Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/19275/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19275/14 04.11.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євролондрі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс"

про стягнення 223 380,01 грн.

Представники:

від позивача: Аврамов В.П. - представник за довіреністю № б/н від 11.08.2014 року;

від відповідача: Амбарцумін М.Р. - директор (паспорт серії МЕ 766107 виданий Голосіївським РУГУ України в м. Києві, 1708.2006 року).

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євролондрі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" про стягнення 223 380,01 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Євролондрі" та товариством з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" укладено договір поставки № 2904/13 від 29 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, на умовах цього договору постачальник передає у власність покупцю спеціальні миючі засоби, пральні засоби, в тому числі, але не виключно: пральний порошок та рідкі миючі засоби, що надалі іменуються як товар, покупець зобов'язується приймати товар, оплачувати його вартість в порядку цього договору.

На виконання вимог договору постачальник поставив товар, що підтверджується видатковими накладними: № 21 від 30.04.2013 року на суму 15 487,92 грн., № 28 від 21.05.2013 року на суму 6 378,78 грн., № 35 від 03.06.2013 року на суму21 275,58 грн., № 54 від 04.07.2013 року на суму 16 147,08 грн., № 58 від 12.07.2013 року на суму 15 557, 75 грн., № 67 від 23.07.2013 року на суму15 557, 75 грн.; № 71 від 30.07.2013 року на суму 15 118,85 грн., № 75 від 09.08.2013 року на суму12 473,05 грн., № 79 від 15.08.2014 року на суму 12 473, 05 грн., № 82 від 21.08.2013 року на суму 17 929, 62 грн., № 84 від 28.08.2013 року на суму 24 946,10 грн., № 101 від 20.09.2013 року на суму9 843, 42 грн., № 103 від 25.09.2013 року на суму27 002,57 грн., № 111 від 17.10.2013 року на суму 29 504,39 грн., №136 від 15.11.2013 року на суму 10 857,56 грн., № 152 від 20.12.2013 року на суму 4 542,26 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" частково оплатило позивачеві за товар в розмірі 95 500,00 грн.

Відповідач не виконав умови договору поставки № 2904/13 від 29 квітня 2013 року та не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений товар в розмірі 169 595,73 грн., тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.10.2014 року.

У судовому засіданні 06.10.2014 року оголошено перерву до 20.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2014 року розгляд справи відкладено на 04.11.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судовому засіданні 04.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки в розмірі 169 595,73 грн., пеню в розмірі 27 037,68 грн., три проценти річних в розмірі 4 999,01 грн., індекс інфляції в розмірі 21 747,59 грн. та покласти судові витрати на відповідача.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

29 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Євролондрі" та товариством з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" укладено договір поставки № 2904/13.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, на умовах цього договору постачальник передає у власність покупцю спеціальні миючі засоби, пральні засоби, в тому числі, але не виключно: пральний порошок та рідкі миючі засоби, що надалі іменуються як товар, покупець зобов'язується приймати товар, оплачувати його вартість в порядку цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору, асортимент, одиниці виміру, якість, ціна за одиницю товару вказується в специфікації № 1 до цього договору, яка є невід'ємною частиною цього договору. Специфікація підписується сторонами одночасно із підписанням договору.

Відповідно до п. 2.5. договору поставки, постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки з моменту підписання видаткової накладної на конкретну партію товару. Спосіб та шлях транспортування товару, вибір автотранспорту (власного чи найманого), вибір перевізника, виду та марки вантажних автомобілів, за допомогою яких буде здійснюватися перевезення товару, залишаються на власний розсуд постачальника.

Згідно з п.3.1. приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки. Поставка товару здійснюється шляхом приймання-передачі товару за видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною.

Моментом поставки товару є момент надання на автотранспорті постачальника або перевізника не розвантаженого товару в місці поставки. За умову даного договору, в тому числі для використання в процесі розрахунків сторін, моментом визнається момент підписання видаткової або товарно-транспортної накладної, в залежності від того, який з вказаних документів підписаний раніше.

Відповідно до п. 4.5. договору, оплата товарів здійснюється в наступному порядку 100 відсотків вартості партії товарів перераховується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 25 банківських днів з моменту поставки відповідної партії.

Згідно з п. 4.6. договору, простроченням покупця є прострочення оплати за певну партію товару, яка виникає на наступний банківський день, що слідує за датою в яку мала відбутись оплата, за умови неоплати або неповної оплати згідно порядку встановленого п. 4.5. договору.

Пунктом 4.8. договору, обов'язок покупця по платі вартості поставлених товарів вважається виконаним з дати списання грошових коштів згідно платіжного доручення на перерахування грошових коштів за поставлені постачальником товари банківською установою покупця.

Згідно з п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 10.2. договору, у разі якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про своє бажання припинити дію цього договору у зв'язку із закінченням строку дії договору, зазначеного в. п. 10.1. цього договору, цей договір вважається автоматично продовженим ще на один календарний рік.

Позивачем здійснено поставку та на загальну суму 265 095,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними підписаними та скріплені печатками /штампами сторін, а саме: № 21 від 30.04.2013 року на суму 15 487,92 грн., № 28 від 21.05.2013 року на суму 6 378,78 грн., № 35 від 03.06.2013 року на суму21 275,58 грн., № 54 від 04.07.2013 року на суму 16 147,08 грн., № 58 від 12.07.2013 року на суму 15 557, 75 грн., № 67 від 23.07.2013 року на суму15 557, 75 грн.; № 71 від 30.07.2013 року на суму 15 118,85 грн., № 75 від 09.08.2013 року на суму12 473,05 грн., № 79 від 15.08.2014 року на суму 12 473, 05 грн., № 82 від 21.08.2013 року на суму 17 929, 62 грн., № 84 від 28.08.2013 року на суму 24 946,10 грн., № 101 від 20.09.2013 року на суму9 843, 42 грн., № 103 від 25.09.2013 року на суму27 002,57 грн., № 111 від 17.10.2013 року на суму 29 504,39 грн., №136 від 15.11.2013 року на суму 10 857,56 грн., № 152 від 20.12.2013 року на суму 4 542,26 грн.

На виконання умов договору поставки відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 95 500,00 грн. у наступні строки:

15 000, 00 грн. - 12.07.2013 року;

10 000, 00 грн. - 17.07.2013 року;

15 000,00 грн. - 29.07.2013 року;

15 000, 00 грн. - 06.09.2013 року;

12 000,00 грн. - 02.10.2013 року;

5 500,00 грн. - 08.11.2013 року;

10 000,00 грн. - 22.11.2013 року;

8 000, 00 грн. - 17.12.2013 року;

5 000,00 грн. - 19.12.2013 року.

Твердження відповідача щодо належності та допустимості доказів на підтвердження поставки товару по видаткових накладних № 111 від 17 жовтня 2013 року на суму29 504,39 грн. та №136 від 15 листопада 2013 року на суму 10 857,56 грн., не приймаються судом до уваги

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З наявних видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписами на даних накладних та завірений штампом товариства з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" на видатковій накладній № 111 від 17 жовтня 2013 року.

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 09 квітня 2013 року у справі № 5023/5085/12.

Крім того, відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998 року "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Також, позивачем надано копію довіреності, яка видана відповідачем на отримання директором - Амбарцумяном Мікаелем Робертовичем від товариства з обмеженою відповідальністю «Євролондрі» цінностей.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не враховано суму 29 531,43 грн., яку відповідач сплатив 18.10.2013 року та 08.11.2013 року.

Проте, з банківської виписки з особового рахунку 26007700081830/UAN з 29.04.2013 року по 30.04.2014 року вбачається, що відповідачем 18.10.2013 року здійснено оплату в розмірі 20 000,00 грн. та 08.11.2013 року на суму 9 531,43 грн. з призначенням платежу «оплата за хімічні товари згідно договору відступлення права № б/н від 08.07.2013 року», що не стосується договору поставки № 2904/13 від 29 квітня 2013 року.

Таким чином розмір заборгованості становить:

265 095,73 грн. (вартість поставленного товару) - 95 500,00 грн. (часткова оплата за поставлений товар) = 169 595,73 грн.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 2904/13 від 29.04.2013 року, в розміпі 169 595,73 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував три проценти річних в розмірі 4 999,01 грн. та індекс інфляції в розмірі 21 747,59 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язані з інфляційними процесами в розмірі 21 747,59 грн. та три проценти річних в розмірі 4 999,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 27 037,68 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8 .1. договору поставки, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність в порядку, який передбачений цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору поставки передбачено, що у разі прострочення оплати товару покупцем, останній зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, яка діяла в період , за який сплачується, від розміру простроченої заборгованості за кожний день прострочення сплати грошових коштів.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розрахунок розміру пені:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 15487.92 08.06.2013 - 09.06.2013 2 7.5000 % 0.041 %* 12.73 15487.92 10.06.2013 - 12.07.2013 33 7.0000 % 0.038 %* 196.04 487.92 12.07.2013 - 17.07.2013 6 7.0000 % 0.038 %* 1.12 6378.78 26.06.2013 - 12.07.2013 17 7.0000 % 0.038 %* 41.59 31275.58 10.07.2013 - 12.07.2013 3 7.0000 % 0.038 %* 35.99 28142.28 12.07.2013 - 29.07.2013 18 7.0000 % 0.038 %* 194.30 13142.28 29.07.2013 - 12.08.2013 15 7.0000 % 0.038 %* 75.61 13142.28 13.08.2013 - 06.09.2013 25 6.5000 % 0.036 %* 117.02 16147.08 09.08.2013 - 12.08.2013 4 7.0000 % 0.038 %* 24.77 16147.08 13.08.2013 - 06.09.2013 25 6.5000 % 0.036 %* 143.78 14289.36 06.09.2013 - 02.10.2013 27 6.5000 % 0.036 %* 137.41 2289.36 02.10.2013 - 08.11.2013 38 6.5000 % 0.036 %* 30.98 15557.75 17.08.2013 - 08.11.2013 84 6.5000 % 0.036 %* 465.45 12347.11 08.11.2013 - 22.11.2013 15 6.5000 % 0.036 %* 65.96 2347.11 22.11.2013 - 17.12.2013 26 6.5000 % 0.036 %* 21.73 15557.75 28.08.2013 - 17.12.2013 112 6.5000 % 0.036 %* 620.61 9904.86 17.12.2013 - 19.12.2013 3 6.5000 % 0.036 %* 10.58 4904.86 19.12.2013 - 14.04.2014 117 6.5000 % 0.036 %* 204.39 15.04.2014 - 19.06.2014 66 9.5000 % 0.052 %* 168.51 15118.85 04.09.2013 - 04.03.2014 182 6.5000 % 0.036 %* 980.03 12473.05 14.09.2013 - 14.03.2014 182 6.5000 % 0.036 %* 808.53 17929.62 27.07.2013 - 12.08.2013 17 7.0000 % 0.038 %* 116.91 13.08.2013 - 25.01.2014 166 6.5000 % 0.036 %* 1060.06 24946.10 03.10.2013 - 03.04.2014 183 6.5000 % 0.036 %* 1625.94 9843.42 26.10.2013 - 14.04.2014 171 6.5000 % 0.036 %* 599.50 15.04.2014 - 26.04.2014 12 9.5000 % 0.052 %* 61.49 27002.57 01.11.2013 - 14.04.2014 165 6.5000 % 0.036 %* 1586.86 15.04.2014 - 01.05.2014 17 9.5000 % 0.052 %* 238.95 29504.39 22.11.2013 - 14.04.2014 144 6.5000 % 0.036 %* 1513.21 15.04.2014 - 22.05.2014 38 9.5000 % 0.052 %* 583.62 10857.56 21.12.2013 - 14.04.2014 115 6.5000 % 0.036 %* 444.71 15.04.2014 - 21.06.2014 68 9.5000 % 0.052 %* 384.33 4524.26 30.01.2014 - 14.04.2014 75 6.5000 % 0.036 %* 120.85 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 219.02 17.07.2014 - 30.07.2014 14 12.5000 % 0.068 %* 43.38 Всього: 12 955,96 грн. З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 12 955, 96 грн. та відмовляє у задоволенні пені в розмірі 14 081,72 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 281,46 грн., на відповідача - 4 186,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Теком Лондері Сервіс" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, к. 303/2, код ЄДРПОУ 38197082) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євролондрі" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, оф. 501, код ЄДРПОУ 38464031) суму основного боргу в розмірі 169 595 (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 73 коп., пеню в розмірі 12 955 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп., три проценти річних в розмірі 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп., індекс інфляції в розмірі 21 747 (двадцять одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 59 коп., а також 4 186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.11.2014 року

Суддя С.М. Мудрий