ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 р. Справа № 804/15764/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" про стягнення 23215, 90грн.,-
ВСТАНОВИВ :
29 вересня 2014 року Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" та просить стягнути кошти, які перебувають на рахунках відповідача в рахунок погашення податкового боргу: по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 3320,12грн.; по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 19895,78 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача з 11.10.2007р. та має заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб та по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 23215,90грн., яка виникла 11.06.2013р. в результаті несплати відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов'язань. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від від 11.06.2013р. №22-19 на суму 2485,46грн. У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, позивач просить стягнути його в судовому порядку.
Ухвалою суду від 02.10.2014р. було відкрито скорочене провадження у справі та було зобов'язано відповідача надати письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову у 10-денний строк після одержання ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.1).
Відповідач про відкриття справи у скороченому провадженні був повідомлений належним чином 10.10.2014р. у відповідності до вимог ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворізька інвестиційна група» 08.10.2007р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 50106, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Жовтневий район, мкр-н 4-й Зарічний, буд.20-А, приміщення 19 та з 11.10.2007р. перебуває на обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними платника податків, довідкою №2107 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №568097 (а.с. 7, 8, 10-зворот).
Судом встановлено, що 20.02.2014р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація з плати за землю за 2014 р. на загальну суму 124522,21грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2014 р. в розмірі 10376,85грн. (а.с. 11-12).
Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією за 2014 рік у наступні строки, а саме: за червень 2014 року - до 30.07.2014 року, отже податковий борг виник - 31.07.2014 року., за липень 2014р. - у строк до 30.08.2014р., отже, податковий борг виник - 31.08.2014р.
У вищевказані строк відповідач суми узгодженого податкового зобов'язання не сплатив.
Згідно наданого позивачем розрахунку податкового боргу відповідача станом на 15.09.2014р. та витягу з особової картки платника податків з орендної плати вбачається, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 19895,78грн., яка складається із залишку несплаченого податкового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкової декларації від 20.02.2014р. у розмірі 9283,19грн. за червень 2014р. та нарахованого податкового зобов'язання по декларації від 20.02.2014р. у розмірі 10376,85грн. за липень 2014р., а також пені, нарахованої за період з 02.06.2014р. по 27.08.2014р. у сумі 235,74грн. (а.с. 5, 23-24, 27-28).
Із наявних матеріалів справи вбачається, що 23.07.2014р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи №2 на суму 2898,12грн., з якої встановлено, що відповідач відноситься до 4 групи платників єдиного податку зі сплатою єдиного податку за ставкою 5% (а.с. 9,10).
Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
У відповідності до п.п. 295.3 ст.293 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Таким чином, з урахуванням вказаних норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання по декларації з єдиного податку з юридичних осіб від 23.07.2014р. у строк до 19.08.2014р., однак, як свідчать матеріали справи - не сплатив, отже податковий борг по вказаній декларації виник з 20.08.2014р.
Судом також встановлено, що податковою інспекцією 01.07.2014р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової звітності відповідача за І квартал 2014р., за результатами якої складено акт №53/1502/35460207 від 01.07.2014р., за висновками якого було встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку, визначених п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.15-16).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №000561502 від 02.07.2014р., за яким позивачеві встановлено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою у сумі 419,16грн. (а.с. 17).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 08.07.2014р., що підтверджується копією корінця відповідного податкового повідомлення-рішення та копією поштового повідомлення (а.с.17).
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (08.07.2014р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням №000561502 від 02.07.2014р. виник у відповідача з 21.07.2014 року.
Також, відповідно до розрахунку податкового боргу відповідача станом на 15.09.2014р. та витягу з особової картки платника податків з єдиного податку податковою інспекцією було нараховано пеню за період з 21.05.2014р. по 02.06.2014р. на суму 2,84грн. (а.с.5, 22, 28-зворот).
Отже, податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб та з єдиного податку з юридичних осіб становить у загальній сумі 23215,90грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.5).
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 1156-25 від 21.02.2014р. на суму 263,09грн., яка була отримана відповідачем 24.02.2014р. (а.с.12).
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб та по єдиному податку з юридичних осіб у загальній сумі 23215,90грн., не надав також і доказів оскарження податкового повідомлення-рішення у встановленому законодавством порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 23215,90грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" про стягнення 23215,90грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" (50106, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Жовтневий район, мкр-н 4-й Зарічний, буд.20-А, приміщення 19, р/р 26005053502855 в Кр. філії ПАТ «Приватбанк» м.Кривий Ріг, МФО 305750, код ЄДРПОУ 35460207) кошти в рахунок погашення податкового боргу:
- по єдиному податку з юридичних осіб на користь бюджету (р/р 33211865700022, код платежу 18050301, одержувач УДКС у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код ОКПО 38031627, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) у розмірі 3320грн. 12 коп. (три тисячі триста двадцять гривень 12коп.);
- по орендній платі з юридичних осіб за червень -липень 2014р. на користь бюджету ( р/р 33219812700022, код платежу 13050200, одержувач УДКС у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код ОКПО 38031627, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) у розмірі 19895грн. 78 коп. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 78коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2014 |
Оприлюднено | 03.12.2014 |
Номер документу | 41605244 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні