Рішення

від 27.11.2014 по справі 910/22978/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 910/22978/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ-ПРОМО»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна»;

про стягнення 113036,99 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ-ПРОМО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» про стягнення 113036,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2014 року справу № 910/22978/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 18.11.2014 року представник відповідача не з'явився, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2014 року не виконав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 27.11.2014 року.

В судове засідання 27.11.2014 року представники сорін не з'явилися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІО БІ СІ - ПРОМО» (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» - (Підрядник, відповідач) був укладений Договір підряду № 12/11/29-1 від 29.11.2012 року (далі - Договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався зі свого матеріалу виконати різні роботи по виготовленню виробів з металу, бетону, пластмаси, доопрацюванні, зборці обробці різних виробів, виготовлення пакувальної тари, виконання інших робіт, згідно специфікації до Договору, а позивач зобов'язувався сплатити гроші за виготовлений та поставлений Товар на умовах передбачених в Договорі.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується виконувати роботи у строки, визначені п. 1.4. Договору (визначені в Специфікаціях) у відповідності до вимог технічної документації, Специфікаціях, додатках до Договору.

Зокрема, між позивачем та відповідачем були підписані Специфікації: №1 від 19.12.2012 року на суму 42 000 грн.; №2 від 07.02.2013 року на суму 147600,00 грн.; № 3 від 31.05.2013 року на суму 104400,00 грн.; №4 від 17.05.2013 року на суму 51302,40 грн.; № 5 від 17.05.2013 року на суму 14573,66 грн.; №6 від 24.05.2013 року на суму 68586,00 грн.; № 7 від 19.07.2013 року на суму 55713,60 грн.; №8 від 21.08.2013 року на суму 864000,00 грн.; №9 від 06.11.2013 року на суму 234000,00 грн.; №10 від 15.01.2014 року на суму 172800,00 грн., що є невід'ємною частиною договору.

На підставі Договору підряду № 12/11/29-1 від 29.11.2012 року позивач перерахував на поточний банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 655111,65 грн., що підтверджується банківськими виписками (долучені до матеріалів справи).

В свою чергу Підрядник (відповідач) виготовив та поставив позивачу (Замовнику) готових «Виробів» всього на суму 542 074,66 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Таким чином, відповідач не до поставив позивачу готових «Виробів» на передплачену суму 113 036,99 грн. Відповідні обставини також підтверджуються Актом звірки від 31.03.2014 року, згідно з яким заборгованість відповідача становить 113 036,99 грн. Відповідний Акт звірки розрахунків підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Таким чином, відповідач отримавши передоплату, в порушення умов п. 2.3.1. Договору, не виготовив «Вироби» на передплачену позивачем суму 113036,99 грн., що підтверджується банківськими виписками, прибутковими накладними та актом звірки. Відповідач в ході розгляду спору відповідні обставини не заперечив та не спростував.

Згідно зі ст. 220 Господарського кодексу України: якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України та п. 11.4 Договору № 12/11/29-1 від 29.11.2012 року позивач звертався до відповідача з претензією №402 від 07.05.2014 року про повернення коштів, які були сплачені як передоплата та штрафних санкцій, всього в сумі 461117,39 грн., також, в претензії позивач повідомив в відповідача про відмову від прийому виконання договору підряду та договору в цілому на підставі п. 6.4. Договору підряду №12/11/29-1 від 29.11.2012 року, ч. 2 ст. 852, 4.2. ст. 849, ч. 1 та ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України, ст. 220 Господарського кодексу України. Однак, зазначена претензія, яка отримана відповідачем 13.05.2014 року, залишена ним без відповіді та задоволення.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про повернення передплачених коштів в сумі 113036,99 грн., на які роботи не були виконані.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч.2 ст.220 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів, свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов'язання за Договором, що з огляду на ст.ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 113036,99 грн. не повернув, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 113036,99 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» (08363, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників, вул. Іванова, 3, код 35271985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ - ПРОМО» (61157, м. Харків, вул. Селянська, 110, код 33119392) 113036,99 (сто тринадцять тисяч тридцять шість) грн. передплачених коштів та 2260,74 (дві тисячі двісті шістдесят грн.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.11.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін