Рішення

від 24.11.2014 по справі 910/20853/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20853/14 24.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фарма 100» простягнення 15 970,04 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гаврилова О.Ю. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» (надалі - ТОВ «Альянс Фарм») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма 100» (надалі - ТОВ «Фарма 100») про стягнення 15 970,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором поставки №2 від 03.04.2012 р. грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 12 905,31 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 965,25 грн., 3% річних у розмірі 454,17 грн. та інфляційних у розмірі 1 645,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р. у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 47, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19474311 від 21.10.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2012 р. між ТОВ «Альянс Фарм» (продавець) та ТОВ «Фарма 100» (покупець) було укладено договір поставки №2 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1 Договору продавець продав, а покупець купив товари медичного призначення, товари гігієни, надалі товар, в асортименті, по цінам та у кількості відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору покупець сплачує суму, вказану у накладній, на розрахунковий рахунок продавця. Термін оплати товару вказується в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що якщо в накладних документах не вказаний термін оплати товару, то покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару на протязі 50 календарних днів.

На виконання умов Договору позивачем поставлялася, а відповідачем приймалася та частково оплачувалась продукція, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та поясненнями представника позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 12 905,31 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом 50 календарних днів.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних №АФ-0000105 від 20.03.2013 р., №АФ-0000106 від 20.03.2013 р., №АФ-0000115 від 04.04.2013 р., №АФ-0000116 від 04.04.2013 р., №АФ-0000124 від 11.04.2013 р., №АФ-0000125 від 11.04.2013 р. та №АФ-0000134 від 24.04.2013 р. ТОВ «Альянс Фарм» поставило, а ТОВ «Фарма 100» прийняло товар на загальну суму 12 385,04 грн.

В той же час суд відзначає, що в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, видаткова накладна є первинним обліковим документом у та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

При цьому, видаткові накладні №АФ-0000147 від 14.05.2013 р. на суму 36,24 грн. та №АФ-0000148 від 14.05.2013 р. на суму 1 578,60 грн. не містять підпису уповноваженої особи та відбитку печатки відповідача, відтак суд приходить до висновку, що вказані накладні не є належними доказами поставки позивачем товару відповідачу, а тому підстави для подальшого врахування судом даних видаткових накладних при розгляді справи відсутні.

Як вбачається із пояснень представника позивача, відповідачем частково оплачено вартість поставленої продукції на суму 1 094,57 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 11 290,47 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 11 290,47 грн. за поставлену продукцію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Фарма 100» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Альянс Фарм» про стягнення з ТОВ «Фарма 100» заборгованості у розмірі 11 290,47 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в цій частині.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1 614,84 грн. необхідно відмовити з огляду на недоведеність позивачем факту поставки продукції на підставі видаткових накладних №АФ-0000147 від 14.05.2013 р. та №АФ-0000148 від 14.05.2013 р.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 965,25 грн., 3% річних у розмірі 454,17 грн. та інфляційних у розмірі 1 645,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з 05.12.2012 р. по 31.08.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що у випадку порушення термінів сплати покупець сплачує продавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який обчислюється пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням підстав для відмови у задоволенні позовних вимог (недоведеність факту поставки за накладними №АФ-0000147 від 14.05.2013 р. та №АФ-0000148 від 14.05.2013 р.), а також враховуючи часткову оплати відповідачем суми заборгованості.

За перерахунком суду розмір пені та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 469,23 грн. та 397,85 грн. відповідно. В іншій частині пеня та 3% річних нараховані безпідставно.

Крім того, за перерахунком суду та враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 1 645,31 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Фарма 100» на користь ТОВ «Альянс Фарм» заборгованості у розмірі 11 290,47 грн., пені у розмірі 469,23 грн., 3 % річних у розмірі 397,85 грн. та інфляційних у розмірі 1 645,31 грн.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 1 614,84 грн., пені у розмірі 496,02 грн. та 3 % річних у розмірі 56,82 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма 100» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 47; ідентифікаційний код 37146409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фарм» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 6; ідентифікаційний код 31807524) заборгованість в розмірі 11 290 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 47 коп., пеню у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 397 (триста дев'яносто сім) грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 1 645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 1 579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 07 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2014 р.

Суддя В.П. Босий