Рішення

від 18.11.2014 по справі 908/4686/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/136/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 Справа № 908/4686/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 26)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррокс» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 59)

про визнання дійсним договору та визнання права власності

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Ткалич М.О - представник за довіреністю № 15 від 01.11.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 06.11.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррокс» про:

- визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.14., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррокс»;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м.

- зобов'язання Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» просить суд заборонити органам державної реєстраційної служби України вчиняти будь-які дії реєстрації щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррокс», що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.14., даний Договір підлягає визнанню дійсним на підставі норм ст. 220 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.14. порушено провадження у справі № 908/4686/14, справі присвоєно номер провадження 19/136/14, судове засідання призначено на 18.11.14. о 10-00.

В судовому засіданні 18.11.14. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.14. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання були попереджені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд залишив її без задоволення, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Як свідчить зміст вказаної вище заяви про забезпечення позову, заявник не обґрунтував та не надав суду відповідних доказів на підтвердження того, що майно, щодо якого позивач просить суд заборонити вчиняти будь-як дії, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, а виконання рішення буде утрудненим або неможливим.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про забезпечення позову.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/4686/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррокс» (далі - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору передбачено, що Продавець продав (передав у власність Покупця), а Покупець придбав (прийняв у власність) нерухоме майно (далі - Об'єкт), що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 50, а саме: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м.

Вищезазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 2,5185 га, кадастровий номер: 2310100000:05:014:0038, що підтверджується договором оренди земельної ділянки, посвідченим 09.06.03., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 1-622 та зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.06.03. за № 330, та додатковим договором до договору оренди землі від 19.12.11. зареєстрованим в Управлінні Держкомземзему у місті Запоріжжя Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.12. за № 231010004000304.

Пунктом 1.2 Договору зазначено, що за домовленістю сторін, вартість об'єкту становить 8880000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Ця ціна є остаточною, фіксованою, відповідає волевиявленню кожного з учасників цього правочину, та не підлягає будь-яким змінам.

Відповідно до п. 5.1 Договору передбачено, що право власності на придбане нерухоме майно переходить до Покупця з моменту підписання цього Договору та реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.14. між Покупцем та Продавцем було підписано акт приймання-передачі об'єкту, відповідно до якого вбачається, що відповідачем передано, а позивачем прийнято у власність спірне нерухоме майно, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору сторонами погоджено, що Продавець зобов'язується з'явитись 04.11.14. о 10 годині до нотаріуса Шведової О.С. за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад.України, 51 з печатками та статутними документами для нотаріального посвідчення даного Договору та державної реєстрації.

Згідно з п. 6.3.2 Договору Покупець зобов'язується з'явитись 04.11.14. о 10 годині до нотаріуса Шведової О.С. за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад.України, 51 з печатками та статутними документами для нотаріального посвідчення даного Договору та державної реєстрації.

Позивач вказує на те, що він виконав умови п. 6.3.2 Договору та з'явився до нотаріуса в призначений час, в свою чергу, відповідач не з'явився, умови п. 6.2.3 Договору не виконав.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррокс» лист-вимогу № 1-в від 04.11.14. про необхідність прибуття до нотаріуса для здійснення нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

На вказаний вище лист позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррокс» було надіслано лист-відповідь № 04\11 від 04.11.14., відповідно до якого зазначено, що відповідач вважає, що необхідність прибуття до нотаріуса відповідача відсутня, оскільки укладений сторонами Договір та передані правовстановлюючі і технічні документи є достатньою підставою для оформлення за позивачем права власності на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в зв'язку з ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення Договору, порушено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та позбавлено можливості зареєструвати в реєстраційній службі право власності на придбаний об'єкт.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч.3 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Судом встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови Договору, відбулось його виконання, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкту від 03.11.14.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов п. 6.3.2 Договору не з'явився до нотаріуса для його нотаріального посвідчення, в зв'язку з чим, позивачем листом-вимогою № 1-в від 04.11.14. було повідомлено відповідача про необхідність прибуття до нотаріуса для здійснення нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна та його державної реєстрації, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, відповідач зазначив про відсутність необхідності прибуття до нотаріуса, оскільки укладений між сторонами Договір та передані правовстановлюючі і технічні документи є достатньою підставою для оформлення за позивачем права власності на нерухоме майно, чим фактично ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна.

Таким чином, відповідач ухилився від виконання вимог ст. 657 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна.

Як вказує позивач, ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу майна порушує його права та законні інтереси щодо прав та обов'язків, які випливають із умов Договору купівлі-продажу майна, так як унеможливлює подальше законне володіння, користування та розпорядження ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено всі необхідні, передбачені Законом дії щодо укладання та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу, однак відповідачем не було виконано свого обов'язку щодо нотаріального посвідчення зазначеного Договору, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, суд вважає встановленими і доведеними всі обставини, які є підставою для застосування до спірних правовідносин правового механізму, встановленого ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання Договору дійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», статтею 1 якого встановлено, що відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 зазначеного Закону, норми якого кореспондуються з положеннями частин 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Зазначені норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» кореспондуються з положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.13. № 868 (надалі - «Порядок»), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з підпунктом 10 п. 37 зазначеного Порядку, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що право власності на придбане нерухоме майно переходить до Покупця з моменту підписання цього Договору та реєстрації.

Частиною 1 ст. 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до приписів ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства України дозволяє зробити наступні висновки: суд, у випадку дотримання сторонами Договору купівлі-продажу вимог, перебачених ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, має право визнати дійсним договір, укладений без нотаріального посвідчення, при цьому право власності на нерухоме майно, придбане за таким договором, виникає у покупця лише після державної реєстрації речового права на нерухоме майно (в даному випадку - права власності), яка здійснюється на підставі рішення суду про визнання права вланості, яке набрало законної сили. Таким чином, момент визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного без нотаріального посвідчення, та момент набуття права власності на нерухоме майно, придбане за таким договором, не співпадають, адже державній реєстрації підлягає не сам правочин, а речове право, яке виникло на його підставі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позов в частині визнання права власності у позивача на нерухоме майно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м., суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області законних та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області з вимогою зареєструвати право власності, а також докази відмови зазначеної особи в реєстрації права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області не відповідачем у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» задовольнити частково.

2. Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.14., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррокс».

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 26, код ЄДРПОУ 39425962) право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, а саме на: головний плавильний корпус літ. Ю-3, загальною площею - 5522,2 кв.м; адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. № 102, загальною площею - 2516,5 кв.м; електромеханічну майстерню літ. Щ`, загальною площею - 284,9 кв.м; насосну станцію охолодження води літ. Я, загальною площею - 192,1 кв.м; пункт обліку тепла літ. Х`; виробничо-складський корпус літ. Б інв. № 101, загальною площею 2572,6 кв.м; склад готової продукції літ. П-2, загальною площею - 262,6 кв.м; кузню літ. В, інв. № 204, загальною площею - 53,3 кв.м; прохідну літ. Ч, загальною площею - 7,2 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ Ч`, загальною площею - 11,9 кв.м; трансформаторну підстанцію КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ. Щ-2; газоочистку електропечей літ. Е-3, загальною площею - 363,4 кв.м; будівлю майстерень, складів та гаражів літ. Ж, інв. № 104, загальною площею - 388,6 кв.м..

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррокс» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 59, код ЄДРПОУ 39148222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 26, код ЄДРПОУ 39425962) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.14.

Суддя І.В. Давиденко