Ухвала

від 25.11.2014 по справі 826/10658/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10658/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінгова компанія "Демель" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінгова компанія "Демель" (далі - позивач або ТОВ "ТД "Демель") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року №96726552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 17 червня 2014 року № 1293/26-55-22-09, відповідно до наказу № 1824 від 16 червня 2014 року, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Демель» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Текам Плюс» (код ЄДРПОУ 36017621) за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 25 червня 2014 року № 558/26-55-22-09/38348290.

Податковим органом встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 305270,00 грн. в тому числі за лютий 2014 року - 305270,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 липня 2014 року № 96726552209 Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Демель» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 381 588,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 305270, 00 грн., за штрафними санкціями - 76318,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Демель» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текам Плюс» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу від 31 серпня 2012 року № 31/12-ТКД, за умовами якого Продавець зобов'язується систематично передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується примати і оплачувати партії Товару.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору передбачено, що найменування, асортимент та кількість товарів в кожній партії, ціна одиниці та шина вартість кожного виду товару, а також загальна вартість кожної партії товарів визначається сторонами у відповідних накладних на цю партію Товару, які є додатками до цього Договору. Загальна вартість цього договору складається з сукупності цін всього товару переданого за всіма накладними і визначається на момент закінчення договору або його дострокового припинення.

Згідно видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, позивачем придбано у ТОВ «Текам Плюс» скетч картки для поповнення мобільного рахунку, стартові пакети для мобільних телефоні на загальну суму 1831619,02 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Текам Плюс» вписано на адресу позивача податкову накладну № 6 від 28 лютого 2014 року на загальну суму 1831619,02 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Трейдінгова компанія «Демель» здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі у спеціалізованих магазинах, переважно тютюновими виробами. Одночасно із реалізацією тютюнових виробів, позивач реалізовує кетч картки для поповнення мобільного рахунку, стартові пакети для мобільних телефоні.

Згідно Договору оренди нежитлового приміщення від 30 жовтня 2013 року, ТОВ «Трейдінгова компанія «Демель» орендує нежиле, складське приміщення за адресою: місто Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 16 (літ. А) для ведення господарської діяльності.

Матеріали справи місять також копії ліцензій на право торгівлі тютюновими виробами із детальним переліком місць здійснення торговельної діяльності у місті Києві.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, проданий позивачу товар за Договором купівлі-продажу від 31 серпня 2012 року № 31/12-ТКД, придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Текам Плюс» у Приватного підприємства «Київстар» та Приватного підприємства «Оптова компанія «Ельбрус», що підтверджується копіями Договору купівлі-продажу від 01 лютого 2012 року, Договором поставки № 140/2013 від 01 лютого 2013 року, видатковими та податковими накладними.

Окрім того, судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до вибірки електронного касового журналу реалізації товарів Товариства з обмеженою відповідальністю «Демель» за період з 15 лютого 2014 року по 31 квітня 2014 року по групі товарів, придбаний товар реалізований позивачем на торговельних місяцях згідно отриманих ліцензій.

З огляду на вищевикладене, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що операції позивача з ТОВ «Текам Плюс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Текам Плюс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а також був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.