Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/13956/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13956/14 17.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О. розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Перинатального центру м. Києва

про стягнення 30 907,07 грн.

за участю представників:

від позивача:Кучкова Ю.В. -представник за довіреністю № 91/2013/12/30-3 від 30.12.2014 р. від відповідача:Худенко А.Я. - представник за довіреністю № 75 від 28.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Перинатального центру м. Києва про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 314 926,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 40595 від 20.06.2006 р. (в редакції від 19.06.2012 р.) на постачання електричної енергії в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Перинатального центру м. Києва утворилась заборгованість в сумі 314 926,51 грн. за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Перинатального центру м. Києва заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 284 019,44 грн., інфляційну складову боргу в сумі 13 664,93 грн. та 3% річних в сумі 17 242,14 грн., а всього - 314 926,51 грн.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 13 644,93 грн. та 3% річних в сумі 17 242,14 грн., а всього - 30 907,07 грн., у зв'язку зі сплатою відповідачем основної суми заборгованості.

Присутній у судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував, зазначив, що ним було сплачено основну суму заборгованості у розмірі 284 019,44 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

20.06.2006 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Київським міським пологовим будинком № 7 (споживач) був укладений договір № 40595 на постачання електричної енергії.

Рішенням Київської міської ради № 18/7355 від 26.01.2012 р. та розпорядження міської державної адміністрації № 693 від 27.04.2012 р., правонаступником Київського міського пологового будинку № 7 визначено Перинатальний центр м. Києва.

19.06.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Перинатальним центром м. Києва (споживач) був укладений договір № 40595 на постачання електричної енергії.

Згідно з п 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.3.3 споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 2 додатку № 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 13 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, надав послуги на поставку електричної енергії, що підтвержується актами про використану активну електричну енергію, актом прийняття-передавання товарної продукції, актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, рахунками - розшифровками відповідача за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р., поясненнями сторін.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 284 019,44 грн. за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується поясненнями представників позивача та відповідача, витягом з облікової картки відповідача, розрахунком заборгованості відповідача про наявність боргу, рахунками про сплату вартості використаної електричної енергії.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з пунктом 2.1 договору сторони домовились, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Тарифи на електричну енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії за договором № 40595 від 20.06.2006 р. (в редакції від 19.06.2012 р.) за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р. в сумі 284 019,44 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 284 019,44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму, довідкою про надходження коштів за спожиту електроенергію та поясненнями представників сторін, у зв'язку з чим позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 13 644,93 грн. та 3% річних в сумі 17 242,14 грн. за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 13 644,93 грн. та 3% річних в сумі 17 242,14 грн. за період з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про повернення йому надмірно сплаченої суму судового збору суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано майновий позов про стягнення 314 926,50 грн., 2 % від суми якого складає - 6 298,53 грн., судовий збір сплачений позивачем платіжними дорученнями № 27 від 11.06.2014 р. та № 20 від 11.06.2014 р. становить 6 298,53 грн.

Отже, розмір судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" та не є надміру сплаченим. При цьому зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з погашенням боргу відповідачем не є підставою для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Перинатального центру м. Києва про стягнення 30 907,07 грн. задовольнити.

Стягнути з Перинатального центру м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 9, ідентифікаційний код 22964365) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційну складову боргу в сумі 13 644 (тринадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 93 коп. та 3% річних в сумі 17 242 (сімнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 14 коп.

Стягнути з Перинатального центру м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 9, ідентифікаційний код 22964365) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 298 (шість тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 53 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 листопада 2014року.

Повний текст рішення підписаний 24 листопада 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна