cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року Справа № 910/8864/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 28 липня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2014 року у справі№ 910/8864/14 господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" доПублічного акціонерного товариства "Укрбудресурси" про стягнення 7 090 400 грн. 40 коп. за участю представників: від позивача: Карпусь С.В.від відповідача: Шевченко Т.О.
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Укрбудресурси" про стягнення 7090400,40 грн. у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №11140243000 від 11.04.2007, з яких 2399939 грн. основного боргу, 4360272,70 грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 121996,90 грн. пені за боргом, 208191,80 грн. пені за відсотками.
Відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2014 (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 (судді: Яковлєв М.Л. - головуючий, Авдеєв П.В., Куксов В.В.), у справі № 910/8864/14 позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Укрбудресурс" 2970511 грн. процентів за користування кредитними коштами, 208191,80 грн. пені за прострочення погашення процентів за кредитом у зв'язку з доведеністю позовних вимог. В іншій частині позову відмовлено у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
ПАТ "УкрСиббанк" звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в позовних вимогах про стягнення 2 399 939,00 грн. заборгованості за кредитом, 121 996,90 грн. пені та 1389761,70 грн. відсотків за користування кредитом, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Скаржник, посилаючись на ст.264 ЦК України, зазначає, що строк позовної давності було перервано діями відповідача, що свідчать про визнання боргу. Так, відповідач листом від 12.04.2012 звертався до банку, в якому просив позивача надати дозвіл на відчуження іпотечного майна, отримані кошти зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача. Додатково відповідачем було висловлено прохання про скасування частини боргу.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2014 касаційну скаргу у справі №910/8864/14 прийнято до провадження. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрбудресурси" вважає доводи скаржника необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.11.2014 у зв'язку із закінченням проходження підготовки суддів Плюшка І.А., Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І. у Національній школі суддів України для розгляду справи №910/8864/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).
Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2007 між ПАТ "Укрсиббанк" та ВАТ "Укрбудресурси" укладено кредитний договір №11140243000. Судами встановлено, що на виконання цього договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач згідно додаткових угод зобов'язався повернути кредитні кошти не пізніше 30.07.2010.
Відповідно до п.1.3.5 договору відповідач зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця з 01 по 10 число сплачувати проценти за користування кредитом.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем порушено умови кредитного договору, на підставі якого позивач правомірно нарахував 2 399939,00 грн. боргу, 4360272,70 грн. заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, 121996,90 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 208191,80 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
Судами також встановлено, що позичальник повинен був повернути кредит у повному обсязі до 30.07.2010.
За ст. 256 Цивільного кодексу України позовна даність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суди встановили, що позивач із позовом у цій справі звернувся 12.05.2014, а строк позовної давності до вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 399 939,00 грн. боргу по поверненню кредитних коштів сплинув 31.07.2013.
Таким чином, суди дійшли висновку, що у зв'язку із пропуском строку позовної давності позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 2 399 939,00 грн. та 121996,90 грн. пені, нарахованої на суму боргу, з урахуванням ст.266 ЦК України, задоволенню не підлягають
З огляду на встановлені обставини та з урахуванням вищевказаної заяви про застосування строку позовної давності, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення частини позовних вимог про стягнення з відповідача 2970511,00 грн. процентів, які нараховано на суму неповернутих кредитних коштів за період з 31.05.2011 по 31.03.2014, та 208191,80 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів.
За ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Скаржник посилається на ст.264 ЦК України та не погоджується із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові, оскільки вважає, що строк позовної давності переривався з огляду на лист відповідача від 12.04.2012 до банку, в якому відповідач визнав борг.
Разом з тим, касаційна інстанція звертає увагу, що за ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
При розгляді даної справи у суді першої інстанції позивачем не було надано вказаного листа від 12.04.2012, на який він посилається в апеляційній та касаційній інстанціях.
Апеляційний господарський суд приймає додаткові докази, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Неможливість подати вказаний лист до місцевого господарського суду до прийняття рішення не підтверджено.
Доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається.
Судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з дотриманням положень законодавства щодо інституту позовної давності.
Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі №910/8864/14 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Дунаєвська
С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 28.11.2014 |
Номер документу | 41600966 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні