Рішення

від 24.11.2014 по справі 910/20855/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20855/14 24.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Станиця» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гард-Капітал» простягнення 816 498,58 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гаврилюк Є.В. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (надалі - ПАТ «Дніпропетровськгаз») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Станиця» (надалі - ТОВ «Торгівельний дім Станиця») про стягнення 816 498,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати придбаного векселя за договором купівлі-продажу векселя №ГК-Б9-0001/1 від 02.04.2009 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 816 498,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.10.2014 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гард-Капітал».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача, третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04111, м. Київ, вул. Саратовська, 45, оф. 1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19487914 від 23.10.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2009 р. між ТОВ «Торгівельний дім Станиця» (покупець), ТОВ «Фінансова компанія «Гард-Капітал» (торговець) та ПАТ «Дніпропетровськгаз» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу векселя №ГК-Б9-0001/1 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити 1 (один) простий вексель емітента, зазначеного нижче на умовах даного договору. Реквізити векселя: емітент - Відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», код ЄДРПОУ 00130820, вид - простий вексель №АА1391344, дата складання - 26.03.2009 р., сума - 916 498,58 грн., термін платежу - за пред'явленням.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що оплата 10% загальної вартості простого векселя (91 649,86 грн.), зазначеного в п. 1.2 цього договору, здійснюється покупцем протягом 3 днів з дати підписання акту прийому-передачі векселя сторонами.

Згідно з п. 2.2 Договору оплата 90% загальної вартості векселя (824 848,72 грн.), зазначеного в п. 1.2 цього договору, здійснюється покупцем з відстрочкою платежу 36 місяців з дати підписання акту прийому-передачі векселя сторонами.

Відповідно до п. 3.1 Договору протягом 2 банківських днів з моменту підписання даного договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти простий вексель, про що сторони складають акт прийому-передачі векселя, який є підтвердженням належного виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв 1 простий вексель, реквізити якого визначені в п. 2.1 Договору, що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 02.04.2009 р.

Відповідачем частково оплачено вартість переданого векселя у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті переданого векселя, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 816 498,58 грн.

Згідно із ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

За таких обставин, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (купівля-продаж).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору протягом 2 банківських днів з моменту підписання даного договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти простий вексель, про що сторони складають акт прийому-передачі векселя, який є підтвердженням належного виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі векселя від 02.04.2009 р.) підтверджується виконання продавцем зобов'язання з передачі векселя у встановлений умовами п. 3.1 Договору строк.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору, відповідач був зобов'язаний провести остаточний розрахунок за отриманий вексель протягом 36 місяців з дати підписання акту прийому-передачі векселя сторонами.

Відповідачем частково оплачено вартість переданого векселя у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 816 498,58 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 816 498,58 грн. на підставі Договору як частина вартості переданого векселя. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Торгівельний дім Станиця» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Дніпропетровськгаз» про стягнення з ТОВ «Торгівельний дім Станиця» заборгованості у розмірі 816 498,58 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Станиця» 04111, м. Київ, вул. Саратовська, 45, оф. 1; ідентифікаційний код 36351474) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 03340920) заборгованість у розмірі 816 498 (вісімсот шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 16 329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 97 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2014 р.

Суддя В.П. Босий