яке запропонувало за майновий комплекс ВАТ «Галол» найбільшу вартість, а саме 2 500 000 грн..

22.08.2002 року ОСОБА_3, підписав та скерував до Господарського суду Львівської області мирову угоду, укладену між ним, як керуючим санацією ВАТ «Галол», та комітетом кредиторів даного підприємства, згідно із якою заборгованість ВАТ «Галол» перед кредиторами була списана на загальну суму в розмірі 3 065 113, 70 грн., у тому числі перед Дрогобицьким управлінням Пенсійного фонду України на 873 445 грн. та перед Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією України на суму 516 005, 68 грн., єдиним кредитором визначено ЗАТ «Автолізінг Україна». Досудовим слідством встановлено, що мирову угоду члени комітету кредиторів ВАТ «Галол» - Дрогобицьке управління Пенсійного Фонду України та Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція та інші кредитори не підписували.

28.08.2002 року Господарським судом Львівської області було затверджено вказану мирову угоду.

Цього ж дня, 28.08.2002 року, ОСОБА_3, як керуючий санацією ВАТ «Галол», підписав та скерував до Господарського суду Львівської області клопотання щодо затвердження результатів проведеного конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол». Ухвалою суду результати конкурсу були затверджені, відповідно до пункту № 1 ухвали зобов'язано Дрогобицьке державне міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки оформити документи про право власності ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» на цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» і не чинити будь-яких перешкод у здійсненні права власності.

Цього ж дня, 28.08.2002 року, невстановлена слідством особа на підставі протоколу № 4/1 від 19.08.2002 року про затвердження результатів конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», уклала від імені ОСОБА_3 договір № 1 від 28.08.2002 року купівлі-продажу вказаного комплексу, згідно якого переможець вказаного конкурсу ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» придбало зазначений майновий комплекс за вартістю 2 500 000 грн. Крім того, 28.08.2002 року невстановлена слідством особа склала від імені останнього акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», згідно із яким покупцеві - ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» було передано цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол». Цим же актом прийому-передачі покупцеві було передано п'ять векселів: №65305136304074, №65305136304475, №65305136303780, №65305136303777, №65305136303776 на загальну суму 2 500 000 грн.

29.08.2002 року засновник і директор ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» ОСОБА_4, після підписання договору № 1 від 28.08.2002 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» та актів прийому-передачі, не здійснивши оплату та не набувши права власності на цей цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол», оскільки, відповідно до пункту 1.2 даного договору право власності вибувається після проведення оплати, уклав із ТОВ «ФК-груп» договір № 2 від 29.08.2002 року, відповідно до якого ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» реалізувало ТОВ «ФК-груп» цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» за 2 505 000 грн.

03.09.2002 року ОСОБА_4 уклав від імені ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» з АБ «Укргазбанк» короткостроковий кредитний договір № 140, відповідно до якого на розрахунковий рахунок № 206223114487980 ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» були перераховані кредитні кошти в розмірі 2 500 000 грн.

Цього ж дня, 03.09.2002 року, було підписано платіжні доручення про проведення фінансових операцій з перерахування цих коштів між ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК-груп», ЗАТ «Автолізінг Україна» та ВАТ «Галол».

05.09.2002 року, отримавши зазначені кредитні кошти на рахунок ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ОСОБА_4 платіжним дорученням № 361 від 03.09.2002 року перерахував дані грошові кошти на рахунок ВАТ «Галол» як оплату за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» за договором купівлі-продажу.

Цього ж дня, 05.09.2002 року, на підставі оформленого ОСОБА_3 платіжного доручення від 03.09.2002 року, грошові кошти в сумі 2 500 000 грн., які надійшли від ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» на рахунок 26003050466 ВАТ «Галол», були перераховані на розрахунковий рахунок 260004539980 ЗАТ «Автолізінг Україна» в якості оплати кредиторської заборгованості ВАТ «Галол» за раніше придбані векселі.

Цього ж дня, 05.09.2002 року, вказані кошти у сумі 2 500 000 грн., отримані від ВАТ «Галол», були перераховані з рахунку ЗАТ «Автолізінг Україна» платіжним дорученням № 1 від 05.09.2001 року на банківський рахунок № 260024535980 ТОВ «ФК-груп», як оплату відповідно до договору про поступку права вимоги № 1 від 01.08.2002 року за придбані у ЗАТ «Фінансова консультативна група» п'ять векселів №65305136304074, №65305136304475, № 65305136303780, №65305136303777, №65305136303776 на загальну суму 2 500 000 грн., емітованих Павлоградськими підприємствами на користь ЗАТ «Фінансова консультативна група».

Цього ж дня, 05.09.2002 року, на підставі платіжного дорученням № 1 від 13.09.2002 року вказані кошти в сумі 2 500 000 грн. з рахунку ТОВ «ФК-груп» перераховано на рахунок ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» як оплату за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 2 від 29.08.2002 року.

06.09.2002 року отримані від ТОВ «ФК-груп» вказані грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. були перераховані платіжним дорученням № 363 від 06.09.2002 року з рахунку ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» на рахунок № 206223114487980 АБ «Укргазбанк», як повернення короткострокового кредиту відповідно до укладеного кредитного договору № 140 від 03.09.2002 року.

Досудовим слідством встановлено, що внаслідок здійснення цих дій, ОСОБА_2 набув права власності на цілісний майновим комплекс ВАТ «Галол» вартістю у 2 500 000 грн.

З матеріалів досудового слідства вбачається, що ОСОБА_2, будучи засновником та директором ЗАТ «Автолізінг Україна», у період з вересня 2001 року по жовтень 2002 року, реалізуючи свій намір на набуття права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол», організував та за попередньою змовою з директором і засновником ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами здійснив ряд взаємопов'язаних фінансово-господарських операцій, внаслідок яких підконтрольне йому підприємство ТОВ «ФК-груп» заволоділо вказаним цілісним майновим комплексом, через підконтрольні йому підприємства м. Києва: ЗАТ «Автолізінг Україна», ЗАТ «Фінансова консультативна група», ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку», ТОВ «Український вексельний союз». ТОВ «ФК-груп», яке зареєстровано у м. Києві за неіснуючою адресою, ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», яке хоча згідно з установчими документами здійснювало діяльність пов'язану з оптовою торгівлею, однак на момент його перевірки ДПІ власних офісних та складських приміщень не мало та не орендувало.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2, що виразилися в набутті права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України.

Також відповідно до висновків досудового слідства ОСОБА_2 здійснив ряд фіктивних господарських операцій між ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК груп» та ЗАТ «Автолізінг Україна». В даному випадку, його дії досудовим слідством кваліфіковані як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду юридичній особі, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_3, що виразилися в розтраті чужого майна - цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 у період з 17.12.2001 року по 06.09.2002 року, виконуючи повноваження розпорядника майна, а згодом керуючого санацією ВАТ «Галол», будучи при цьому службовою особою, здійснив службове підроблення, що полягало: у наданні до Господарського суду Львівської області на затвердження плану санації ВАТ «Галол», яким було передбачено можливість продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол»; у підписанні ним завідомо недостовірного протоколу № 4/1 від 19.08.2002 року про нібито організований та проведений ним конкурс з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол»; 22.08.2002 року ОСОБА_3 підписав та скерував до Господарського суду Львівської області недостовірну Мирову угоду, нібито укладену між ним, як керуючим санацією ВАТ "Галол", та комітетом кредиторів даного підприємства, та згідно із якою заборгованість ВАТ "Галол" перед кредиторами була безпідставно списана на суму 837 445 грн. з кожного, а різниця між сумою, зазначеною в Реєстрі вимог кредиторів ВАТ «Галол» після списання становила 2 473 002,08 грн. та підлягала погашенню. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, що органами досудового слідства кваліфіковано як злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

Умисні дії підсудного ОСОБА_4, що виразилися у проведенні за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 ряду фіктивних фінансово-господарських операцій, за участю заснованого ним ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», директором якого він являвся, наслідком яких стало заволодіння ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами цілісним майновим комплексом ВАТ «Галол» за заниженою його вартістю в 2 500 000 грн., досудовим слідством кваліфіковано як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду юридичній особі, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Підсудний ОСОБА_5, який будучи розпорядником майна, а також керівником ВАТ «Галол» та наділений правом розпорядження майном та коштами підприємства, будучи службовою особою, умисно, в інтересах третіх осіб, використав своє службове становище всупереч інтересів служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам ВАТ «Галол». Таким чином, досудовим слідством умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні своєї вини за пред'явленим обвинуваченням не визнав та пояснив суду, що вважає безпідставним та необґрунтованим його обвинувачення органами досудового слідства за ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України, з причин відсутності в його діях складу злочину, передбачених даними статтями.

В обґрунтування своєї непричетності до скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України пояснив, що усі укладені між ВАТ «Галол», ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК-груп», ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» договори належать до категорії цивільно-правових відносин вищезазначених господарюючих суб'єктів, та питання про дійсність та недійсність яких уже вирішувалося відповідними господарськими судами.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України визнав частково. По суті пред'явленого обвинувачення в судовому засіданні пояснив, що восени 2001 року він погодився на пропозицію ОСОБА_2, директора ЗАТ «Автолізінг Україна», виступити арбітражним керуючим в процедурі банкрутства ВАТ «Галол» та в грудні 2001 року його було призначено розпорядником майна цього підприємства. Відповідно він сформував реєстр кредиторів ВАТ «Галол», серед яких основним кредитором було ТОВ «Автолізінг Україна», директором якого являвся ОСОБА_2 Крім того, в серпні 2002 року ним було організовано конкурс з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», переможцем конкурсу якого було визнано ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», яке запропонувало за майновий комплекс ВАТ «Галол» більшу вартість, а саме 2 500 000 грн. після цього він підписав акт прийому-передачі майнового комплексу ВАТ «Галол» ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», а гроші в сумі 2 500000 грн., які надійшли від «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», перерахував на рахунок ЗАТ «Автолізінг Україна» як погашення кредиторської заборгованості за придбані векселі.

Підсудний ОСОБА_4 як під час досудового слідства, так і судового розгляду свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України визнав частково та суду пояснив, що він не може пригадати детально обставини проведення фінансово-господарських операцій та їх документального оформлення, оскільки від часу даних подій минуло понад 9 років. Крім того, він усвідомлює, що фінансово-господарські операції щодо купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» носять фіктивний характер. При проведенні вказаних операцій, підписанні договорів, отриманні кредиту та перерахування грошових коштів він не мав наміру спричиняти ніякої шкоди і не сумнівався у тому, що цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» придбано підприємствами на законних підставах.

Підсудний ОСОБА_5 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні своєї вини за пред'явленим обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не визнав та по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що він, укладаючи 20.10.2001 року як розпорядник майна від імені ВАТ «Галол» договір про купівлю п'ять векселів, намір покращити фінансовий стан підприємства і не мав наміру спричиняти ніякої шкоди підприємству. На сьогоднішній день він розуміє, що був введений в оману щодо купівлі цих векселів.

Під час судового засідання та досудового слідства по даній справі було досліджено наступні докази, а саме:

- заяви працівників ВАТ «Галол» від 28.07.2005 року та 08.08.2005 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що внаслідок незаконних дій службових ВАТ «Галол» та службових осіб ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «ФК-груп», вчинених упродовж процедури банкрутства ВАТ «Галол», цілісний майновий комплекс останнього був незаконно відчужений на користь ТОВ «ФК-груп»;

т. 1 а. 27-28, 58-59, 70-71;

- лист від 20.10.2001 року № 20-2 тимчасового керівника - розпорядника майна ВАТ «Галол» ОСОБА_5 до ЗАТ «Автолізінг Україна» щодо намірів придбати векселі, та який був вилучений згідно з протоколом виїмки від 02.03.2006 року у в.о. директора з адміністративної і правової роботи ВАТ «Галол» ОСОБА_6;

т. 7 а. 183, 186;

- договір купівлі-продажу векселів №20/-1 від 20.10.2001 року, укладений між ВАТ «Галол», підписаний ОСОБА_5, та ЗАТ «Автолізінг Україна» про придбання ВАТ «Галол» 5-ти простих векселів: № 65305136304074, 15136304475, №6505136303780, №65305136303777, № 65305136303776 на загальну суму 2 627 132,45 грн. та загальною вартістю 2 101 705,96 грн., та який вилучений згідно з протоколом виїмки від 02.03.2006 року у в.о. директора з адміністративної і правової роботи ВАТ «Галол» ОСОБА_6;

т. 7 а. 187-189;

- акт прийому-передачі векселів від 20.10.2001 року до договору купівлі-продажу векселів №20/-1 від 20.10.2001 року між ВАТ «Галол», підписаний ОСОБА_5, та ЗАТ «Автолізінг Україна» про отримання товариством «Галол» 5-ти простих векселів: №65305136304074, №65305136304475, №6505136303780, №65305136303777, №65305136303776 на загальну суму 2 627 132,45 грн., та який був вилучений згідно з протоколом виїмки від 02.03.2006 року у в.о. директора з адміністративної і правової роботи ВАТ «Галол» ОСОБА_6;

т. 7 а. 190;

- акт звірки між ВАТ «Автолізінг Україна» та ВАТ «Галол» від 01.11.201 року по договору купівлі-продажу векселів №20/-1 від 20.10.2001 року про наявність кредиторської заборгованості у ВАТ «Галол» перед ЗАТ «Автолізінг Україна» в сумі 2 101 705,96 грн., та який був вилучений згідно з протоколом виїмки від 02.03.2006 року у в.о. директора з адміністративної і правової роботи ВАТ «Галол» ОСОБА_6;

т. 7 а. 191;

- акт прийому передачі від 2002 року до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за конкурсом № 1 від 28.08.2002 року укладений між ВАТ «Галол» арбітражним керуючим ОСОБА_3, та ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», в особі директора ОСОБА_4, відповідно до якого ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» передано цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол», в тому числі 5-ть простих векселів: №65305136304074, № 65305136304475, №6505136303780, №5136303777, №65305136303776 на загальну суму 2 101 705,96 грн., та який був вилучений згідно з протоколом виїмки від 02.03.2006 року у директора з адміністративної і правової роботи ВАТ «Галол» ОСОБА_6;

т. 7 а. 199;

- протокол огляду цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» від 13.12.2005 року, згідно із яким встановлена наявність та приналежність цілісного нового комплексу ВАТ «Галол» підприємству ТОВ «ФК-груп»;

т. 7 а. 199;

- позовна заява від 28.09.2001 року Дрогобицького міського управління пенсійного фонду України до ВАТ «Галол» щодо визнання останнього банкрутом;

т. 9 а. 11-13;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 01.10.2001 року про порушення справи № 7/150-7/210 про визнання банкрутом ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 10;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 09.10.2001 року у справі №7/150-7/210, згідно із якою ВАТ «Галол» визнано банкрутом та призначено розпорядником майна ВАТ «Галол» арбітражного керуючого ОСОБА_5, діючого на підставі ліцензії № НОМЕР_18 від 15.01.2001 року;

т. 9 а. 19;

- лист арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 18.10.2001 року до господарського суду Львівської області із клопотанням покласти на нього обов'язки керівника ВАТ «Галол» з мотивів необхідності втручання в оперативну-господарську діяльність підприємства для повноцінного захисту прав боржника;

т. 9 а. 21, т. 15 а. 193;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 18.10.2001 року у справі №7/150-7/210, згідно із якою на ОСОБА_5 було покладено обов'язки керівника ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 22;

- баланс ВАТ «Галол» станом на 01.01.2002 року, згідно з яким по рахунку № 150 (одержані векселі) відображено придбані векселі на суму 2 265 700 грн.;

т. 7 а. 263;

- договір № 20/10-01 від 20.10.2001 року та акт прийому-передачі векселів, підписаними керівником ВАТ «Галол» арбітражним керуючим ОСОБА_5, згідно із якими ВАТ «Галол» придбані векселі № 65305136304074, №5136304475, №6505136303780, № 65305136303777, № 65305136303776 загальною вартістю 2 627 132,45 грн., передало на відповідальне зберігання ЗАТ «Автолізінг Україна»;

т. 15 а. 19-21;

- лист розпорядника майна ВАТ «Галол» ОСОБА_5 від 17.12.2001 року до Господарського суду Львівської області щодо затвердження Реєстру вимог кредиторів ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 26;

- реєстр вимог кредиторів ВАТ «Галол» до Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року, наданий ОСОБА_5 згідно із яким вбачається, що ЗАТ «Автолізінг Україна» є кредитором ВАТ «Галол» з найбільшою претензійною сумою 2 643 611,37 грн.;

т. 9 а. 27, 29;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року, згідно із якою ЗАТ «Автолізінг Україна» визнаний кредитором ВАТ «Галол» на суму 2 643 611, 37 грн.;

т. 9 а. 30;

- заява арбітражного керуючого ОСОБА_5 до Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року з проханням припинити його повноваження розпорядника майна ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 31, т. 15 а. 194;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року, згідно з якою припинено повноваження розпорядника майна ВАТ «Галол» ОСОБА_5 з 17.12.2001 року та призначено з 17.12.2001 року розпорядником майна ВАТ «Галол» арбітражного керуючого ОСОБА_3;

т. 9 а. 32;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 27.12.2001 року, згідно з якою уточнено ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.12.2001 року та припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 у справі №7/150-7/210 про банкрутство ВАТ «Галол» за його власною та комітету кредиторів заявами;

т. 9 а. 35;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 18.12.2001 року, згідно із якою ОСОБА_5 звільнено від виконання обов'язків керівника ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 34;

- протокол виїмки від 12.04.2006 року, згідно з яким в Управлінні житлово-комунального підприємства м. Павлограда Дніпропетровської області було вилучено вексель № 65305136304074 та документи щодо його руху;

т. 11 а. 2-4;

- протокол виїмок від 13.04.2006 року та 11.05.2006 року, згідно із якими в КП «Павлоградтеплоенерго» Дніпропетровської області було вилучено векселі №5136304074, №65305136304475, № 6505136303780, № 65305136303777, №5136303776 та документи щодо їх руху;

т. 10 а. 29-30,62;

- вексель № 65305136304074, який 27.07.2000 року був емітований Управлінням житлово-комунального господарства м. Павлограда на користь ЗАТ «ФК-груп» на суму 425 715,71 грн. і який 16.07.2002 року ЗАТ «ФК-груп» через закінчення терміну дії повернуло векселедавцю, отримавши взамін вексель № 3190924924 на суму 425 715,71 грн., який ЗАТ «ФК-груп» використало на свою користь;

т. 11 а. 7;

- вексель № 65305136304475, який 14.05.2001 року був емітований Павлоградським підприємством теплових мереж Дніпропетровської області на користь ЗАТ «ФК-груп» на суму 170 000 грн. і який в травні 2002 року був пред'явлений до оплати векселедавцю приватним підприємством «Дюна» м. Павлограда та оплачений останньому шляхом зменшення дебіторської заборгованості населення за послуги теплопостачання за списками, наданими ПП «Дюна»;

т. 10 а. 64;

- вексель № 65305136303780, який 01.02.2001 року був емітований Павлоградським підприємством теплових мереж Дніпропетровської області на користь ЗАТ «ФК-груп» на суму 44 556,92 грн. і який 07.02.2002 року був пред'явлений останнім до оплати векселедавцю та отримав за нього 44 556,92 грн., шляхом отримання цієї суми на свій розрахунковий рахунок;

т. 10 а. 40;

- вексель № 65305136303777, який 01.02.2001 року був емітований Павлоградським підприємством теплових мереж Дніпропетровської області на користь ЗАТ «ФК-груп» на суму 960 000 грн. і який 29.08.2002 року був наданий ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» векселедавцю для обміну та обміняний на десять простих векселів: № 3190924977, № 3190924978, № 3190924979, №3190924973, № 3190924981, № 3190924982, № 3190924983, № 3190924932, № 3190924930, № 3190924964 на загальну рівнозначну суму;

т. 10 а. 36;

- вексель № 65305136303776, який 01.02.2001 року був емітований Павлоградським підприємством теплових мереж Дніпропетровської області на користь ЗАТ «ФК-груп» на суму 960 000 грн. і який 14.05.2002 року був наданий векселедавцю для обміну ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» та обміняний на шість простих векселів №3190926070, № 3190926071, № 3190926072, № 3190926073, № 3190926074, №3190926075 на загальну рівнозначну суму;

т. 10 а. 51;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 24.12.2001 року, згідно з якою відкрито процедуру санації боржника ВАТ «Галол», визначено ЗАТ «Автолізінг Україна» інвестором (сенатором) ВАТ «Галол» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_3;

т. 9 а. 49;

- лист керуючого санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 від 01.03.2002 року до Господарського суду Львівської області щодо затвердження плану санації ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 50, т. 15 а. 195;

- план санації ВАТ «Галол», наданого керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 до Господарського суду Львівської області та згідно із пунктом 1 розділу 19 якого було передбачено можливість продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» як структурного підрозділу з подальшим складанням розподільчого балансу та можливістю реєстрації його як самостійного підприємства;

т. 9 а. 55-100, т. 15 а. 196-201;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 05.03.2002 року, згідно із якою затверджено план санації ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 101;

- протокол № 4/1 від 19.08.2002 року Засідання учасників конкурсу та затвердження переможця конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», підписаного учасниками зазначеного конкурсу та керуючим зазначеного підприємства ОСОБА_3, згідно із яким внаслідок проведеного конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» переможцем було визнано ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», яке запропонувало за майновий комплекс ВАТ «Галол» найбільшу суму коштів - 2 500 000 грн.;

т. 9 а. 115-117, т. 15 а. 203-205, т. 28 а. 92-94;

- клопотання керуючого санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 від 19.08.2002 року щодо затвердження результатів конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол»;

т. 9 а. 118;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 27.08.2002 року, згідно із якою результати конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» були затверджені;

т. 9 а. 119;

- мирова угода від 22.08.2002 року, укладена між комітетом кредиторів ВАТ «Галол» та керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 з якої вбачається, що заборгованість ВАТ «Галол» перед кредиторами була списана в сумі 837 445 грн. з кожного, а різниця між сумою, зазначеною в Реєстрі вимог кредиторів ВАТ «Галол» після списання становила 2 473002,08 грн. та підлягала погашенню;

т. 9 а. 108, т. 15 а. 207;

- заява арбітражного керуючого ВАТ «Галол» ОСОБА_3 від 23.08.2002 року до Господарського суду Львівської області щодо затвердження мирової угоди, укладеної між комітетом кредиторів ВАТ «Галол» та керуючим санацією ВАТ Галол» ОСОБА_3;

т. 9 а. 104, т. 15 а. 206;

- ухвала Господарського суду Львівської області від 28.08.2002 року, згідно із якою мирова угода від 22.08.2002 року, укладена між комітетом кредиторів «Галол» та керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 була затверджена;

т. 9 а. 109;

- договір № 1 від 28.08.2002 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», укладеного від імені та за відома ОСОБА_3, згідно із яким переможець вказаного конкурсу ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» придбало у ВАТ «Галол» цілісний майновий комплекс останнього за 2 500 000 грн.;

т. 1 а. 112-113, т. 2 а. 38-40, 291-293, т. 28 а. 77-79;

- акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», укладений від імені та з відому арбітражного керуючого ОСОБА_3, згідно із якими покупцеві - ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» було передано цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» вартістю 2 500 000 грн. та згідно з якими товариству «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» було передано п'ять векселів: №65305136304074, № 65305136304475, №65305136303780, №5305136303777, № 65305136303776 загальною вартістю 2 101 705,96 грн.;

т. 1 а. 114-119, т. 2 а. 41-43, 154-233, 294-296, т. 7 а. 198-199, т. 28 а. 80-82

- договір № 2 від 29.08.2002 року, укладений між ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «ФК-груп», відповідно до якого ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», не набувши права власності на майновий комплекс ВАТ «Галол», оскільки не було перераховано коштів за нього, що згідно із п. 1.2 договору було обов'язковою умовою набуття права власності, безпідставно реалізувало зазначений майновий комплекс ТОВ «ФК-груп» за 2 505 000 грн., внаслідок чого до останнє нібито набуло право власності на цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол»;

т. 1 а. 105-107, т. 2 а. 31-33, 297-299, т. 28 а. 70-72;

- акт прийому-передачі від 05.09.2002 року до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за конкурсом № 2 від 29.089.2002 року укладений між ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «ФК-груп», відповідно до якого Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» передало його ТОВ «ФК-груп»;

т. 28 а. 74-76;

- короткостроковий кредитний договір № 140 від 03.09.2002 року, укладений між ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», в особі директора ОСОБА_4, і ВАТ АБ «Укргазбанк», відповідно до якого 05.09.2002 року на рахунок товариства № 206223114487.980 платіжним документом № 2 від 05.09. 2002 року та згідно з розпорядженням від 05.09.2002 року було перераховано ВАТ АБ «Укргазбанк» кредитні кошти в сумі 2 500 000 грн.;

т. 15 а. 160;

- платіжне доручення № 361 від 03.09.2002 року, згідно із яким 05.09.2002 року директором ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» ОСОБА_8, отримані в кредит кошти в сумі 2 500 000 грн., були перераховані з рахунку товариства на рахунок ВАТ «Галол», як оплата за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол»;

т. 2 а. 305;

- платіжне доручення № 150 від 03.09.2002 року, підписане керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3, згідно із яким з рахунку № 26003050466 ВАТ «Галол», відкритого у Львівській філії АБ «Укргазбанк», було перераховано 2 500 000 грн. на рахунок ЗАТ «Автолізінг Україна» як сплату за кредиторську заборгованість.

т. 1 а. 102

- платіжне дорученням № 1 від 03.09.2002 року, згідно із яким 05.09. 2002 року з рахунку ТОВ «ФК-груп» грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. з додатковими 5 000 грн., отримані від ЗАТ «Автолізінг Україна», перераховано на рахунок № 260004487 ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», як оплату за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 2 від 29.08.2002 року;

т.1 а. 108;

- роздруківка електронного реєстру руху коштів по рахунку № 260004487.980 ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», відкритого в ВАТ АБ «Укргазбанк», згідно із якою вбачається, що 05.09.2002 року на рахунок товариства перераховано платіжного документом № 2 від 05.09.2002 року грошові кошти в сумі 2 500 000 грн., як короткостроковий кредит від ВАТ АБ «Укргазбанк» згідно договору № 140 від 03.09.2002 року на підставі розпорядження від 05.09.2002 року.

Цього ж дня, 05.09.2002 року, ці грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. перераховано з рахунку товариства на рахунок ВАТ «Галол» платіжним дорученням № 361 від 05.09.2002 року як оплата за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» згідно договору від 28.08.2002 року.

Цього ж дня, 05.09.2002 року, на рахунок товариства перераховано грошові кошти в сумі 2 505 000 грн. з рахунку ТОВ «ФК-груп» платіжним дорученням № 1 від 03.09.2009 року, як оплата за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» згідно з договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 29.08.2002 року.

Наступного дня, 06.09.2002 року, ці кошти в сумі 2 500 000 грн. перераховано з рахунку товариства платіжним дорученням № 363 від 06.09.2002 року на рахунок №206223114487980 АБ «Укргазбанк», як повернення короткострокового кредиту відповідно до кредитного договору № 140 від 03.09.2002 року;

т. 2 а. 302, т. 14 а. 119, 149;

- роздруківка електронного реєстру руху коштів по рахунку № 260004539.980 ЗАТ «Автолізінг Україна», відкритого в ВАТ АБ «Укргазбанк», відповідно до якої 05.09.2002 року на даний рахунок перераховано грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. з рахунку ВАТ «Галол» платіжним дорученням № 150 від 05.09.2002 року як сплата кредиторської заборгованості згідно акту звірки №2 від 29.08.2002 року від продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол».

Цього ж дня, 05.09.2002 року, ці грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. перераховано з рахунку товариства на рахунок ТОВ «ФК-груп» платіжним дорученням № 1 від 05.09.2002 року, як нібито сплата за договором про поступку права вимоги від 01.08.2002 року за суму векселів;

т.14 а. 116, 150;

- роздруківка електронного реєстру руху коштів по рахунку №260024535.980 ТОВ «ФК-груп», відкритого в ВАТ АБ «Укргазбанк», згідно із якою 05.09.2002 року на даний рахунок товариства було перераховано грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. з рахунку ЗАТ «Автолізінг Україна» платіжним дорученням № 1 від 05.09.2002 року, як нібито сплата за договором про поступку права вимоги від 01.08.2002 року за суму векселів.

Цього ж дня, 05.09.2002 року, ці грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. та додаткові 5000 грн. перераховані з рахунку товариства на рахунок № 260004487.980 ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» платіжним врученням № 1 від 05.09.2009 року, як оплата за цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 18.2002 року;

т. 14 а. 123, 151;

- висновок судово-будівельної експертизи № 3678 від 21.03. 2006 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно із яким дійсна ринкова вартість цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» станом на 17.2002 року становила 10 170 000 грн.;

т. 6 а. 275-288;

- довідка № 20-04/092 від 11.05.2004 року КРВ у Дрогобицькому регіоні про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Галол» за період з 01.01. по 01.01.04 року, згідно із якою підтверджено рух коштів, векселів та цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол»;

т. 2 а. 2-28;

- акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Галол» за період з 01.01.2001 року по 01.01.2006 року, згідно із яким підтверджено рух коштів, векселів та цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол»;

т. 8 а. 99-107;

- довідки Державної податкової адміністрації у м. Києві № 38/23-70, № 39/23-70, № 40/23-70 від 15.12.2006 року за наслідками позапланових невиїзних перевірок ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «ФК-груп» та ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», згідно із якими підтверджено рух цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», простих векселів за № 65305136304074, №65305136304475, № 65305136303780, №65305136303777, № 65305136303776 та рух отриманих ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» короткострокових кредитних коштів в АБ «Укргазбанк» відповідно до кредитного договору № 140 від 03.09.2002 року;

т. 14 а. 62-95, т. 28 а. 83-91;

- акт КРУ Дніпропетровської області від 23.09.2005 року за наслідками документальної ревізії КП «Управління житлово-комунального господарства» м. Павлограда, згідно із яким вбачається та підтверджується рух векселя № 65305136304074, емітованого вказаним підприємством на користь ЗАТ «Фінансово-консультативна група»;

т. 11 а. 114-119;

- акт КРУ № 24/18 м. Павлограда від 06.06.2006 року за наслідками документальної ревізії КП «Павлоградтеплоенерго», згідно із яким вбачається та підтверджується рух векселів № 65305136304475, № 65305136303780, №65136303777 та № 65305136303776, емітованих вказаним підприємством на користь ЗАТ «Фінансово-консультативна група»;

т. 10 а. 74-98;

- акт КРУ № 2-24/01 від 18.01.2007 року м. Кривого Рогу за наслідками документальної ревізії ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно із яким вбачається та підтверджується рух векселів № 65306889469368 та № 65306889412636, емітованих вказаним підприємством на користь ЗАТ «Фінансово-консультативна група» і на які у подальшому були обміняні п'ять векселів, придбаних керівником ВАТ «Галол» ОСОБА_5 у ЗАТ «Автолізінг Україна», та стан розрахунків за ними, а також актом прийому-передачі № 280 від 11.08.2002 року та актом прийому-передачі № 296 від 27.11.2000 року, згідно із якими вбачається факт видачі ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» векселів № 65306889469368 та № 65306889412636 на користь ЗАТ «ФК-груп»;

т. 10 а. 134-139, 104, 105;

- висновок № 880 від 28.07.2006 року почеркознавчої експертизи, згідно із якою підписи від імені ОСОБА_5 після слів «Тимчасовий керівник - розпорядник майна ВАТ «Галол» в листі на ім'я керівника ЗАТ «Автолізінг Україна» ОСОБА_9, а також під словом «Покупець» на останньому аркуші договору купівлі-продажу векселів № 20/-1 від 20.10.2001 року та договору купівлі-продажу векселів № 14/-01 від 14.11.2001 року та під словом «Прийняв» в акті приймання-передачі векселів до Договору № 20/-1 від 20.10.2001 року та в акті приймання-передачі векселів до Договору № 14/-1 від 14.11.2001 року, а також під словами ВАТ «Галол» в актах звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Автолізінг Україна» і ВАТ «Галол» від 11.11.2001 року та 14.11.2001 року - виконані ОСОБА_5;

т. 8 а. 174-176;

- висновок № 1313 від 19.04.2007 року почеркознавчої експертизи, згідно із яким підписи від імені ОСОБА_5 у графі «Замовник» у договорі про відповідальне зберігання векселів № 20/10-01 від 20.10.2001 року, укладеного між ВАТ «Галол» і ЗАТ «Автолізінг Україна» та під словом «Замовник» в акті приймання-передачі векселів до вказаного договору - виконані ОСОБА_5;

т. 8 а.210-211;

- висновком № 528 від 24.05.2006 року почеркознавчої експертизи, згідно із яким підписи від імені ОСОБА_3 на лицевій стороні третього аркушу Протоколу № 4/1 від 19.08.2002 року після слів «Керуючий санацією» та після слів «Підписи платника» в нижній частині платіжного доручення № 150 від 13.09.2002 року - виконані ОСОБА_3;

т. 8 а. 125-127;

- документи виконання окремих доручень та наданих інформацій щодо підприємств-учасників конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» відповідно до протоколу від № 4/1 від 19.08.2002року, згідно із якими встановлено, що зазначений конкурс через фіктивний характер учасників-підприємств фактично не проводився, а його результат був умисно запланованим та передбачуваним. А також документами виконання окремих доручень та наданих інформацій щодо ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «ФК-Груп», ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК-груп», ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку», якими встановлено, що зазначені підприємства, які створювали видимість фінансово-господарських операцій, зокрема щодо реалізації ВАТ «Галол» векселів, а також щодо реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», а також щодо відповідного руху коштів, - були підконтрольними ОСОБА_2;

т. 12 а. 1-217, т. 13 а. 1-224, т. 14 а. 1-48, т. 19 а. 104-116;

- документи реєстраційної справи ЗАТ «Автолізінг Україна», код ЄДРПОУ 24259903, копії якої отримано в Печерській районній державній адміністрації м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_2 являється засновником та директором ЗАТ «Автолізінг Україна» з моменту заснування товариства - з 24.02.1996 року;

т. 19 а. 117-134;

- документи юридичної справи ЗАТ «Автолізінг Україна», код ЄДРПОУ 24259903, копії якої отримано в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_2 являється засновником та директором ЗАТ «Автолізінг Україна» з моменту заснування товариства - з 24.02.1996 року;

т. 19 а. 135-159;

- документи справи ЗАТ «Автолізінг Україна», копії якої отримано в АБ «Укргазбанк» м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_2 являється засновником та директором ЗАТ «Автолізінг Україна» з моменту заснування товариства - з 24.02.1996 року, та як директор товариства мав право першого підпису на банківських документах товариства (без передбаченого підпису другої особи - представника товариства на банківських документах) та про те, що безпосередньо ОСОБА_2, як директором ЗАТ «Автолізінг Україна», укладено договір № 1784 від 19.08.2002 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в АБ «Укргазбанк», на підставі якого товариству було відкрито банківський рахунок № 260004539.980, на який 05.09.2002 року було перераховано платіжним дорученням № 150 грошові кошти в сумі 2 500 000 грн. з рахунку ВАТ «Галол», як сплата кредиторської заборгованості згідно звірки від продажу цілісного майнового комплексу, які цього ж дня, 05.09.2002 року, в сумі 2 500 000 грн. були перераховані ОСОБА_2 платіжним дорученням № 1 на рахунок ТОВ «ФК-груп», як сплата за договором про поступку права вимоги за векселя, а також інших фінансових операцій по даному рахунку не проводилось та в подальшому даний рахунок був закритий;

т. 19 а. 160-167;

- документи юридичної справи ЗАТ «Автолізінг Україна», копії якої отримано в ПАТ «Київська Русь» м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_2 являється засновником та директором ЗАТ «Автолізінг Україна» з моменту заснування товариства та як директор товариства мав право першого підпису на банківських документах товариства (без передбаченого підпису другої особи - представника товариства на банківських документах);

т. 21 а. 187-213;

- інформація Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.10.2011 року № 29339/09, відповідно до якої ОСОБА_2, 1973 року народження, код ДРФО НОМЕР_16, являється упродовж 2001-2003 років працівником ЗАТ «Автолізінг Україна» код ЄДРПОУ 24259903;

т. 29 а. 71-72;

- документи реєстраційної справи ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», код ЄДРПОУ 2259116656, копії якої отримано в Святошинській районній державній адміністрації м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_4 являється учасником та директором ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» з 28.09.2000 року по 27.11.2009 року;

т. 20 а. 7-111;

- документи юридичної справи ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», код ЄДРПОУ 2259116656, копії якої отримано в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_4 являється учасником та директором ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» з 28.09.2000року по 27.11.2009 року;

т. 20 а. 114-158, 186-238;

- інформація Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 28.10.2011 року № 29336/09, відповідно до якої ОСОБА_4, 1961 року народження, код ДРФО НОМЕР_17, являється упродовж 2001-2003 працівником ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром»;

т. 29 а. 74-75;

- звіт суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_10 про оцінку окремих визначених основних засобів ВАТ «Галол» (м. Дрогобич), які складають цілісний майновий комплекс, яким визначено ринкову вартість об'єкта оцінки, яку можна використовувати у якості початкової ціни продажу об'єкту оцінки на конкурентних засадах, з урахуванням обмеженого терміну експозиції на ринку та примусового продажу у процедурі банкрутства, вартістю 2 450 000 грн;

т. 2 а. 52-150;

Свідок ОСОБА_9 під час досудового слідства пояснив, що 01.10.2001 року він був призначений на посаду виконуючого обов'язки директора ЗАТ «Автолізінг Україна».

20.10.2001 року до нього, як до виконуючого обов'язки директора ЗАТ «Автолізінг Україна», із офіційним листом звернувся керівник ВАТ «Галол» ОСОБА_5 з проханням продати прості векселі на орієнтовну суму 2 500 000 грн.

Тоді, ОСОБА_2, як керівник і власник підприємства ЗАТ «Автолізінг Україна» попросив його поїхати у м. Дрогобич на ВАТ «Галол» до арбітражного керуючого ОСОБА_5 і надати йому для підпису документи, в тому числі: договір купівлі-продажу векселів, акт прийому-передачі векселів та договір на зберігання векселів.

Він повністю довіряв ОСОБА_2, тому поїхав на завод і зустрівся з арбітражним керуючим ОСОБА_5 За вказівкою ОСОБА_2, він підписав вказані документи з сторони ЗАТ «Автолізінг Україна» та з другої сторони їх підписав арбітражний керуючий ОСОБА_5 ОСОБА_2 йому пояснив, що це йому потрібно зробити для процедури банкротства ВАТ «Галол», і що арбітражний керуючий ОСОБА_5 був в курсі цієї справи. Підписавши документи у ОСОБА_5 він всі документи привіз назад та передав ОСОБА_2 Самих векселів він від ОСОБА_2 не отримував та ОСОБА_5 їх не передавав. На підставі вказаної операції ЗАТ «Автолізінг Україна» стало кредитором ВАТ «Галол» на суму проданих векселів.

Через деякий час арбітражного керуючого ОСОБА_5 господарський суд змінив на арбітражного керуючого ОСОБА_3 ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3 призначити його на посаду керівника ВАТ «Галол».

Невдовзі він був обраний на посаду голови комітету кредиторів ВАТ «Галол», він почав вживати заходів стосовно відновлення платоспроможності боржника ВАТ «Галол». Із вказаною метою він, зокрема, вирішив обміняти вказані п'ять векселів, емітованих Павлоградським теплокомуненерго та Управлінням житлово-комунального господарства м. Павлограда Дніпропетровської області на два векселі, емітовані ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» як на більш ліквідні та невідкладно пред'явити вказані векселі до оплати векселедавцю. З вказаною метою він вирішив скористатися посередницькими послугами відомого йому ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку», яке мало досвід таких операцій і з яким 17.01.2002 року уклав відповідну угоду. Зазначеною угодою ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» було доручено, а останнє, відповідно, зобов'язалося стягнути із ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» вексельний борг та перерахувати отримані кошти на рахунок ВАТ «Галол». Однак, незадовго до укладення вказаної угоди, 24.12.2001 року на посаду керуючого санацією ВАТ «Галол» господарським судом було призначено ОСОБА_3, який підготував план санації вказаного підприємства і який був затверджений господарським судом.

У серпні 2002 року ОСОБА_3 на виконання плану санації було організовано конкурс щодо продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол». Він, як голова комітету кредиторів, був проти продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», так як вважав, що може організувати на ньому виробництво, для чого вживав відповідних активних заходів, однак всупереч його переконанням та проігнорувавши, крім того, його результативні напрацювання стосовно залучення на ВАТ «Галол» інвестицій, керуючий санацією ОСОБА_3, а також засновник і фактичний керівник ЗАТ «Автолізінг Україна» ОСОБА_2, вирішили майновий комплекс реалізувати.

Конкурс було організовано та проведено ОСОБА_3, однак деталей його проведення він не пригадує. За результатами конкурсу було визначено переможця - ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром». Хто саме був представником цього підприємства, він не знає і не пам'ятає. Після проведення конкурсу ОСОБА_3 склав протокол про його результати, який він, як голова комітету кредиторів підписав.

Обставин підписання ним мирової угоди, укладеної між комітетом кредиторів ВАТ «Галол» та керуючим санацією вказаного підприємства ОСОБА_3, він також пригадати не може.

Через незгоду із діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно розвитку ВАТ «Галол», яка переросла в очевидний конфлікт, а також через втрату свого впливу на процес відновлення платоспроможності ВАТ «Галол», він вирішив із посади виконуючого обов'язки директора ЗАТ «Автолізінг Україна» звільнитися, що зробив 01.10.2002 року. Крім того, він був обурений поведінкою керуючого санацією ОСОБА_3, який, на його переконання, абсолютно безпідставно та поспішно 03.09.2002 року із санаційного рахунку ВАТ «Галол» перерахував на рахунок ЗАТ «Автолізінг Україна» кошти в сумі 2 500 000 грн. як повернення заборгованості за одержані раніше векселі.

Всі свої дії, пов'язані з ВАТ «Галол», він вчиняв лише за узгодженням та за вказівкою ОСОБА_2 Однак, він був переконаний, що всі ці дії по процедурі банкрутства ВАТ «Галол» відбуваються згідно норм чинного законодавства;

т. 10 а. 172-178, т. 30 а. 32-34;

Свідок ОСОБА_11 під час розслідування справи пояснила, що з грудня 1994 року вона працювала начальником управління пенсійного фонду України у м. Дрогобичі. Мирову угоду від 22.08.2002 року між Комітетом кредиторів ВАТ «Галол» та керуючим санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 щодо списання боргів ЗАТ «Галол» ніхто із представників Дрогобицького міського управління Пенсійного фонду не підписував. Про підготовку такої угоди та її підписання їй та працівникам пенсійного фонду нічого не було відомо. Відповідно ніхто з фонду повноважень щодо її підписання не мав. Через невідомість процесу підготовки укладення вказаної мирової угоди Пенсійний фонд не мав можливості надати Господарському суду Львівської області відповідних заперечень і, як наслідок, мирова угода вказаним судом 22.08.2002 року була затверджена. Управління Пенсійного фонду могло б погодитися на підписання подібної мирової угоди лише у разі її відповідності інтересам держави і чинному законодавству;

т.1 а. 147, т. 7 а. 150-151, т. 15 а. 9-10;

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві пояснювала, що з 1998 року по липень 2006 року вона працювала на посаді начальника юридичного відділу Дрогобицької ОДПІ. У справу про банкрутство ВАТ «Галол» Дрогобицька ОДПІ вступила як кредитор в листопаді 2001 року. З сторони Дрогобицької ОДПІ не підписувалась мирова угода від 22.08.2002 року щодо списання заборгованості ВАТ «Галол», участі у процесі підготовки цієї угоди вона не брала. Про формальні обставини розгляду зазначеної мирової угоди у Господарському суді Львівської області їй стало відомо з отриманої Дрогобицькою ОДПІ ухвали суду про її затвердження. Від Дрогобицької ОДПІ у судовому засіданні, на якому розглядалася та затверджувалася вказана мирова угода, ніхто участі не брав. Дрогобицька ОДПІ не могла б погодитися на підписання вказаної мирової годи, так як вона суперечила інтересам держави та не відповідала вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вимогам Порядку проведення органами ДПС прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженого Наказом ДПА України № 600 від 21.11.2000 року;

т. 1 а. 148; т. 7 а. 138-139, т. 15 а. 11-12;

Допитана під час досудового слідства свідок ОСОБА_13 показала, що у 2000-2001 роках вона працювала заступником головного бухгалтера та приблизно з жовтня 2001 року головним бухгалтером ВАТ «Галол». На той час ВАТ «Галол» перебував на стадії банкрутства. Серед трудового колективу була відповідна соціальна напруга, яка з кожним днем загострювалася невиплатою зарплати. Крім того, зростала заборгованість підприємства перед пенсійним фондом, що стало однієї з підстав для початку процедури банкрутства. На той час завод не працював, люди на роботу практично не виходили, була думка, що заводу необхідні інвестиції, новий власник.

На посаду головного бухгалтера її було переведено наказом № 26 від 22.10.2001 року керівника та розпорядника майна заводу арбітражного керуючого ОСОБА_5 Приблизно в грудні 2001 року у зв'язку із процедурою санації було призначено арбітражного керуючого - керуючого санацією ОСОБА_3 та виконавчого директора ОСОБА_9

Стосовно придбання ОСОБА_5 векселів у ЗАТ «Автолізінг Україна» може пояснити, що керівник підприємства ОСОБА_5 дійсно придбав у ЗАТ «Автолізінг Україна» п'ять векселів на загальну суму 2 627 132,45 грн. До процесу переговорів чи вирішення питань щодо укладення та підписання договорів, які стосувалися придбання векселів, вона доступу не мала. Крім того, на вказаний період стосовно процедури санації заводу відбувалися судові слухання у Львівському господарському суді, у яких брали участь усі зацікавлені сторони. Вона та трудовий колектив заводу вірили, що нові власники відновлять платоспроможність заводу та нададуть людям робочі місця та відповідну заробітну плату. Тому дії керівництва заводу вона сумніву не піддавала. За вказівкою керівника заводу та розпорядника майна заводу - ОСОБА_5 вона, як головний бухгалтер, провела вказані векселі по бухгалтерії, тобто відобразила по головній книзі та шахово-оборотній відомості про нового кредитора.

Вона розуміла, що таким чином збільшується борг заводу, однак була переконана у правильності дій нових керівників заводу і, крім того, ЗАТ «Автолізінг Україна» проводив на заводі збори трудового колективу, на яких гарантував виплату заробітної плати. Перші виплати заробітної плати ЗАТ «Автолізінг Україна» почав наприкінці 2001 року. З кожним працівником ЗАТ «Автолізінг Україна» уклав відповідний договір та через банк переказував грошові кошти. Працівники заводу були задоволені, однак у подальшому заборгованість по зарплаті знову збільшувалася. Оригінали придбаних ОСОБА_14 векселів, як і договорів купівлі-продажу до них, та акти передачі вона бачила, їй були представлені копії вказаних документів. Особистої розмови з ОСОБА_5 стосовно обґрунтованості укладення вексельних договорів ВАТ «Галол» із ЗАТ «Автолізінг Україна» вона не мала;

т. 7, а. 235-237, т. 30 а. 39-40, т. 31 а. 1-2;

Свідок ОСОБА_15 на досудовому слідстві пояснила, що вона працювала начальником канцелярії і одночасно була обрана трудовим колективом ВАТ «Галол» головою профкому. У 2001 році Господарським судом Львівської області було відкрито справу про банкрутство ВАТ «Галол». В кінці 2001 року арбітражним керуючим був призначений ОСОБА_5

На початку зими 2001 року на зборах трудового колективу арбітражний керуючий ОСОБА_5 представив ОСОБА_2, як керівника ЗАТ «Автолізінг Україна», яке мало стати головним інвестором заводу. ОСОБА_2 виступив перед колективом із своєю програмою, яка усім сподобалась, представив свого заступника ОСОБА_9, який згодом став виконавчим директором ВАТ «Галол». Їй відомо, що був наказ по ЗАТ «Автолізінг Україна» за підписом ОСОБА_2 про призначення виконавчим директором ВАТ «Галол» ОСОБА_9 Згодом на підприємстві ВАТ «Галол» появився новий арбітражний керуючий ОСОБА_3, якого вона бачила на заводі ще рідше, ніж ОСОБА_5, та його, як правило, хтось привозив від ОСОБА_2 із м. Києва. В серпні 2002 року на заводі їй повідомили, що її викликає до м. Києва ОСОБА_2 з вирішення питання по заборгованості заробітної плати працівникам заводу. Відповідно вона поїхала у м. Київ, вул. Хрещатик, 16, де в офісі ЗАТ «Автолізінг Україна» ОСОБА_3, який чекав там на неї, роз'яснив, що усі питання відносно заборгованості по зарплаті вирішили, показав їй підписи на документах по якихось торгах, сказав, що по цим документам виплатять їм зарплату і завод запрацює. На прохання ОСОБА_3 вона підписала, оскільки вона довіряла ОСОБА_3 Відповідно до цих документів вона була включена в комісію учасників конкурсу та затвердження переможця конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», яке відбулося 19.08.2002 року у м. Києві на вул. Хрещатик, 16. Також на вказаному засіданні був присутній комерційний директор ВАТ «Галол» ОСОБА_16, голова комітету кредиторів ВАТ «Галол» ОСОБА_9 та керуючий санацією ВАТ «Галол» ОСОБА_3 та інші невідомі їй учасники. Переможцем конкурсу шляхом голосування було визначено ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром». Підпис у протоколі № 4/1 про затвердження результатів конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» належить їй.

Після цього вона поїхала назад до м. Дрогобича, при цьому їй передав квіток на поїзд якийсь працівник, сказавши при цьому, що цей білет їй передав ОСОБА_2;

т. 1 а. 86, т. 29 а. 239-240;

Свідок ОСОБА_17 під час розслідування справи пояснив, що він працював начальником юридичного відділу ВАТ «Галол» з 01.12.1994 року по 03.10.2002 року. Після цього він був призначений виконавчим директором ВАТ «Галол» і звільнився з роботи за власним бажання 18.04.2005 року.

В червні 2000 року у Господарський суд Львівської області надійшли 22-24 позовні заяви до ВАТ «Галол» від різних суб'єктів господарювання з вимогами про повернення боргу за поставлену сировину та інші господарські операції.

В січні 2001 року за заявою ДПІ у Дрогобицькому районі проти ВАТ «Галол» господарським судом Львівської області порушена справа про банкрутство № 6/7 та було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, якого було призначено тимчасовим керівником ВАТ «Галол».

ОСОБА_5 пояснив, що інвестором-санатором по справі буде ЗАТ «Автолізінг Україна», з яким ОСОБА_5 уклав угоду про співпрацю. Цієї угоди він не бачив і про це підприємство йому нічого не відомо.

В листопаді 2001 року в господарському суді Львівської області почався розгляд заяв кредиторів, які перебували з заводом в господарських відносинах. Одночасно почав формуватись реєстр вимог кредиторів.

Тоді ж, в листопаді 2001 року, головний бухгалтер ВАТ «Галол» ОСОБА_13 показала йому ксерокопії векселів і договору купівлі заводом векселів. Йому про це нічого відомо не було, він оригіналів договору купівлі і векселів не бачив, юридичний відділ участі в цьому не приймав.

На загальних зборах ОСОБА_5 пояснив, що він особисто підписав договір купівлі-продажу векселів з ЗАТ «Автолізінг Україна» і довів про необхідність такої купівлі, так як дисконт по векселях складає 30%.

На час формування реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Автолізінг Україна» викупив заборгованість зарплати у 172 працівників, приблизно на суму 365 000 грн. та, наскільки йому відомо, це товариство погасило заборгованість по електроенергії, газу і воді. Заборгованість ВАТ «Галол» перед ЗАТ «Автолізінг Україна» формував особисто ОСОБА_5 та він її пред'явив судді господарського суду Білоусу Б.О. На підставі цих документів суддя включив ЗАТ «Автолізінг Україна» в реєстр кредиторів. Йому не відомо, які саме документи на обґрунтування цієї кредиторської заборгованості ОСОБА_5 пред'явив судді Білоусу Б.О. Цих документів він не бачив.

На його думку, якщо дата на оригіналах договору купівлі-продажу векселів зазначена після 01.10.2001 року, то ЗАТ «Автолізінг Україна» на вказану суму не міг бути конкурсним кредитором, а лише поточним і за умови, що векселя є дійсними.

З керівником ЗАТ «Автолізінг Україна» він познайомився в кінці лютого 2002 року, коли ОСОБА_2 на загальних зборах представився керівником цього підприємства, а також віце-президентом громадської організації допомоги підприємництву. Він пообіцяв, що підприємство запрацює на повну потужність.

В серпні 2002 року, згідно плану санації був проведений конкурс з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», який проходив у м. Києві. На цьому конкурсі він присутнім не був. Йому надав документи конкурсу новий арбітражний керуючий заводу ОСОБА_3

Згодом власником заводу «Галол» стало ТОВ «ФК-груп» на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. Керівника цього підприємства він не знав, установчих документів цього товариства він не бачив;

т. 1 а. 84-85; т. 29 а. 213-215;

Будучи допитаним на досудовому слідстві свідок ОСОБА_16 пояснив, що у 2002 році він працював на посаді комерційного директора ВАТ «Галол», яку обіймав з 1999 року. У 2001 році Господарський суд Львівської області розпочав процедуру банкрутства ВАТ «Галол». Справа про банкрутство була відкрита за заявою управління пенсійного фонду у Дрогобицькому районі. На одних із зборів трудового колективу ОСОБА_15 представила арбітражного керуючого ОСОБА_5 На зборах ОСОБА_5 заявив, що у нього є кандидатура санатора заводу, який буде погашати заборгованість по заробітній платі. Для цього необхідно написати заяви про переуступку боргу між санатором і працівником. Він тоді взнав, що санатором являється ЗАТ «Автолізінг Україна». На чергових зборах ОСОБА_5 представив ОСОБА_2 і сказав, що він є керівником підприємства-санатора. ОСОБА_2 виступив на зборах, пообіцяв відродити виробництво і дати людям роботу.

Згодом ОСОБА_5 змінив арбітражний керуючий ОСОБА_3 а також було призначено виконавчим директором ВАТ «Галол» ОСОБА_9

19.08.2002 року він за усним наказом ОСОБА_3 або ОСОБА_9, поїхав, як представник ВАТ «Галол», у м. Київ, для участі у торгах по продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол». Попередньо йому пояснили, що це буде конкурс по продажу заводу і йому буде необхідно зробити презентацію заводу на цих торгах. Ці торги відбувались у приміщенні будинку профспілок України у м. Києві по вул. Хрещатик, 16. На торгах приймали участь ОСОБА_15, як представник трудового колективу заводу, ОСОБА_9 та арбітражний керуючий ОСОБА_3 та інші особи. По закінченню торгів було оголошено, що переможець конкурсу є ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром».

Результати конкурсу були відображені у протоколі № 4/1, у якому він поставив свій підпис. Крім нього у його присутності у вказаному протоколі поставили свої підписи ОСОБА_9, ОСОБА_3 та інші учасники засідання. Згодом, завод перейшов до ТОВ «ФК-груп», де було створено структурний підрозділ - філія ТОВ «ФК-груп» завод «Галол», де він був призначеним заступником директора з комерційних питань;

т. 1 а. 87, т. 29 а. 216-218;

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в 2001-2002 роках вона працювала начальником науково-дослідної лабораторії ВАТ «Галол». В 2001 році Господарським судом Львівської області було відкрито справу про банкрутство ВАТ «Галол». В жовтні 2001 року арбітражним керуючим був призначений ОСОБА_5

На початку зими 2001 року на зборах трудового колективу арбітражний керуючий ОСОБА_5 представив ОСОБА_2 і пояснив, що це керівник ЗАТ «Автолізінг Україна», яке буде інвестором ВАТ «Галол». Після цього ОСОБА_2 виступив на зборах та розказав свій план розвитку заводу та перспективи на майбутнє. Після цього ОСОБА_2 ще декілька разів приїжджав на завод, з яких питань - їй не відомо. Зимою 2001 року на ВАТ «Галол» з'явився новий арбітражний керуючий ОСОБА_3, якого привозили із Києва від ОСОБА_2;

Свідок ОСОБА_18 під час досудового слідства пояснив, що він до 2001 року працював начальником відділу охорони праці ВАТ «Галол». З квітня 2001 року по 2004 рік він працював на посаді головного інженера ВАТ «Галол». Крім того, з 2003 по 2008 рік він працював на посаді директора філії ТОВ «ФК-груп» «Завод «Галол». В грудні 2001 року він приймав участь в проведені інвентаризації заводу, призначеної арбітражним керуючим ОСОБА_5 Він не пам'ятає, чи були включені векселя заводу в акт цієї інвентаризації. Після ОСОБА_5 на завод був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_3;

т. 28 а. 44-45, т. 31 а. 65-66;

Будучи допитаною під час розслідування справи свідок ОСОБА_19 пояснила, що з квітня 2000 року вона працювала у фінансовому відділі на посаді керівника податкової групи до жовтня 2004 року. Однак, з початку грудня 2001 року вона перебувала на лікарняному у зв'язку із необхідністю, яка виникла у передродовий період, а після - перебувала у відпустці. Вона ніколи не була членом інвентаризаційної комісії на ВАТ «Галол», в проведені інвентаризацій ніколи участь не приймала. Їй не відомий розпорядник майна і керівник ВАТ «Галол» арбітражний керуючий ОСОБА_5, про нього вона нічого не знає;

т. 31 а. 67-68;

Свідок ОСОБА_20 під час досудового слідства повідомив, що він працював провідним економістом ВАТ «Галол» до 2002-2003 року. Після він перейшов працювати на філію ТОВ «ФК-груп» «Завод «Галол». ОСОБА_2 він знає як фактичного власника заводу «Галол». Він неодноразово приїжджав на завод, розказував про виробничі перспективи, привозив на завод делегації високопоставлених чиновників. Крім того, привозив за завод свою родину і в розмовах завжди звучало, що це його завод. ОСОБА_2 призначив виконавчим директором заводу молодого хлопця - ОСОБА_18, який пізніше посварився і на заводі не з'являвся;

т. 31 а. 69-70;

Свідок ОСОБА_21 під час досудового слідства повідомив, що з 2001 року по 2005 року він працював директором ТОВ «ФК-груп» з моменту заснування цього підприємства. Він лише формально виконував обов'язки директора цього підприємства. Усією діяльністю ТОВ «ФК-груп», в тому числі щодо придбання товариством цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» у ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» займався ОСОБА_22 та ОСОБА_9 Підприємство «ФК-груп» придбало цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» у ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» згідно договору купівлі-продажу.

З ОСОБА_2 він знайомий приблизно з 1994 року, з яким підтримував ділові стосунки та який був керівником ЗАТ «Автолізінг Україна». Обставини придбання товариством ТОВ «Автолізінг Україна» цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» йому не відомі;

т. 12 а. 119; т. 29 а. 222-223;

Свідок ОСОБА_23 під час розслідування справи пояснювала, що в 2001-2002 роках її підприємство «Приват-аудит» стало засновником ТОВ «ФК-груп». Стати співзасновником цього товариства їй запропонував ОСОБА_22, директор асоціації «АСЕВП». Він сказав, що це підприємство потрібно йому для роботи, так як буде налагоджено виробництво продукції на заводі «Галол», а її підприємство повинно було проводити аудит фінансової діяльності - новоствореного підприємства. Директором ТОВ «ФК-груп» був призначений її чоловік - ОСОБА_21, який формально виконував обов'язки директора. На початку 2005 року він звільнився з цієї роботи. Обставини придбання цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» товариством «ФК-груп» у товариства «Енерготехпром» їй не відомі.

ОСОБА_2 вона знає приблизно із 1994 року, з яким мала приятельські стосунки. Їй відомо, що ОСОБА_2 був представником асоціації «АСЕВП». Крім того, їй також було відомо, що ОСОБА_2 був директором і засновником ЗАТ «Автолізінг Україна»;

т. 29 а. 220-221;

Свідок ОСОБА_22 під час досудового слідства пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 приблизно з 1995-1996 років, з яким підтримував дружні стосунки. Через деякий час ОСОБА_2 запропонував йому роботу на ЗАТ «Фінансова-консультативна група» менеджером по збуту продукції, яка полягала у пошуку в інтернеті, по оголошеннях, в журналах, газетах і інших засобах масової інформації потенційних покупців каустичної соди.

Дане підприємство знаходилось в приміщенні Федерації профспілок України за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 16. Офіс розташовувався на 7 поверсі. Всього в користуванні ЗАТ «Фінансова-консультативна група» було три кабінети. Один кабінет займав ОСОБА_2, другий - ОСОБА_23, у третьому кабінеті знаходились безпосередньо менеджери. Проте, він офіційно не був оформлений на роботу на цьому підприємстві.

В кінці літа 1999 році на пропозицію ОСОБА_2 він залучив членів новоствореної громадської організації членів Церкви, яким запропонував стати засновниками громадської організації для допомоги підприємництву, до створення Всеукраїнська асоціація соціальної та економічної допомоги підприємництву «АСЕВП» та його було обрано президентом цієї організації. ОСОБА_2 був одним із засновників асоціації.

Вся діяльність цієї асоціації велась з ініціативи ОСОБА_2, всі документи діяльності асоціації, в т.ч. і установчі документи, печатка асоціації «АСЕВП» знаходились у ОСОБА_2

Пізніше, у асоціації «АСЕВП» з'явився новий кабінет в приміщенні Федерації профспілок України на 2-му поверсі, яким він користувався як президент асоціації і з того часу документацію і печатку асоціації він зберігав у себе в кабінеті у робочому столі, разом з ним в кабінеті знаходився ОСОБА_24, батько ОСОБА_2, який помер у 2009 році.

Асоціація «АСЕВП» фактично не працювала, він рахувався формально президентом, усім незначним керівництвом асоціації займався ОСОБА_2, який офіційно по документам обіймав посаду віце-президента асоціації.

Асоціація «АСЕВП» являлась засновником ТОВ «ФК-груп» та ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку», які були створені за ініціативою ОСОБА_2 Мета створення цих підприємств йому не відома.

Він повністю довіряв ОСОБА_2 і жодних заперечень у правильності його дій не виникало, тому він підписував всі установчі документи на прохання ОСОБА_2 без всякого сумніву. Після цього, приблизно з кінця 2002 року, він фактично перестав підтримувати стосунки з ОСОБА_2, оскільки останній перестав приходити у Дім зборів і уникав надати пояснення своєї відсутності;

т. 30 а. 11-13;

Свідок ОСОБА_10 у процесі розслідування справи показав, що він приблизно з 1998-1999 року працював оцінювачем різного роду майна, як правило - об'єктів нерухомості. 10.07.2002 року він отримав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, який надав право самостійно здійснювати оцінку майнових об'єктів. В 2001-2002 році він провів за зверненням його знайомого ОСОБА_25 оцінку майна заводу «Галол», який розташований в м. Дрогобичі Львівської області. ОСОБА_25 надав йому необхідні документи щодо заводу, в тому числі і договір на проведення експертної оцінки, та забезпечив його поїздку в м. Дрогобич на завод «Галол», де він оглянув всі об'єкти території заводу, які необхідно оцінити. При цьому він оцінював не всі об'єкти заводу, а лише вибірково згідно переліку, який йому попередньо надав ОСОБА_25. Після цього він зробив розрахунки загалом та оціночну вартість об'єктів, визначених попередньо В.ОСОБА_25 для поточного використання. Згідно звіту про оцінку майна вартість об'єктів була визначена в сумі 2 450 000 грн. Звіт про проведену оцінку він передав ОСОБА_25 і з цього часу він ОСОБА_25 більше не бачив.

З приводу представленого акту оцінки він пояснив, що об'єктом оцінки, замовленої у нього В. ОСОБА_25, були окремо визначені основні засоби ВАТ «Галол». Це були окремі об'єкти нерухомого майна і частково обладнання, згідно переліку, який надав раніше ОСОБА_25, як завдання на оцінку. Термін «цілісний майновий комплекс» був ним застосований, виходячи із завдання на оцінку. Основні засоби оцінювалися при поточному використанні. Оцінка можливого використання їх за іншим призначенням не розглядалась взагалі. Оцінку товарів в обороті, готової продукції, сировини, грошових коштів, фінансових зобов'язань, різного роду цінних паперів, тощо він не проводив і це не входило у його завдання. За переліком майна, наданим йому для оцінки, метою оцінки було визначення ринкової вартості окремо визначених основних фондів ВАТ «Галол», які складають цілісний майновий комплекс, для прийняття управлінських рішень у процедурі санації;

т. 12 а. 71, т. 30 а. 16-18;

Під час розгляду судового розгляду справи підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були подані клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному у об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.

За пред'явленим ОСОБА_2 обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, суд прийшов до переконання про наступне.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що в статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Як під час досудового слідства, так і за результатами проведеного судового слідства не було здобуто жодного доказу щодо безоплатності заволодіння ОСОБА_2 цілісним майновим комплексом ВАТ «Галол». Так, укладений між ВАТ «Галол» в особі розпорядника майна ОСОБА_5, та ЗАТ «Автолізінг Україна», в особі його директора ОСОБА_2, договір купівлі-продажу векселів № 20-1 від 20.10.2001 року, був оплатний: відповідно до умов даного договору ВАТ «Галол» придбало у ЗАТ «Автолізінг Україна» п'ять простих векселів загальною суму в розмірі 2 627 132, 45 гривень.

Суд також не може не звернути увагу на те, Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2003 року, яке залишене без змін Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2003 року по справі № 2/436, підтверджено дійсність укладеного договору купівлі-продажу векселів.

Крім того, укладений між ОСОБА_3, як керуючим санацією ВАТ «Галол», та ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», договір купівлі-продажу № 1 від 28.08.2002 року в контексті ст. 655, 656 ЦК України також являється оплатним, оскільки, відповідно до умов його укладення покупець - ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром, в особі його директора ОСОБА_4, придбало цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» за ціною 2 500 000,00 гривень.

Суд погоджується з доводами підсудного ОСОБА_2 про те, що усі укладені між ВАТ «Галол», ЗАТ «Автолізінг Україна», ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», ТОВ «ФК-груп», ТОВ «Центр сприяння розвитку ринку» договори лежать в площині цивільно-правових відносин вищезазначених господарюючих суб'єктів, та питання про дійсність та недійсність яких уже вирішувалося відповідними господарськими судами. А відповідно до ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Невстановленою також є участь третіх осіб, нібито причетних до заволодіння цілісним майновим комплексом ВАТ «Галол», що, в свою чергу, свідчить про неповноту проведеного слідства, а також безпідставність та необґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Щодо проведеної під час досудового слідства судово-будівельної експертизи вартості цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до висновків якої встановлено, що вартість майнового комплексу станом на 17.08.2002 року становила 10 170 000, 00 гривень, суд дійшов висновку, що результати даної експертизи не можуть мати доказове значення по справі, оскільки, при підготовці та проведенні вказаної експертизи було допущено ряд грубих порушень кримінально-процесуального законодавства, а також вимог щодо проведення подібного роду експертиз. По-перше, всупереч вимогам ст. 196 КПК України (діючого на час здійснення досудового слідства) слідчим не було попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку судового експерта, а також про відповідальність за 385 КК України за відмову від виконання покладених на експерта обов'язків. По-друге, усі висновки експертом зроблені на основі даних бухгалтерського обліку, без додаткового проведення інвентаризації майна, аудиту, що, в свою чергу, свідчить про поверхневість проведеної експертизи, а також невідповідність її висновків реальній вартості цілісного майнового комплексу.

Таким чином, в діях підсудного ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Крім того, стороною обвинувачення не було враховано відсутність необхідної складової - суб'єктивної сторони. Так, відповідно до диспозиції ст.191 КК України, суб'єкт даного злочину спеціальний, а саме службова особа, якій майно було ввірене чи перебувало у її віданні.

Отже, суб'єктом даного злочину може бути лише службова особа ВАТ «Галол», тобто особа, на яку в межах її повноважень покладено обов'язок виконання організаційно-розпорядчих або ж адміністративно-господарських обов'язків. В період укладення договорів купівлі-продажу векселів, а також договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», ОСОБА_2 не був службовою особою ВАТ «Галол», натомість, був директором ЗАТ «Автолізінг Україна», що повною мірою підтверджується матеріалами кримінальної справи. Майно, належне ВАТ «Галол», не було ввірене ОСОБА_2 та підпорядковане йому не було, що виключає кваліфікацію його дій за ч.5 ст. 191 КК України.

Відсутньою є також інша необхідна складова злочину, передбаченого ст. 191 КК України - потерпіла сторона. Так, ні під час проведеного досудового слідства, ні під час судового розгляду справи не було виявлено потерпілої особи, тобто особи, якій було б завдано збитків діями підсудного. Кримінальна справа була порушена за матеріалами проведеної перевірки, а не за заявою потерпілої сторони, в межах розгляду даної справи навіть не було пред'явлено цивільного позову, що, в свою чергу, також підтверджує те, що дії ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191 КК України кваліфіковані помилково.

За таких обставин, органами досудового слідства безпідставно кваліфіковано дії ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб за ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленум Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із послідуючими змінами та доповненнями, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збору додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

А тому, за таких вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.191КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Щодо обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, то воно знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а дії підсудного правильно кваліфіковані за даною статтею, як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду юридичній особі.

У судовому засіданні підсудним ОСОБА_2 було подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття відносно нього кримінальної справи.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що дане клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до диспозиції ст. 205 КК України даний злочин вважається закінченим з моменту створення юридичної особи. Таким чином, злочин, вчинений ОСОБА_2, вважається закінченим з моменту заснування підконтрольному йому ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», що були створені з метою прикриття незаконної господарської діяльності. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації з реєстраційної справи ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», останнє було зареєстроване Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 15.03.1998 року.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України , відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п'ять років. З матеріалів справи вбачається, що з моменту скоєння даного злочину минуло вже понад 15 років, а підстав для переривання перебігу строків давності судом не встановлено. Таким чином, на даний час сплинули строки давності притягнення підсудного ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Після роз'яснення підсудному ОСОБА_2 підстав звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінальної справи, останній зазначив, що він не заперечує проти закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України, ст. 49 КК України кримінальна справа в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України підлягає закриттю, а підсудний ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України суд прийшов до переконання про наступне.

Щодо розтрати ОСОБА_3 цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол», то по цьому епізоду дії ОСОБА_3 досудовим слідством були кваліфіковані як розтрата чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, тобто як злочин, передбачений ч. 5 ст.191 КК України.

В той же час, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що кваліфікація досудовим слідством дій ОСОБА_3 щодо розтрати цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» за ч. 5 ст.191 КК України є помилковою та не відповідає фактичним обставинам справи, а в його діях є відсутніми ознаки злочину, передбаченого даною статтею.

Так, відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що стаття 191 КК передбачає відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Як під час досудового слідства, так і за результатами проведеного судового слідства не було здобуто жодного доказу щодо безоплатності відчуження ОСОБА_3 цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол». Укладений між ОСОБА_3, як керуючим санацією ВАТ «Галол», та ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», договір купівлі-продажу № 1 від 28.08.2002 року в контексті ст.ст. 655, 656 ЦК України є оплатним, оскільки, відповідно до умов його укладення покупець - ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром» придбало цілісний майновий комплекс ВАТ «Галол» за ціною 2 500 000,00 гривень.

Згідно зі ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Крім того, стаття 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає можливість продажу майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу, що здійснюється з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника. Таким чином, укладення даного договору встановлюється та регулюється нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими керувався при його укладенні керуючий санацією ВАТ «Галол» - ОСОБА_3

Укладений ОСОБА_3 договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Галол» лежить в площині цивільних правовідносин, а тому питання про недійсність його вже вирішувалося господарськими судами.

За таких обставин, органами досудового слідства безпідставно кваліфіковано дії ОСОБА_3 в розтраті чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб за ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленум Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із послідуючими змінами та доповненнями, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збору додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

А тому, за таких вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

За пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, суд дійшов висновку, що воно знайшло своє підтвердження в судовому засіданні у повному обсязі і правильно кваліфіковане як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 366 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчиненого нею злочину середньої тяжкості минуло п'ять років.

Органами досудового слідства встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3, було скоєно в період з 17.12.2001 по 06.09.2002 року, тобто в період його діяльності як розпорядника майна, а згодом керуючого санацією ВАТ «Галол». Отже, з моменту вчинення даного злочину минуло вже понад п'ять років. Підстав для переривання перебігу строків давності судом не встановлено.

Після роз'яснення підсудному ОСОБА_3 підстав звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття з цієї підстави кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України, останній вказав, що він не заперечує проти закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України, ст. 49 КК України кримінальна справа, в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України, підлягає закриттю, а підсудний ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

За пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України суд прийшов до переконання про наступне:

Обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а дії підсудного ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за даною статтею, як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду юридичній особі.

У судовому засіданні підсудним ОСОБА_4 було подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття відносно нього кримінальної справи.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що дане клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до диспозиції ст. 205 КК України даний злочин вважається закінченим з моменту створення юридичної особи. Таким чином, злочин, вчинений ОСОБА_4, вважається закінченим з моменту заснування ним ТОВ «Міжгалузеве підприємство «Енерготехпром», учасником та директором якого він був, та яке було створене з метою прикриття незаконної господарської діяльності, останнє було зареєстроване Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 15.03.1998 року.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України , відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п'ять років. З матеріалів справи убачається, що з моменту скоєння даного злочину минуло вже понад п'ять років, а підстав для переривання перебігу строків давності судом не встановлено. Таким чином, на даний час сплинули строки давності притягнення підсудного ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Після роз'яснення підсудному ОСОБА_4 підстав звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінальної справи, останній зазначив, що він не заперечує проти закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України, ст. 49 КК України кримінальна справа в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України підлягає закриттю, а підсудний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї вини, пред'явлене йому обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України, є тяжким. Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчиненого нею тяжкого злочину минуло десять років.

Органами досудового слідства встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст.364 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5, було скоєно в період з 01.10.2001 по 17.12.2001року, тобто в період його діяльності як розпорядника майна ВАТ «Галол». Отже, з моменту вчинення даного злочину минуло вже понад десять років. Підстав для переривання перебігу строків давності судом не встановлено.

Після роз'яснення підсудному ОСОБА_5 підстав звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття з цієї підстави кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України, останній вказав, що він не заперечує проти закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України, ст. 49 КК України кримінальна справа, в частині пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України, підлягає закриттю, а підсудний ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Виправдати ОСОБА_2 по ч.5 ст. 191 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України - закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Виправдати ОСОБА_3 по ч.5 ст. 191 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 366 КК України - закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України - закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України - закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати:

- в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Л/о - 470,77 грн. витрат по проведенню експертизи № 190 від 21.10.2005 р. (т.1 а.129);

- в користь Львівського НДІСЕ - 726,50 грн. витрат за проведення експертизи № 3678 від 21.03.2006 р. (т. 6 а. 274);

- в користь Львівського НДІСЕ - 406,84 грн. витрат за проведення експертизи № 528 від 24.05.2006 р., 232,48 грн. витрат за проведення експертизи № 520 від 22.05.2006 р., 232,48 грн. витрат за проведення експертизи № 519 від 18.07.2006 р., 319,66 грн. витрат за проведення експертизи № 518 від 01.06.2006 р., 318,66 грн. витрат за проведення експертизи № 880 від 28.07.2006 р., 232,48 грн. витрат за проведення експертизи № 3229 від 12.12.2006 р., 290,66 грн. витрат за проведення експертизи № 1313 від 19.04.2007 р., 232,48 грн. витрат за проведення експертизи № 1006 від 21.03.2007 р., 232,48 грн. витрат за проведення експертизи № 1005 від 20.03.2007 р. ( т.8 а. 124, 134, 142, 150, 173, 192, 209, 218, 227).

Заходи по забезпеченню цивільного позову - арешт на майно ОСОБА_5 згідно постанови про накладення арешту на майно від 23.04.2007 р., арешт на майно ОСОБА_3 згідно постанови від 26.04.2007 р., арешт на майно ОСОБА_2 згідно постанови про накладення арешту на майно від 18.10.2011 р. - скасувати (т. 15 а. 36, 111, т. 29 а. 88).

Речові докази по справі залишити в матеріалах даної кримінальної справи та в матеріалах господарської справи № 6/260-5/208 Господарського суду Львівської області; цілісний майновий комплекс філії ТзОВ «ФК-груп» - Завод «Галол» залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської обл. на протязі 15 діб з часу його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Р.М.Дубель