Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/22802/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22802/14 19.11.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА", м.Балаклія, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний завод будівельних матеріалів", м.Київ, простягнення заборгованості 399 419,33 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Плісак С.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (надалі - ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний завод будівельних матеріалів" (надалі - ТОВ "Експериментальний завод будівельних матеріалів") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 360 090,00 грн., пені у розмірі 27 682,54 грн., 7 976,83 грн. інфляційних втрат та 3 669,96 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 22.10.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Паламаря П.І. порушено провадження у справі № 910/22802/14.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/22802/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 30.10.2014р. справу №910/22802/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду 30.10.2014р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та відсутністю витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 19.11.2014р.

30.10.2014р. та 19.11.2014р. через канцелярію суду ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" подано документи для доручення до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 22.10.2014р., про прийняття справи до провадження від 30.10.2014р. та відкладення розгляду справи від 30.10.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03680, м.Київ, проспект Відрадний, будинок 52.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22802/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014р. між ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (постачальник, позивач) та ТОВ "Експериментальний завод будівельних матеріалів" (покупець, відповідач) укладено договір на поставку цементу №АЦ-043/12 за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця цементну продукцію (далі по тексту - Товар) в асортименті, кількості та строки, передбачені договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно п.1.2 договору найменування, кількість та асортимент товару визначається в Додатках (Специфікаціях) до Договору, що є його невід'ємною частиною.

За змістом п.п.3.4, 3.5 договору зобов'язання продавця щодо поставки закінчуються з моменту передачі товару першому перевізнику (з дати поставки), з цього ж моменту від продавця до покупця переходить право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі та або пошкодження. Датою поставки (перехід права власності на товар) є дата календарного штемпелю станції відправлення в перевізних документах, що свідчать про приймання товару залізничним транспортом до перевезення.

Згідно п.5.3 договору оплата товару та відшкодування розходів, пов'язаних з його перевезенням, відбувається покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 7 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію №8 до договору №АЦ-043/12 від 04.04.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору з 06.04.2012р. до 19.05.2014р. поставлено відповідачу товар, на загальну суму 6 728 031,00 грн., що підтверджується реєстром відвантаженої цементної продукції ТОВ "Експериментальний завод будівельних матеріалів" за договором №АЦ-043/12 від 04.04.2012р. Однак, в порушення умов договору відповідачем частково виконано зобов'язання щодо оплати вартості товару у розмірі 6 397 941 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно видаткових накладних №14/3-00000927 від 26.04.2014р., №14/3-00000951 від 28.04.2014р., №14/300001038 від 07.05.2014р., №14/3-00001120 від 11.05.2014р., №14/3-00001179 від 14.05.2014р., №14/3-00001248 від 17.05.2014р., №14/3-00001305 від 19.05.2014р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем в період з 26.04.2014р. по 19.05.2014р. партії товару загальною вартістю 396 705,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов п.5.3 договору оплата товару та відшкодування розходів, пов'язаних з його перевезенням, відбувається покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 7 днів з моменту поставки товару.

Отже відповідно до п.5.3 договору за видатковими накладними:

-№14/3-00000927 від 26.04.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 03.05.2014р.;

-№14/3-00000951 від 28.04.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 05.05.2014р.;

-№14/300001038 від 07.05.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 14.05.2014р.;

-№14/3-00001120 від 11.05.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 18.05.2014р.;

-№14/3-00001179 від 14.05.2014р. на суму 53 265 грн. кінцевий строк оплати 21.05.2014р.;

-№14/3-00001248 від 17.05.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 24.05.2014р.;

-№14/3-00001305 від 19.05.2014р. на суму 57 240 грн. кінцевий строк оплати 26.05.2014р.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги наявність у відповідача станом на 26.04.2014р. заборгованості перед позивачем у розмірі 299 130, 00 та часткову сплату відповідачем боргу за вказаними видатковими накладними в сумі 335 745,00грн., суд дійшов висновку стосовно наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний завод будівельних матеріалів" перед Публічним акціонерним товариством "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" заборгованості у розмірі 360 090,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.08.2014р. про оплату існуючої заборгованості, яка залишена без відповіді.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, сума основної заборгованості відповідача складає 360 090,00 грн., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2014р. по 25.09.2014, що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку твердження позивача не спростував, розмір позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 360 090,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. у розмірі 27 682,54 грн.

Як встановлено судом, в п. 6.7 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати товару, погодженого сторонами у п. 5.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, нарахована на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту п. 5.5 договору вбачається, що у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених у п. 5.3 даного договору покупець вправі зарахувати ці кошти в рахунок оплати товару який підлягає поставці в наступному місяці.

Відповідно до п. 5.6 договору на вимогу однієї із сторін продавець та покупець зобов`язані провести звірку розрахунків. Проект акту звірки складається та оформляється продавцем та, не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання такої вимоги продавцем, відправляється листом, кур`єрської поштою або нарочно на адресу покупця.

Покупець зобов`язаний у строк не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати отримання акту звірки, підписати та направити один екземпляр (оригінал) на адресу продавця.

У разі, якщо дані покупця не співпадають з даними, зазначеними продавцем в акті звірки, покупець зобов`язаний підписати отриманий акт звірки з розбіжностями та в вище встановлений строк направити один екземпляр (оригінал) продавцю.

У разі неотримання продавцем підписаного покупцем акту звірки на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати його відправки покупцю, зазначений документ вважається погодженим покупцем і він не вправі посилатись на наявність розбіжностей між його обліковими даними та даними продавця.

Як вбачається із довідки Публічного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" від 10.11.2014р. станом на 26.04.2014р. за відповідачем враховувалась заборгованість у розмірі 299 130,00 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, оформленого у відповідності до п.5.6 договору, станом на 31.05.2014р. у відповідача існувала заборгованість у розмірі 377 090,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2014р. по 25.09.2014р. відповідачем було оплачено заборгованість у розмірі 17 000,00 грн. та визнано існування залишку боргу у розмірі 360 090,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок пені позивачем виконано на загальну суму заборгованості у розмірі 360090,00грн. за період з 29.05.2014р. по 25.09.2014р. , а не за кожною видатковою накладною окремо та без урахування часткових оплат, у зв`язку з чим суд не може прийняти до уваги зазначений розрахунок.

Разом з тим, суд самостійно не може визначити пеню за інший період ніж заявлено позивачем, а тому розрахунок пені судом виконано з 29.05.2014р. по 11.08.2014р. з урахуванням періоду заявленого позивачем та в межах шестимісячного терміну передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України. При цьому судом враховується п. 5.4 договору та часткові оплати відповідачем суми боргу (40000,00 грн. оплата згідно платіжного доручення від 30.04.2014р.; 36000,00 грн. оплата згідно платіжного доручення від 05.05.2014р.; 40000,00 грн. оплата згідно платіжного доручення від 06.05.2014р.; 8900,00 грн. платіжне доручення від 12.05.2014р.; 38365,00 грн. платіжне доручення від 12.05.2014р.; 9 975,00 грн. платіжне доручення від 13.05.2014р.; 17240,00 грн. платіжне доручення від 13.05.2014р.; 15000,00 грн. платіжне доручення від 15.05.214р.; 25000,00 грн. платіжне доручення від 15.05.2014р.; 53265,00 грн. платіжні доручення від 23.05.2014р.; 35000,00 грн. платіжне доручення від 26.05.2014р.) всього на суму 378745,00 грн., які йшли на погашення боргу у розмірі 299 130,00 грн.

При цьому, суд приймає до уваги часткову сплату заборгованості по видатковій накладній №14/3-00000927 від 26.04.2014р. у розмірі 19 615 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості по видатковій накладній №14/3-00000927 від 26.04.2014р. (що підпадає під період нарахування позивачем пені), перевіривши розрахунок пені за період з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. по кожній видатковій накладній окремо, судом встановлено:

-по видатковій накладній №14/3-00000927 від 26.04.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 03.05.2014р. прострочення з 04.05.2014р., проте позивачечем пеня нараховується з:

29.05.2014р. по 28.08.2014р. на суму 37625,00 грн. (часткова проплата на суму 19 615,00грн.) та дорівнює 2067,83 грн.;

29.08.2014р. по 22.09.2014р. на суму 27625,00 грн. (часткова проплата на суму 10000,00грн.) та дорівнює 473,03 грн.;

23.09.2014р. по 29.09.2014р. на суму 20625,00 грн. (часткова проплата 7000,00 грн.) та дорівнює 98,89 грн.

-по видатковій накладній №14/3-00000951 від 28.04.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 05.05.2014р. , прострочення з 06.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4400,42 грн.

-по накладній №14/300001038 від 07.05.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 14.05.2014р. , прострочення з 15.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4400,42 грн.

-по накладній №14/3-00001120 від 11.05.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 18.05.2014р., прострочення з 19.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4400,42 грн.

-по накладній №14/3-00001179 від 14.05.2014р. на суму 53265,00 грн. кінцевий строк оплати 21.05.2014р. прострочення з 22.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4094,84 грн.

-по накладній №14/3-00001248 від 17.05.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 24.05.2014р. прострочення з 25.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4400,42 грн.

-по накладній №14/3-00001305 від 19.05.2014р. на суму 57240,00 грн. кінцевий строк оплати 26.05.2014р. прострочення з 27.05.2014р. пеня нараховується з 29.05.2014р. по 29.09.2014р. та дорівнює 4400,42 грн.

Згідно розрахунку суду розмір пені складає 28736,69 грн.

При цьому позивачем до стягнення заявлено пеню у розмірі 27682,54 грн. З урахуванням того, що Публічним акціонерним товариством "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" заявлено до стягнення суму пені у значно меншому розмірі ніж визначено законом, а суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог тому судом задовольняється вимога щодо стягнення пені у розмірі 27682,54 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 3669,96 грн. 3 % річних та 7976,83 грн. інфляційних втрат за період з 29.05.2014р. по29.09.2014р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період 29.05.2014р. по 29.09.2014р., суд зазначає наступне, що позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості 360090,00грн. При цьому, як встановлено судом станом на 29.05.2014р. сума заборгованості відповідача складала 377090,00грн., а з 29.08.2014р. сума заборгованості відповідача складала 360090,00грн.

Розрахунок 3% річних:

за період з 29.05.2014р. по 28.08.2014р. 377090,00 х 3 х 92 : 365 : 100 = 2851,42 грн.

за період з 29.08.2014р. по 22.09.2014р. 367090,00 х 3 х 25 : 365 : 100 = 754,29 грн.

за період з 23.09.2014р. по 29.09.2014р. 360090,00 х 3 х 7 : 365 : 100 = 207,18 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

за період з 29.05.2014р. по 28.08.2014р. 360090,00 х 1,022 = 385385,98 грн.

за період з 29.08.2014р. по 22.09.2014р. 350090,00 х 1,029 = 360242,61 грн.

Згідно розрахунку суду сума 3% річних складає 3812,89 грн., а сума інфляційних втрат 35448,59 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 3669,96 грн. 3% річних та 7976,83 грн. інфляційних втрат. При цьому, заявляти вимоги про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам справи та правовідносинам сторін, є правом ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА", як особи інтереси якої порушені. А тому, судом задовольняється вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, саме у розмірі 7976,83 грн. та 3699,96 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний завод будівельних матеріалів" (03680, м. Київ, пр.-т. Відрадний, б. 52, ідентифікаційний код 36980265) на користь Публічного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, проммайданчик ВАТ «Євроцемент-Україна», ідентифікаційний код 00293060) основний борг у розмірі 360090 (триста шістдесят тисяч дев`яносто) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3669 (три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 7976 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 83 коп., пеню у розмірі 27682 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 54 коп., судовий збір у розмірі 7988 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков