Ухвала

від 26.11.2014 по справі 362/6614/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6614/14 Головуючий у І інстанції Ковбель М.М. Провадження № 22-ц/780/6725/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Категорія 46 26.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

26 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Застугнянська сільська рада Васильківського району Київської області, про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання втратившим права власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

В листопаді 2013 року позивачі звернулися до суду з даним позовом та просили скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 16.03.2010 року на ім'я ОСОБА_4 та визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221482801:01:002:0020 площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та закриваючи провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України , суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення Васильківського міськарйонного суду Київської області від 30.09.2011 року, яке ухвалено з приводу того самого предмету і до тієї ж самої особи.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав для закриття провадження у справі є вичерпним та визначений ст. 205 ЦПК України .

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України , після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Закриття провадження у справі у цьому випадку можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Зі змісту рішення Васильківського міськарйонного суду Київської області від 30.09.2011 року вбачається, що в 2011 році ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Застугнянської сільської ради та просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4 від 16.03.2010 року на земельну ділянку площею 0,080 га, що розташована в АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно рішення Застугнянської сільської ради від 03.12.2009 року № 316 йому передана безкоштовно у приватну власність земельна ділянка площею 0,15 га по АДРЕСА_2. При виготовленні технічної документації на вказану земельну ділянку стало відомо, що відбулась накладка його земельної ділянки і земельної ділянки ОСОБА_4, у зв'язку з чим він не може отримати державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку. Вважав, що відповідачем ОСОБА_4 порушено межі його земельної ділянки, якою він користується понад 50 років. Крім того, межі земельної ділянки ОСОБА_4 проходять по частині земельної ділянки, що належить йому і на якій знаходиться погріб. Вважав, що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 була допущена помилка при визначенні меж земельної ділянки і тому його слід визнати недійсним.

У той же час, звертаючись до суду у 2013 році з позовом про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що оспорюваний державний акт було виготовлено з порушенням норм земельного законодавства, зокрема, не проведення кадастрових зйомок, відсутності належно встановлених меж, включення до складу земельної ділянки відповідача частини земельної ділянки, яка перебувала в користуванні спадкодавця позивачів, без попереднього припинення права користування.

Крім того, водночас, у даній справі предметом позову є визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221482801:01:002:0020.

Тобто, сторони, підстави та предмет позову є відмінними від попередньої справи, в якій у 2011 році районним судом ухвалено рішення, а, відтак, тотожності позовних вимог не було.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про тотожність підстав зазначених позовів та наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України .

Порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм процесуального права (ст. ст. 10 , 60 , 179 ЦПК України ) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому постановлена ухвала суду не може вважатись законною і обґрунтованою та в силу ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 307, 311, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року - скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: