Рішення

від 25.11.2014 по справі 910/21623/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21623/14 25.11.14 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДЕКС КОМПАНІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет 2010"

про стягнення 10 943,17 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сергєєв П.О. за довіреністю № 1 від 25.02.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРДЕКС КОМПАНІ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет 2010" про стягнення 10 943,17 грн., з яких 9 913,44 грн. заборгованості, 615,60 грн. пені, 196,08 грн. 8% річних та 218,10 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 183 від 06.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.11.2014 р.

03.11.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 03.11.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРДЕКС КОМПАНІ" (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторитет 2010" (надалі - відповідач, Покупець) укладено договір поставки № 183 (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати Покупцю товар (партії товару), в асортименті, кількості і по ціні, що вказані в специфікаціях чи накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати цей товар (партії товару) та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених цим Договором. Предметом поставки за цим Договором є товар (партії товару), який визначений у специфікації чи накладній, що додається до цього Поговору і є його невід'ємною частиною. Постачальник зобов'язується поставляти товар Покупцю, згідно узгодженого Сторонами замовлення, не пізніше 5-ти календарних днів з моменту такого узгодження. Постачальник має право здійснювати поставку товару достроково.

Згідно з п. п. 2.3., 2.4. Договору, загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх партій товару, що підлягають поставці відповідно до цього Договору, та вказані у відповідних специфікаціях чи накладних до цього Договору. Покупець зобов'язується провести оплату за поставлений Постачальником товар не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором здійснив належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 29 079,29 грн., що підтверджується відповідними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару належним чином та у повному обсязі здійснена не була, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 9 913,44 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, при несвоєчасній або неповній оплаті товару, згідно умов п. 2.4., Покупець зобов'язується сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення платежу, 8% річних, та основну суму боргу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за несвоєчасну оплату поставленого позивачем товару має сплатити 615,60 грн. пені, 196,08 грн. 8% річних та 218,10 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті заявлених вимог не надав, тверджень позивача у встановленому законом не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет 2010" (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 6; код ЄДРПОУ 36884645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДЕКС КОМПАНІ" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1-Е; код ЄДРПОУ 38133799) 9 913 (дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 44 коп. заборгованості, 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп. пені, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. втрат від інфляції, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 03 коп. 8 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.11.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна