Рішення

від 27.11.2014 по справі 636/3480/14-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3480/14-ц

Провадження № 2/636/1761/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 листопада 2014 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, де третьою особою зазначили Кочетоцьку селищну раду Чугуївського району Харківської області.

В позовній заяві позивачі зазначили, що вони мешкають у будинку АДРЕСА_2, який належить їм на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2012 року. Також вони є співвласниками присадибної земельної ділянки площею 0,1032 га, кадастровий номер 6325455600:00:001:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.07.2013 року. На підставі договору найму від 08.09.2004 року у даному суміжному будинку проживає ОСОБА_4, який з серпня 2012 року чинить перешкоди у користуванні належною їм земельною ділянкою: посадив дерева та розвів чагарники, встановив огорожу з сітки рабиці та саморобне пристосування для сушки білизни, накопичив дрова, зробив стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів та продуктів органічного походження, самовільно, без належних документів, побудував туалет. При цьому ОСОБА_4 у встановленому законом порядку земельна ділянка в користування не виділялась і право власності він на неї також не отримував. Крім того, 30.04.2013 року ОСОБА_4 знищив межові знаки, встановлені Кочетоцькою селищною радою, Чугуївського району, Харківської області згідно протоколу від 30.04.2013 року. Незаконні дії ОСОБА_4 грубо порушують права та інтереси позивачів та призводять до заподіяння моральної шкоди, яку вони оцінюють у розмірі 5000 грн. на кожного та просять стягнути її з відповідача та зобов'язати його привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити та пояснили, що відповідач чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою, встановлення забору по межі і проведенню водопроводу, а після звернення до суду, виконувати рішення суду відмовився.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, оскільки згідно з ч. 5 ст. 76 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, та через оголошення у пресі, про що свідчить № 136 газети «Слобідський край» від 13 листопада 2014 року, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав (а.с. 80).

Представник Кочетоцької селищної ради, Чугуївського району, Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради та ухвалення рішення згідно чинного законодавства України (а.с. 65).

Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, як такі, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві власності належить по 1/3 частині за кожним житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 836443 від 13 листопада 2012 року № 124 та витягом про державну реєстрацію прав № 36399788 від 25.11.2012 року (а.с. 12,13). Земельна ділянка площею 0,1032 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві власності ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 860348 від 5 липня 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 5744948 від 05.07.2013 року (а.с. 14-16). Крім того, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, 27.02.2013 року зареєстрований у КП «Чугуївське МБТІ» за ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 19-21).

Згідно рішення виконавчого комітету Кочетоцької селищної ради, Чугуївського району, Харківської області від 09.10.2012 року № 110, житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1, визнано двома окремим житловими будинками: за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2/3 частини житлового будинку з поштовою адресою: АДРЕСА_2; за КП ДП «Житловик» Кочетоцького ДВУЖКГ 1/3 частину житлового будинку з поштовою адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 102).

Тобто, суміжна земельна ділянка та суміжний будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходять у власності територіальної громади Кочетоцької селищної ради, Чугуївського району, Харківської області.

Згідно типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 8 вересня 2004 року ОСОБА_4 надана у безстрокове користування частина будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17, 18).

Відповідно до протоколів комісії по вирішенню земельного спору від 11.12.2012 року, 30.04.2013 року, 16.05.2013 року, 20.01.2014 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1, вирішено заборонити ОСОБА_4 перешкоджати сусіду ОСОБА_1 встановлювати межі своєї земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів по АДРЕСА_2, рекомендовано ОСОБА_4 не порушувати межові знаки, які були встановлені комісією при вирішенні земельних спорів (а.с. 22-27).

Згідно рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 14 лютого 2014 року ОСОБА_4 зобов'язано не чинити перешкоди позивачам у встановленні межових знаків по межі ділянок АДРЕСА_1 (а.с. 33-35).

Відповідно до протоколу комісії по вирішенню земельного спору від 3 квітня 2014 року встановлено, що межові знаки на земельній ділянці НОМЕР_1 таНОМЕР_2 неможливо встановити через те, що ОСОБА_4 не виконав рішення суду (а.с. 28).

Постановами головного державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Сергєєвої Т.А. від 4 та 8 квітня 2014 року відкрито виконавчі провадження щодо виконання ОСОБА_4 вищезазначеного рішення суду від 14.02.2014 року (а.с. 36). Актом головного державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Сергєєвої Т.А. від 11 квітня 2014 року встановлено, що рішення суду ОСОБА_4 не виконано (а.с. 38). Постановами головного державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Сергєєвої Т.А. від 26 червня 2014 року зазначені виконавчі провадження закінчено у зв'язку з зобов'язанням боржника в усному порядку та врученням письмового зобов'язання, роз'ясненням порядку виконання рішення та його змісту (а.с. 37).

При проведенні обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 7 серпня 2014 року яким встановлено, що на території земельної ділянки на відстані 7,5 м від забору зі сторони дома № 27 збудована огорожа із сітки-рабіци, довжиною 4,5 метрів, впродовж вказаної огорожі а також далі на відстань близько 4,5 метрів викладена огорожа з гілок, обрізок дерев. Територія земельної ділянки засаджена зеленими насадженнями, а саме: горіх, шовковиця, бузок, слива, терен, а також сухостій, дозвіл на висадження яких відсутній. На території земельної ділянки розташована будівля (сарай), яка знаходиться в аварійному, непридатному для використання стані, а також прилад для сушіння білизни, туалет дерев'яний, сміттєзвалище твердих побутових відходів та сміттєзвалище продуктів органічного походження, що перешкоджає ОСОБА_1 користуватися земельною ділянкою (а.с. 29).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в поряду, встановленим цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 59, 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження. Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 4 ППВС України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7, згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Як встановлено у судовому засіданні, Кочетоцькою селищною радою Чугуївського району Харківської області, за заявою позивача неодноразово формувалася комісія по вирішенню земельного спору, яка за місцем розташування земельної ділянки по АДРЕСА_2 здійснювала вихід для встановлення межових знаків. Однак, на час розгляду справи межові знаки встановлені не були у зв'язку з діями відповідача ОСОБА_4, який чинив перешкоди у їх встановленні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі ст.ст. 211, 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Згідно ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його права та перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Вищезазначеними діями ОСОБА_4 позивачеві завдано моральну шкоду, яка виразилася в порушенні права власності, що призвело до моральних страждань, психічних та психологічних переживань, до зміни звичайних умов побуту.

Відповідно до ст. 23 ЦК України та роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що з вини відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в:

- порушенні права власності;

- душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача;

- порушенні стосунків зі знайомими та друзями.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер протиправних дій відповідача, його відношення до вчиненого, небажання добровільного відшкодування завданої шкоди, глибину душевних страждань позивача, засади розумності та справедливості.

У зв'язку з наведеним суд вважає позовні вимоги щодо відшкодування відповідачем моральної шкоди, заподіяної його протиправними діями, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 5000 грн. на кожного.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57 - 60, 88, 169, 212, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 знести дерев'яний туалет і огорожу з сітки-рабіци, прибрати саморобне пристосування для сушки білизни, дрова, стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів та продуктів органічного походження (гнилі яблука, груші та інше), дерева та чагарники з земельної ділянки площею 0,1032 га, кадастровий номер 6325455600:00:001:0202, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Всі витрати по приведенню земельної ділянки у придатний для використання стан покласти на ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Кочеток, Чугуївського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Шепетівка, Хмельницької області, ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Харкові, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. (п'ять тисяч) грн. 00 коп. на кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Кочеток Чугуївського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. (п'ять тисяч) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Кочеток, Чугуївського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -