Постанова

від 25.11.2014 по справі 804/16294/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. Справа № 804/16294/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум», в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 93241,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем у визначені законом строки самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість у нього утворився податковий борг. При цьому позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України на наявний борг відповідача було виставлено податкову вимогу про сплату від 18.02.2014р. №161-25. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника у порядку письмового провадження та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» (код ЄДРПОУ 25009137) зареєстроване Реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, з 17.11.1997р. перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, а також є платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 13.05.2009 року №100226097 (а.с.6-8).

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом також встановлено, що відповідачем було подано до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року №9049716634 від 28.08.2014 року, згідно якого сума податку, що підлягає сплаті за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 93241,00 грн.(а.с.12-13).

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 93241,00 грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Однак ці зобов'язання у встановлені строки сплачені не були, у зв'язку із чим у ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 93241,00грн.

З довідки про стан розрахунків з бюджетом, наданої позивачем, вбачається, що податковий борг відповідачем не сплачено і він складає 93241,00 грн. (а.с.5).

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ю» №161-25 від 18.02.2014р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 534,24 грн., яка була надіслана ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» рекомендованим листом з повідомленням про вручення(а.с.14).

Однак поштове відправлення, яким надсилалася ця податкова вимога, повернулося до Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.03.2014р. із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

При цьому, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України означена податкова вимога вважається врученою.

Так, згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки після надіслання відповідачеві податкової вимоги форми «Ю»№161-25 від 18.02.2014р. податковий борг останнього в повному обсязі погашено не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості з податку на додану вартість по узгодженим грошовим зобов'язанням та пені за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» про стягнення податкового боргу (код ЄДРПОУ 25009137, вул. Електрометалургів, 19/1, кв.34, місто Нікополь, Дніпропетровська область, 53213) у банках, обслуговуючих цього платника податків, кошти на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 93241 грн. 00 коп. (дев`яносто три тисячі двісті сорок одна гривня нуль копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова