Рішення

від 27.11.2014 по справі 927/1775/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" листопада 2014 р. Справа № 927/1775/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»,

бульв. Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601

В особі: Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»,

проспект Миру, 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Фінансове управління Сосницької райдержадміністрації,

вул. Перемоги, 27, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 4245,51 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: Мова І.В. довіреність № 1337 від 11.12.2013 р., представник

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 27.11.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» подано позов до Фінансового управління Сосницької райдержадміністрації про стягнення 4245,51 грн. заборгованості, з якої 3642,96 грн. сума основного боргу, 144,31 грн. сума пені за період з 21.11.2013 р. по 18.11.2014 р., включно, 75,93 грн. три відсотка річних за період з 21.08.2012 р. по 18.11.2014 р., включно, 382,31 грн. інфляційні втрати за період з жовтня 2012 р. по жовтень 2014 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг електрозв'язку № 5017 від 26.06.2008 р., договорів про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет від 04.12.2006 р. №№ 198, 198а.

Відповідач відзивом на позов № 09-13/353 від 21.11.2014 р. позовні вимоги визнав в частині основного боргу в сумі 3642,96 грн., проти стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат заперечив, пояснивши причину несплати недофінансуванням установи з Державного бюджету України (а.с.70-71). У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника у судовому засіданні. Судом заявлене клопотання задоволено.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2006 р. Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», що перейменовано згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" № 8 від 14.06.2011 р. у Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (п. 1.1 Статуту ПАТ "Укртелеком") (а.с. 56-59), з однієї сторони, та Фінансовим управлінням Сосницької райдержадміністрації (споживач), з іншої сторони, укладено договори про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет №№ 198, 198 а (а.с. 17-22)

26.06.2008 р. Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком" (підприємство зв'язку), з однієї сторони, та Фінансовим управлінням Сосницької райдержадміністрації (споживач), з другої сторони, укладено типовий договір про надання послуг електрозв'язку № 5017 (а.с.12-16).

За умовами договорів від 04.12.2006 р. №№ 198, 198а позивач надає відповідачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) IP-адреси (надалі - послуга).

Розділом 5 «Умови та порядок розрахунків» сторони визначили, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного споживачем тарифного плану. Споживач проводить оплату за надану послугу щомісячно до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України.. Укртелеком починає нарахування абонентної плати за послугу з дати підключення обладнання на стороні споживача до вузла Інтернет Укртелекому, дата зазначається в акті здавання - приймання послуги, що підписаний сторонами 04.12.2006 року (а.с. 23).

За змістом договору від 26.06.2008 р. № 5017 позивач надає послуги електроз'язку, що перераховані в додатку № 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 до договору (а.с. 14-15). Підприємство зв'язку може розширювати або змінювати перелік послуг, перерахованих у додатках 1, 2, залежно від технічних можливостей автоматичних телефонних станцій з програмним управлінням та наявності довідково-інформаційних служб (п. 2.1.22 договору).

Розділом 4 «Оплата та порядок розрахунків» договору № 5017 сторони погодили, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитно-авансовою системою оплати. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводиться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг. Нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

На виконання умов спірних договорів позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги за період з 01 липня 2012 р. по 30 вересня 2014 р. на загальну суму 9503,88 грн., що підтверджується рахунками-актами № 7403050000001628 за спірний період, а саме за липень 2012 р. на суму 352,00 грн., за серпень 2012 р. на суму 359,82 грн., за вересень 2012 р. на суму 339,07 грн., за жовтень 2012 р. на суму 346,82 грн., за листопад 2012 р. на суму 345,42 грн., за грудень 2012 р. на суму 347,66 грн., за січень 2013 р. на суму 351,31 грн., за лютий 2013 р. на суму 331,15 грн., за березень 2013 р. на суму 344,98 грн., за квітень 2013 р. на суму 340,18 грн., за травень 2013 р. на суму 357,74 грн., за червень 2013 р. на суму 353,14 грн., за липень 2013 р. на суму 357,43 грн., за серпень 2013 р. на суму 355,18 грн., за вересень 2013 р. на суму 350,71 грн., за жовтень 2013 р. на суму 356,34 грн., за листопад 2013 р. на суму 356,00 грн., за грудень 2013 р. на суму 363,07 грн., за січень 2014 р. на суму 355,42 грн., за лютий 2014 р. на суму 339,41 грн., за березень 2014 р. на суму 364,55 грн., за квітень 2014 р. на суму 351,66 грн., за травень 2014 р. на суму 357,60 грн., за червень 2014 р. на суму 351,38 грн., за липень 2014 р. на суму 356,36 грн., за серпень 2014 р. на суму 356,29 грн., за вересень 2014 р. на суму 363,19 грн., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-50).

Відповідно до п. 3.2.8 договору № 5017, п. 3.2.1 договорів № 198, 198а відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування послугами.

Відповідач умови договорів порушив - за надані послуги розрахувався частково в сумі 6198,73 грн., з якої платіж в сумі 337,81 грн. від 30.07.2012 р., зарахований позивачем в оплату вартості послуг за попередній період (червень 2012 р.) з урахуванням призначення платежу, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 51-53).

Таким чином, на день подання позову до суду заборгованість відповідача за надані послуги згідно спірних договорів за період з липня 2012 р. по вересень 2014 р., включно, складала 3642,96 грн.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договорів, за надані послуги не розрахувався. На момент винесення рішення наявну заборгованість в сумі 3642,96 грн. не погасив, доказів сплати не надав.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 5.8. договору № 5017 у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Аналогічна умова договору закріплена п. 6.9 договорів №№ 198, 198 а.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 144,31 грн. пені (в розмірі облікової ставки НБУ) за період з 21.11.2013 р. по 18.11.2014 р., включно, 75,93 грн. трьох відсотків річних за період з 21.08.2012 р. по 18.11.2014 р., включно, 382,31 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2012 р. по жовтень 2014 р., включно.

Відповідач відзивом на позов позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3642,96 грн. визнав, проти нарахування та стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат заперечив. Судові витрати у вигляді судового збору просив покласти на позивача (а.с. 70). В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що не розраховувався за надані послуги, у зв'язку з відсутністю коштів, своєї вини в неналежному виконанні умов спірних договорів не вбачає, оскільки з Державного бюджету України не було виділено достатніх коштів на погашення утвореної заборгованості, незважаючи на неодноразові звернення останнього до Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації та Сосницької районної державної адміністрації з проханням про виділення коштів для погашення наявної заборгованості (а.с. 70-81).

У відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. За приписами ч. 2 ст. 218 вказаного кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що Фінансове управління Сосницької райдерадміністрації є неприбутковою бюджетною установою, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, а також те, що з матеріалів справи( а.с.71-82) вбачається, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для погашення наявної заборгованості, зокрема неодноразово звертався до Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, Сосницької районної державної адміністрації з клопотання про виділення коштів, суд вважає за можливе зменшення розміру пені до 1,00 грн.

Виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні витрати та 3% річних не являються штрафними санкціями. Індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають зменшенню.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с. 8-11), враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за надані телекомунікаційні послуги не розрахувався, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в сумі 3642,96 грн., в частині пені в сумі 1,00 грн., в частині трьох відсотків річних та інфляційних втрат частково в сумі 75,55 грн. та 381,96 грн., відповідно, за заявлені періоди, тому що в розрахунку позивачем було допущено помилку, а саме невірно визначено прострочку виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за січень 2013 р. та березень 2014 р., що настала 21.02.2013 р., замість 08.02.2013 р., та 23.04.2014 р., замість 22.04.2014 р. з урахуванням вимог п. 4.5 договору № 5017, п. 5.2 договорів № 198, 198а та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, таким чином з відповідача підлягає стягненню 1826,63 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фінансового управління Сосницької райдержадміністрації (16100, Чернігівська область, Сосницький район, смт. Сосниця, вул. Перемоги, 27, р/р 35213001000173 ГУ ДКСУ в м. Чернігів, МФО 853592, код ЄДРПОУ 02318640) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (14000, м. Чернігів, просп. Миру, 28, р/р 26004439891 в АТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 01189425) - 3642,96 грн. боргу, 1 грн. пені, 75,55 грн. 3% річних, 381,96 грн. інфляційних нарахувань,1826,63 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.11.2014р..

Суддя І.Г.Мурашко

.