Рішення

від 03.11.2014 по справі 296/3273/12-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3273/12-ц

2/296/1379/14

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" листопада 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Галасюка Р.А.,

при секретарі Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, набутого під час шлюбу, та про припинення права у спільній частковій власності, -

В с т а н о в и в :

У 2012 році ОСОБА_1 звернулась до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовними вимогами до співвідповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, набутого під час шлюбу та про визнання права власності на спадкове майно.

До початку розгляду справи по суті позивачка неодноразово змінювала свої вимоги, у остаточно у позовній заяві від 03.11.2014 року просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, вартістю 15 000 грн. та на 1/2 частину земельної ділянки, розміром 0,6239 га, вартістю 10000 грн. розташованих за адресою: АДРЕСА_3, у праві спільної сумісної власності на майно. Також просила визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 267 500 грн., і на 1/2 частину житлового будинку, вартістю 15000 грн. та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,6239 га, вартістю 10 000 грн. за адресою: АДРЕСА_3, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5. Крім цього, позивач просила припинити право співвідповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, і на 1/6 частину житлового будинку та на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, в праві спільної часткової власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.

Також позивачка, просила стягнути з ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 97500 грн., і з ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 97500 грн..

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву у якій підтримала заявлені позовні вимоги і просила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_4 подали суду письмові заяви у яких зазначили про визнання ними заявленого ОСОБА_1 позову, вказали про досягнення ними домовленості щодо маси спадкового майна після смерті ОСОБА_5, та способу його поділу. При цьому, відповідачі вказали про своє погодження на отримання грошової компенсації за належні їм частки в спадковому майні, що складаються з квартири АДРЕСА_1, та з 1/2 частини житлового будинку і 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,6239 га розташованих за адресою: АДРЕСА_3. У зв'язку із отриманням грошової компенсації у визначеному між сторонами розмірі сторона відповідачів просила припинити право ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, та 1/6 частину житлового будинку і на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3 в праві спільної часткової власності на спадкове майно.

Заслухавши учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно розглянувши докази, які мають значення для справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з представлених і досліджених судом доказів, 16 вересня 1995 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 (позивачем) та гр. ОСОБА_5. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час розгляду справи є неповнолітнім.

05.07.2011 року за рішенням Корольовського районного суду м. Житомира було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_5 помер.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на нерухоме майно, яке було зареєстроване на його ім'я: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1; житловий будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянка, площею 0,6239 га за вказаною адресою.

Помешкання за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване 13 квітня 2000 року за реєстровим номером 13031 в КП «Житомирське обласне міжміське бюро по технічній інвентаризації» на ім'я ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності № 35275 від 21 березня 2000 року, виданого відділом приватизації Житомирського міськвиконкому.

Житловий будинок і земельна ділянка, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, набуті на ім'я ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Володарськ-Волинського нотаріального округу за реєстровим номером 1278. Право на нерухоме майно зареєстроване в КП «Житомирське обласне бюро по технічній інвентаризації». Квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_5 Житловий будинок та земельна ділянка площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3 набуті на ім'я ОСОБА_5 під час шлюбу з ОСОБА_1, є спільною сумісною власністю бувшого подружжя. Сторони не заперечують, що частка ОСОБА_1 в цьому майні складає 1/2.

Спадщина після смерті ОСОБА_5 складається з квартири АДРЕСА_1, з 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3.

У встановлений законом строк, із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5, звернулися ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина померлого ОСОБА_2, мати померлого ОСОБА_3, дочка померлого від першого шлюбу ОСОБА_4.

Таким чином, спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме квартиру АДРЕСА_1 та 1/2 частину житлового будинку і 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, успадкували ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках: по 1/3 кожний. Із спадкоємців ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, з моменту народження проживає ОСОБА_2.

Відповідачка ОСОБА_3 має житло на праві спільної власності. Відповідачка ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю. Квартира розташована в багатоповерховому будинку, складається з двох кімнат і не може бути поділена в натурі. Не може бути встановлений і порядок користування квартирою між трьома її співвласниками. Спільне користування квартирою усіма спадкоємцями неможливе. Припинення частки спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в спільній власності на квартиру, шляхом отримання грошової компенсації, не завдасть істотної шкоди їх інтересам, оскільки житлом вони забезпечені.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються такими нормами сімейного і цивільного права. Так, за ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, набуті на ім'я ОСОБА_5 під час шлюбу, є об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_5, і частка ОСОБА_1 в зазначеному майні складає 1/2 частину.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст.ст.1220,1261 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, і у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за його життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Порядок прийняття спадщини, передбачений ст.ст.1268,1269 ЦК України. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про її прийняття. Оскільки усі спадкоємці звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, тому прийнята ними спадщина після смерті ОСОБА_5 належить їм з моменту відкриття спадщини, а саме з 04 березня 2012 року.

Отримання свідоцтва про право на спадщину є лише документальним підтвердженням цього права. Стаття 1298 ЦК України, яке передбачає право на одержання свідоцтва про право на спадщину, не містить обмежувального строку одержання такого свідоцтва. Відповідно до ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Питання припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, регулюється ст. 365 ЦК України. Відповідно до зазначеної правової норми право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливе; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості на час розгляду справи. Сторонами визначена дійсна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, що складає 30000 грн., та вартість земельної ділянки, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, що складає 20000 грн..

Сторонами визначена дійсна вартість квартири АДРЕСА_1, що складає 267500 грн.. Розмір грошової компенсації за частку відповідачів в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3, складає 10000 грн., із розрахунку: (30000 : 2 = 15000 : 3 = 5000 х 2); в земельній ділянці, площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3 - 6666 грн., із розрахунку: (20000 : 2 = 10000 : 3 = 3333 х 2). Розмір грошової компенсації за частку відповідачів в квартирі АДРЕСА_1 складає 178340 грн. (267500 : 3 = 89170 х 2).

Таким чином, на користь відповідачів повинна бути сплачена грошова компенсація в розмірі 195006 грн. (16666 + 178340), кожному по 97500 грн..

Відповідно до заяви представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_4 на момент ухвалення судового рішення ними отримані грошові компенсації саме в такому розмірі. За таких обставин, суд вважає, що визнання відповідачами позову, в порядку ч.4 ст.174 ЦПК України, не суперечить Закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, який визнав позов, не обмежений у повноваженні на вчинення цієї дії. У зв'язку із проведеними між сторонами розрахунками в поділі спадкового майна, суд, відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, на підставі заяви ОСОБА_1, ухвалою від 03.11.2014 р., залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошової компенсації в розмірі по 97500 грн. кожному.

У відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд одночасно з ухваленням рішення може вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.16) ухвалою суду від 04.09.2012 року, в порядку забезпечення позову була накладена заборона Першій державній нотаріальній конторі м. Житомира видавати спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки, судом вирішено заявлений позов, із врахуванням ч.4 ст.174 ЦПК України, підстав для залишення забезпечення позову без змін не вбачається. У зв'язку з цим, суд вважає необхідним скасувати заходи забезпечення позову саме при ухваленні рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 70 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 356, 365, 1220, 1222, 1225, 1226, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1278 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 209, 215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, набутого під час шлюбу, та про припинення права у спільній частковій власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 15000 грн. та на 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 1821181201:01:001:0115) розміром 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 10000 грн. у праві спільної сумісної власності на майно.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 267500 грн., на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 15000 грн. та на 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 1821181201:01:001:0115), площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 10000 грн. - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5.

Припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та на 1/6 частину земельної ділянки (кадастровий номер 1821181201:01:001:0115), площею 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3 в праві спільної часткової власності на спадкове майно після смерті гр. ОСОБА_5.

Припинити право ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та на 1/6 частину земельної ділянки (кадастровий номер 1821181201:01:001:0115) розміром 0,6239 га за адресою: АДРЕСА_3 в праві спільної часткової власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.

Скасувати заходи забезпечення позову, згідно ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 04.09.2012 року у вигляді заборони Першій державній нотаріальній конторі м. Житомира видавати спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2. Виконання рішення у частині скасування заходів забезпечення позову доручити Першій державній нотаріальній конторі м. Житомира.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Р. А. Галасюк