Рішення

від 17.11.2014 по справі 911/3980/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" листопада 2014 р.                                                             Справа № 911/3980/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТЕРРА», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ МЕЛІТТО», м. Біла Церква

про стягнення 154 263, 87 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач – не з'явився;

відповідач – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТЕРРА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ МЕЛІТТО» про стягнення 154 263, 87 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №П-212011 від 05.01.2011р. яка складається з: 103 542,23 грн. основного боргу, 1819,57 грн. 3% річних, 15163,09 грн. пені, 33 738,98 грн. курсової різниці.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2014р. у справі №911/3980/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 27.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2014р.

Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 17.11.2014р.

Проте, через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що представник позивача 17.11.2014р. зайнятий у іншому судовому процесі в господарському суді Тернопільської області.

Розглянувши клопотання позивача, суд вирішив його задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про відкладення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.          

Частиною 1 статті 85 ГПК України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

17.11.2014р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд,-

встановив:

05 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТЕРРА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЦ МЕЛІТТО» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № П-212011, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Згідно до п. 1.2. Договору, асортимент, кількість, вартість та терміни поставки кожної конкретної партії товару, що є предметом даного Договору, погоджуються сторонами окремо на основі замовлень Покупця та визначаються у Специфікаціях до даного Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки за відвантажений товар здійснюються Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100% вартості отриманої Покупцем партії товару, з відстроченням платежу, але не більше ніж на 7 календарних днів з моменту отримання Покупцем відповідної партії товару. Розрахунковою одиницею згідно даного Договору вважається гривня України. За погодженням між сторонами допускаються інші форми розрахунків, не заборонені чинним законодавством України.

За словами позивача, в період з 05.01.2011р. по 18.07.2014р., в межах дії даного Договору, ним на було відвантажено товару на загальну суму 103 705,78 грн.

Претензій від відповідача щодо кількості та якості поставленого протягом дії даного Договору товару не надходило.

Проте, відповідач, всупереч умовам договору, здійснив лише часткову оплату за отриманий товар у розмірі 163,55 грн., у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 103 542,23 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014р. по 28.07.2014р. та оборотно-сальдовою відомістю за період з 05.01.2011р. по 15.09.2014р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, доказів оплати та відзиву на позов відповідач до суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 103 542,23 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 15 163,09 грн. пені.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за прострочення оплати за товар, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який сплачується пеня), відповідно до розміру неоплаченої суми, за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, нарахування пені здійснювалось по кожній видатковій накладній окремо, з перевищенням строку, передбаченого п. 6 ст. 232 ГК України, зокрема:

-          по видатковій накладній № 734 від 19.11.2013р. нараховано 605,32 грн. пені за період з 26.11.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 739 від 20.11.2013р. нараховано 471,68 грн. пені за період з 27.11.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 742 від 22.11.2013р. нараховано 529,64 грн. пені за період з 29.11.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 744 від 25.11.2013р. нараховано 357,99 грн. пені за період з 02.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 755 від 27.11.2013р. нараховано 215,80 грн. пені за період з 04.11.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 758 від 28.11.2013р. нараховано 1200,44 грн. пені за період з 05.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 766 від 29.11.2013р. нараховано 555,98 грн. пені за період з 06.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 771 від 03.12.2013р. нараховано 444,41 грн. пені за період з 10.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 779 від 04.12.2013р. нараховано 171,37 грн. пені за період з 11.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 782 від 05.12.2013р. нараховано 341,51 грн. пені за період з 12.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 788 від 06.12.2013р. нараховано 1222,57 грн. пені за період з 13.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 789 від 09.12.2013р. нараховано 336,58 грн. пені за період з 16.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 794 від 10.12.2013р. нараховано 503,01 грн. пені за період з 17.12.2013р. по 15.09.2014р.

-          по видатковій накладній № 184 від 24.02.2014р. нараховано 4739,35 грн. пені за період з 03.03.2014р. по 15.09.2014р.

Судом був здійснений власний розрахунок пені, за вищевказаними видатковими накладними, з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України:

-          по видатковій накладній № 734 від 19.11.2013р. пеня складає 228,08 грн. за період з 26.11.2013р. по 26.05.2014р.

-          по видатковій накладній № 739 від 20.11.2013р. пеня складає 169,55 грн. за період з 27.11.2013р. по 27.05.2014р.

-          по видатковій накладній № 742 від 22.11.2013р. пеня складає 192,57 грн. за період з 29.11.2013р. по 29.05.2014р.

-          по видатковій накладній № 744 від 25.11.2013р. пеня складає 133,37 грн. за період з 02.12.2013р. по 02.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 755 від 27.11.2013р. пеня складає 81,32 грн. за період з 04.11.2013р. по 04.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 758 від 28.11.2013р. пеня складає 454,99 грн. за період з 05.12.2013р. по 05.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 766 від 29.11.2013р. пеня складає 211,94 грн. за період з 06.12.2013р. по 06.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 771 від 03.12.2013р. пеня складає 173,37 грн. за період з 10.12.2013р. по 10.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 779 від 04.12.2013р. пеня складає 67,24 грн. пені за період з 11.12.2013р. по 11.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 782 від 05.12.2013р. пеня складає 134,78 грн. за період з 12.12.2013р. по 12.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 788 від 06.12.2013р. пеня складає 485,31 грн. за період з 13.12.2013р. по 13.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 789 від 09.12.2013р. пеня складає 135,96 грн. за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 794 від 10.12.2013р. пеня складає 204,39 грн. за період з 17.12.2013р. по 17.06.2014р.

-          по видатковій накладній № 184 від 24.02.2014р. пеня складає 1199,96 грн. за період з 03.03.2014р. по 03.09.2014р.

Щодо розрахунку пені за рештою видаткових накладних, судом встановлено, що нарахування пені здійснене відповідачем вірно.

З урахуванням вищевикладеного, вірний розмір пені складає 11 201,35 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 819,57 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 1 819,57 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 33 738,98 грн. курсової різниці.

Відповідно до п. 4.4. сторони встановили грошовий еквівалент вартості товару встановлений у валюті (Долар США та/або Євро) на дату складення видаткової накладної по офіційному комерційному курсу іноземної валюти встановленому на Міжбанківській валютній біржі України (далі -МВБУ). Враховуючи встановлену сторонами відстрочку в оплаті вартості товару, сторони по даному Договору домовилися, якщо на дату здійснення оплати Покупцем отриманого товару, на Міжбанківській валютній біржі відбулося збільшення вартості іноземної валюти (Долар США та/або Євро) більше ніж на 6% по відношення до вартості Долара США та/або Євро яка існувала на дату поставки товару, Продавець має право здійснити перерахунок вартості поставленого і оплаченого Покупцем товару, оформивши це складанням Акту зміни ціни і розрахунком коректування кількісних та вартісних показників в податковій накладній, які сторони даного договору зобов'язані підписати. Оплату за товар Покупець зобов'язаний перерахувати на банківський рахунок Продавця на підставі Акту зміни ціни протягом одного банківського дня з моменту оформлення такого акту.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять підписаного Акту зміни ціни, доказів відправлення на адресу відповідача такого акту чи обґрунтованої відмови відповідача підписати акт.

У зв'язку з чим, суд вважає, що на момент звернення з позовом до суду позивачем не був дотриманий порядок оформлення зміни вартості поставленого товару.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, вимога про стягнення з відповідача 33 738,98 грн. курсової різниці була заявлена передчасно, а отже підстави для задоволення даної вимоги на момент винесення рішення у суду відсутні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 103 542,23 грн. боргу, 11 201,35 грн. пені, 1 819,57 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ МЕЛІТТО» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 33223348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТЕРРА» (04073, м.Київ, вул. Фрунзе, 160 Б, кв. 1004, код ЄДРПОУ 34044538) – 103 542 (сто три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 23 коп. боргу, 11 201 (одинадцять тисяч двісті одну) грн. 35 коп. пені, 1 819 (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять) грн. 57 коп. 3% річних та 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 51 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 28.11.2014р.

Суддя                                                             О.В. Щоткін