Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/20471/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20471/14 19.11.14

За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву доТовариства з обмеженою відповідальністю "Соломон" простягнення 93 631,98 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від прокуратури:Діброва В.С. - прокурор від позивача:Бондар М.В. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соломон" про стягнення 93 631,98 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.02.2010 №5034.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.02.2010 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5034, на виконання умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 143,22 кв.м за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16. Однак, відповідач зобов'язання по оплаті орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед державним бюджетом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/20471/14 та призначено розгляд справи на 06.11.2014.

04.11.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, оскільки збільшилась сума заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції і сума штрафу, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму заборгованості по орендній платі в розмірі 177 133,71 грн., пеню у розмірі 9 038,64 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 109,22 грн. та штраф у розмірі 5 314,01 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд, ухвалою від 06.11.2014 прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відклав розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача у судове засідання на 19.11.2014 та неподанням ним витребуваних судом документів.

Прокурор та представник позивача в судове засідання, призначене на 19.11.2014, з'явилися та підтримали позовні вимоги до відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представників у судове засідання не забезпечив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 31, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19535488 від 03.11.2014.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соломон" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5034 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 143,22 кв.м, розміщене за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16, на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» (балансоутримувач).

Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2009 року - 32 379,00 грн. Оренда плата за перший місяць оренди - лютий 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень місяць 2009 року - лютий місяць 2010 року.

В пункті 3.3. Договору сторони визначили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.11. Договору передбачено, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла,у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 5.3 Договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.5.10 Договору орендар зобов'язався у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1. цього ж Договору, цей договір було укладено на строк 11 місяців зі строком дії з 08.02.2010 до 08.01.2011 включно.

Відповідно до п.10.9. Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

У відповідності до п. 10.10. Договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

На виконання умов договору сторонами 08.02.2010 було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого РВ ФДМУ передало, а ТОВ "Соломон" прийняло в користування нежиле приміщення загальною площею 143,22 кв.м, що розміщене за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16.

11.01.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соломон" (орендар) було підписано договір №5034/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5034 від 08.02.2010, відповідно до умов якого договір оренди №5034 від 08.02.2010 було продовжено строком на 11 місяців - з 08.11.2012 до 08.10.2013 включно.

13.06.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соломон" (орендар) було підписано договір №5034/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5034 від 08.02.2010, відповідно до умов якого, пункт 3.1. договору оренди №5034 від 08.02.2010 було викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012 року - 38 356,86 грн. Оренда плата за перший місяць оренди - січень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2013». Крім цього, сторони домовились, що цей договір вступає в силу з 01.01.2013 і діє протягом всього строку дії договору оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/25420/13 від 17.03.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, було виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Соломон" в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 143,22 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Рішенням суду у справі №910/25420/13 встановлено, що договір оренди №5034 від 08.02.2010 припинився у зв'язку із закінченням строку його дії, однак відповідач орендоване приміщення не звільнив, по акту приймання-передачі орендодавцю не повернув.

Як стверджує позивач в своїх поясненнях до позовної заяви, відповідач продовжує безпідставно займати приміщення і не сплатив орендну плату за період з квітня по вересень місяць 2014 року включно, що і обумовило подання позову до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 177 133,71 грн.

Договір №5034 від 08.02.2010 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та Главою 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі) підтверджується факт передачі відповідачу нерухомого майна в оренду.

Доказів повернення майна з оренди в порядку, передбаченому п. 10.10 Договору, тобто за актом приймання-передачі, суду не надано.

Таким чином, в силу вищеназваних положень законодавства та відповідно до умов укладеного Договору відповідач має сплачувати орендну плату за весь час користування орендованим майном, в тому числі і за спірний період. Однак, як свідчать обставини справи, свого обов'язку відповідач не виконав, орендну плату за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року до бюджету не вніс.

Позивач звертався до відповідача листом №30-05/7801 від 21.07.2014, в якому просив погасити існуючу заборгованість. Крім цього, позивачем, листом за вих.№30-05/11971 від 24.10.2014 було надіслано на адресу відповідача акт звірки розрахунків станом на 23.10.2014.

Проте, відповідач відповіді на вказані лист не надав, заборгованості зі сплати орендних платежів у визначений Договором строк не погасив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Соломон" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги РВ ФДМУ по м. Києву про стягнення з ТОВ "Соломон" заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 177 133,71 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 038,64 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 109,22 грн. та штраф у розмірі 5 314,01 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.7. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 9 038,64 грн. нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та штрафу у розмірі 5 314,01 грн. визнаються судом обґрунтованими та задовольняються відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 7 109,22 грн. також підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соломон" (01032, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 31; ідентифікаційний код 31086287) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код 19030825, одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код одержувача - 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31111094700011, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) заборгованість у розмірі 177 133 (сто сімдесят сім тисяч сто тридцять три) грн. 71 коп., пеню у розмірі 9 038 (дев'ять тисяч тридцять вісім) грн. 64 коп., штраф у розмірі 5 314 (п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 01 коп., збитки від інфляції у розмірі 7 109 (сім тисяч сто дев'ять) грн. 22 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соломон" (01032, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 31; ідентифікаційний код 31086287) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 971 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 91 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова