Рішення

від 22.08.2014 по справі 528/486/14-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/486/14-ц

№ пров. 2/544/363/2014

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 серпня 2014 року Пирятинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря - Тютюнник А.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Гальченка Р.О. та Андрущенка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Калініна» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 у березні 2014 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Калініна" (далі ТОВ "Агро-Калініна") про витребування майна з чужого незаконного володіння. В якому вказує, що між нам та позивачем 31.03.2012 було укладено договір оренди землі відповідно до якого останньому було передано у тимчасове користування земельну ділянку площею 7,8730 га., що розташована у с. Березівка Гребінківського району Полтавської області. Позивач вважає вищезазначений договір не укладеним у наслідок відсутності у ньому визначених чинним законодавством України істотних умов договору оренди земельної ділянки та просить витребувати у ТОВ "Агро-Калініна" на його користь земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,8730 га., яка розташована у с. Березівка Гребінківського району Полтавської області, кадастровий № 5320880801:00:001:0412 і належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, відповідно до державного акта серія ЯМ № 126274 від 30.03.2012.

В судовому засіданні представник позивача вимоги викладені у позовній заяві підтримав з підстав викладених у ній і просив позов задовольнити.

Представники відповідача просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4, уважають, що вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме земельної ділянки, є необґрунтованими та незаконними, з огляду на наступне. Так, дійсно між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 31.03.2012 строком на п'ять років. Даний договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області і таким чином являється укладеним. Проте, позивач подаючи позов до суду приховав той факт, що ним раніше було заявлено до Гребінківського районного суду Полтавської області позов до ТОВ "Агро-Калініна" про визнання спірного договору недійсним, а в подальшому подано заяву про відмову від даного позову та закриття провадження у справі, пр. що було постановлено 12.07.2013 Гребінківським районним судом Полтавської області ухвалу. Внаслідок чого позивач втратив можливість звернутися до суду з тих самих підстав та про той самий предмет. Таким чином, витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання спірного договору оренди землі недійсним, не може ґрунтуватися на вимогах чинного законодавства.

Згідно ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено з огляду на наступне.

Судом установлено, що 31.03.2012 між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ "Агро-Калініна" було укладено договір оренди землі відповідно до якого останньому було передано строком на п'ять років у користування земельну ділянку площею 7,8730 га. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у с. Березівка Гребінківського району Полтавської області (а.с. 9-10).

Позивач уважає вищезазначений договір не укладеним у наслідок відсутності у ньому визначених чинним законодавством України істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим, як вбачається зі змісту п. 4.3 даного договору, розрахунки по орендній платі проводяться на протязі звітного року. Договір фактично не містить інформації про строки або термін внесення орендної плати за користування об'єктом оренди, що у свою чергу зводить інші умови договору орендаря несвоєчасне внесення орендної плати.

Відповідно до державного акта серія ЯМ № 126274 від 30.03.2012 власником земельної ділянки площею 7,8730 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 5320880801:00:001:0412 розташованої на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області є ОСОБА_4 (а.с. 11).

25.02.2014 з метою досудового врегулювання спору позивач на адресу ТОВ "Агро-Калініна" надіслав вимогу у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про повернення майна на підставі ст. 1212 та ст. 1213 ЦК України (а.с. 7-8), але йому було відмовлено.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проте, враховуючи вище викладене, у судовому засіданні також було встановлено, що позивач ОСОБА_4 19.02.2013 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Агро-Калініна" про визнання недійсним договору оренди землі, у якому просив: визнати недійсним договір оренди землі від 31.03.2012, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2012 року; зобов'язати відділ Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 314.03.2012; зобов'язати Реєстраційну службу Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області скасувати право оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Калініна» згідно договору оренди землі від 31.03.2012. Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 09.09.2013 провадження по вказаній справі закрито у зв'язку з відмовою позивача ОСОБА_4 від позову (а.с. 36-37).

Відповідно до ст. 206 ЦПК у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Так, Договір оренди землі від 31.03.2012 укладений між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ «Агро-Калініна» зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області, про що внесено запис у Державний реєстр земель 16.07.2012 за № 532080004001002 (а.с. 9-10). Тобто, державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212-1215 ЦК України ).

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відмовляючись від позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Агро-Калініна» про визнання недійсним договору оренди землі, що розглядалася у Гребінківському районному суді Полтавської області і провадження по якій 09.09.2013 закрито - позивач ОСОБА_4 скориставшись своїм правом та усвідомлював, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір. У п. 10 постанови вказано, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

За таких обставин вимоги позивача про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання спірного договору оренди землі недійсним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 12, 206, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 210, 215, 251, 316-317, 321, 368, 387, 530, 640, 1212-1215 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі», постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Калініна» про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2014.