Рішення

від 12.11.2014 по справі 910/22993/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22993/14 12.11.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м.Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ", м. Київ, простягнення заборгованості 24 681,41 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Філоненко Я.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (надалі - ТОВ "Пекканіска") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ" (надалі - ТОВ "ІБК ІЗОБІТ") про стягнення 24 681,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати за користування підйомною технікою згідно умов Договору оренди підйомної техніки №2-260712 від 25.07.2012р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21 899,83 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 1 618,79 грн. - пені та 1 162,79 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 22.10.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Паламаря П.І. порушено провадження у справі № 910/22993/14.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/22993/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 29.10.2014р. справу №910/22993/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 12.11.2014р.

07.11.2014р. через канцелярію суду позивачем подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.11.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 22.10.2014р. та про відкладення розгляду справи від 29.10.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та отримані відповідачем 27.10.2014р., 03.11.2014р. про, що свідчать рекомендовані повідомлення, які долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22993/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012р. між ТОВ "Пекканіска" (надалі - орендодавець, позивач) та ТОВ "ІБК ІЗОБІТ" (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди підйомної техніки №2-260712 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування підйомну техніку, далі по тексту договору «Підйомна техніка», яка є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отриману за цим договором підйомну техніку у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору на об'єкті будівництва: «ІІІ черга будівництва на перетині пр. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва».

Відповідно до п. 2.1.4 договору орендодавець зобов'язався щомісячно до 5-го (п'ятого) числа кожного місяця, складати та направляти орендарю для підписання Акти Виконаних Робіт по всім одиницям техніки, що знаходяться в оренді.

Згідно п. 2.2.1 договору орендар зобов'язався своєчасно проводити оплату оренди підйомної техніки (згідно з статтею 3 цього договору) та вартість транспортування на об'єкт та/або з об'єкту (у разі доставки підйомної техніки орендодавцем).

У п. 2.2.12 договору сторони погодили, що орендар зобов'язався щомісячно в строк до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, підписувати, скріпляти печаткою та повертати орендодавцю Акти виконаних робіт з оренди Підйомної техніки.

Нарахування та оплата орендної плати за користування кожною одиницею Підйомної техніки, переданої в оренду за цим договором, здійснюється помісячно, виходячи із фактичної кількості календарних днів у місяці протягом яких підйомна техніка знаходилась у користуванні орендаря за виключенням неділь. Якщо орендар використовує підйомну техніку також у неділю - орендна плата нараховується за всі календарні дні (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата за користування кожною одиницею підйомної техніки протягом одного календарного дня визначається в акті приймання-передачі підйомної техніки (п. 4.3 даного договору) та нараховується з дня передачі орендодавцем підйомної техніки орендареві, за вищезгаданим актом приймання-передачі підйомної техніки.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10-го (десятого) числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди підйомної техніки (п.3.3 договору).

Згідно п. 3.4 договору нарахування орендної плати припиняється в день повернення орендарем підйомної техніки орендодавцю за актом повернення підйомної техніки (п. 4.9 договору).

Пунктом 3.7 договору сторони визначили, що орендна плата за одну добу оренди підйомної техніки становить 700,00 грн. (сімсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 116,67 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору при передачі орендарю кожної одиниці підйомної техніки сторони підписують акт приймання-передачі підйомної техніки.

З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі підйомної техніки, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в акті приймання-передачі (п. 4.4 договору).

У п. 4.6 договору сторони погодили, що підписання представником орендаря акт приймання-передачі підйомної техніки засвідчує факт її передачі орендодавцем в технічно справному стані та факт ознайомлення орендаря з особливими властивостями підйомної техніки, а також факт проведення орендодавцем інструктажу з правил безпеки та експлуатації підйомної техніки.

Згідно п. 4.8 договору підтвердженням факту повернення підйомної техніки орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт приймання-передачі підйомної техніки. До підписання сторонами такого акту, підйомна техніка вважається такою, що знаходиться у користуванні орендаря та за неї нараховується орендна плата до підписання акта приймання-передачі.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушення умов договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу.

У разі несвоєчасної передачі підйомної техніки орендарю, орендодавець зобов'язується сплатити на користь орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення несвоєчасної передачі підйомної техніки (п. 5.4 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що даний договір укладений строком на один рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за цим договором. Якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати цей договір, дія договору продовжується на наступний рік.

Зі слів позивача та з матеріалів справи вбачається, що в період дії договору з листопада по грудень 2012 року на виконання умов договору позивачем було надано послуги з оренди підйомної техніки на загальну суму 99 219,44 грн. Проте, в порушення умов договору, відповідачем рахунки оплачено частково лише у розмірі 77 319,61 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті орендних платежів за жовтень - листопад 2012 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 21 899,83 грн. відповідно до підписаних сторонами актів надання послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно актів надання послуг №840 від 31.07.2012р. на суму 3 979,98 грн., №926 від 27.08.2012р. на суму 17979,90 грн., №1039 від 31.08.2012р. на суму 4679,98 грн., №1112 від 25.09.2012р. на суму 17279,90 грн., №1284 від 31.10.2012р. на суму 24899,85 грн., №1471 від 30.11.2012р. на суму 20 999,88 грн., №1554 від 17.12.2012р. на суму 8399,95 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, позивачем надано послуг на суму 99219,44 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що орендна плата за користування кожною одиницею підйомної техніки протягом одного календарного дня визначається в акті приймання-передачі підйомної техніки (п. 4.3 даного договору) та нараховується з дня передачі орендодавцем підйомної техніки орендареві, за вищезгаданим актом приймання-передачі підйомної техніки. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10-го (десятого) числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди підйомної техніки (п.3.3 договору).

Оскільки останнім місяцем надання послуг з оренди за договором є грудень 2012 року, відповідач повинен був у строк до 10.01.2013р. сплатити на користь позивача залишок з орендної плати.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування підйомну техніку на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору. Разом з тим, відповідач в порушення умов Договору в період з листопада по грудень 2012 року не повністю сплатив на користь позивача орендні платежі, рахунки оплачено частково лише у розмірі 77319,61 грн. Як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.10.2014р. ТОВ "ІБК ІЗОБІТ" не повністю оплачено акт №1471 від 30.11.2012р. на суму 20999,88 грн. та не оплачено акт №1554 від 17.12.2012р. на суму 8399,95 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Пекканіска" доведено та матеріалами справи підтверджено існування обов'язку у відповідача зі слати сплати орендної плати у розмірі 21 899,83 грн. за користування підйомною технікою. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Пекканіска" про стягнення з ТОВ "ІБК Ізобіт" заборгованості у розмірі 21899,83 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 1618,79 грн.

Як встановлено судом, в п. 5.3 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку сплати орендних платежів, встановивши, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, що вимоги щодо стягнення пені за порушення строків оплати по актах надання послуг за 2012 рік, позивачем заявлено лише 20.10.2014р., тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки ТОВ "ІБК Ізобіт" не заявлялось про застосування позовної давності, то в силу ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок пені позивачем виконано за період з 11.01.2013р. по 11.07.2013р. При цьому, з урахуванням умов п. 3.3 договору, прострочення з оплати акту наданих послуг №1471 від 30.11.2012р. на суму 20999,88 грн. могло починатися з 11.12.2012р., а за актом наданих послуг №1554 від 17.12.2012р. на суму 8399,95 грн. могло починатися з 11.01.2013р.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, суд зазначає, що пеня за прострочення оплати наданих послуг за договором, розрахована позивачем за період з 11.01.2013р. по 11.07.2013р. на всю суму боргу, а не за кожним актом окремо та без урахування часткових оплат, а саме: відповідачем оплачено 5 000,00 грн. 18.01.2013р. та 2 500,00 грн. 18.05.2013р., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Отже, період за який було нараховано позивачем пеню, є невірним.

Разом з тим, суд самостійно не може визначити пеню за зовсім інший період ніж заявлено позивачем, а тому розрахунок пені судом виконано не з 11.12.2012р., а з 11.01.2013р., враховуючи періоди заявлені позивачем та оплати здійснені відповідачем у січні 2013р. та травні 2013р., однак в межах шестимісячного терміну передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 20999.95 11.01.2013 - 17.01.2013 7 7.5000 % 0.041 %* 60.41 15999.95 19.01.2013 - 17.05.2013 119 7.5000 % 0.041 %* 782.46 13499.95 19.05.2013 - 09.06.2013 22 7.5000 % 0.041 %* 122.05 13499.95 10.06.2013 - 11.06.2013 2 7.0000 % 0.038 %* 10.36 8399.95 11.01.2013 - 09.06.2013 150 7.5000 % 0.041 %* 517.81 8399.95 10.06.2013 - 11.07.2013 32 7.0000 % 0.038 %* 103.10

Згідно розрахунку суду, за порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати підлягає стягненню пеня у розмірі 1 596,19 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1162,79 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом визнано його не обґрунтованим, згідно розрахунку суду, за порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 1162,09 грн. за визначений позивачем період з 11.01.2013р. по 17.10.2014р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Ізобіт" (04070, м. Київ, вул. Ярославська, б. 6/8, ідентифікаційний код 38389836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківконтракт" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, б. 31Б, кв. 4, ідентифікаційний код 37202960) основний борг у розмірі 21 899 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 1 162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 09 коп., пеню у розмірі 1 596 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) грн. 28 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 17.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков