Ухвала

від 30.10.2014 по справі 804/13072/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/13072/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13072/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венеція-Бест" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція-Бест" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 року № 0000492212, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 362 091,75 грн., у тому числі, за основним платежем - 337 302,92 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24 789,75 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, контрагенти Позивача на момент укладення правочинів були зареєстровані як платники податків. Вважають, що ймовірні порушення податкового законодавства з боку підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Зазначають, що ненадання Позивачем до перевірки документів, що підтверджують факт транспортування товару, не може свідчити про нереальність вчинених господарських операцій, оскільки ТОВ «Венеція-Бест», відповідно до умов договору, взагалі не повинно мати у себе в наявності такі документи. (а.с.3-11)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Венеція-Бест" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2013р. за № 0000492212 - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000492212 від 11.09.2013р. про сплату суми податку у розмірі 337 302,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 24 789,75 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Крім того, не доведеним є і факт нікчемності правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, відомості про порушення кримінальних справ проти посадових осіб вказаних контрагентів чи наявності таких, що набрали законної сили, вироків суду, відсутні. (а.с.173-176а)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у частині задоволених вимог, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «СВ Траст-Інвест» Позивачем не надано сертифікатів якості поставленої продукції, актів приймання-передачі придбаних товарів та товарно-транспортних накладних чи інших супровідних документів. Крім того, виникають сумніви щодо відповідності видаткових накладних вимогам закону в частині ідентифікації особи, яка підписала такі документи. По взаємовідносинам з ТОВ «Профіт АВ» вважають, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що кошторис та довідка про виконання будівельних робіт між підприємствами підписана невідомими особами, у контрагента працювало лише 3 особи, в той час як для виконання робіт, передбачених договором, необхідна була наявність 16 працівників, крім того,ТОВ «Профіт АВ» знаходиться на значній віддаленості від об'єкта робіт. (а.с.184-185)

ТОВ «Венеція-Бест» заперечувало проти задоволення апеляційної скарги. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. (а.с.195-201)

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Венеція-Бест» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 31 березня 2000 року. (а.с.51)

Уповноваженими працівниками Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 15.08.2013р. за № 223, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1,3,5 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Венеція-Бест" з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "СВ Траст Інвест" за березень-червень 2011 року та ТОВ "Профіт АВ" за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від від 23.08.2013р. за № 96/22-12/30735035. (а.с.17-50)

Перевіркою встановлено порушення:

- ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198. 1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого ТОВ "Венеція-Бест" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "СВ Траст Інвест" за березень-червень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 277 028,49 грн.;

- ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198. 1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого ТОВ "Венеція-Бест" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Профіт АВ" за грудень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 60 273,20 грн., у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 60 273,20 гривень.

На підставі висновків вказаного акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року № 0000492212, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 362 091,75 грн., у тому числі, за основним платежем - 337 302,92 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24 789,75 грн. (а.с.15)

Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Венеція-Бест", суд першої інстанції виходив з того, що Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Крім того, не доведеним є і факт нікчемності правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами,відомості про порушення кримінальних справ проти посадових осіб вказаних контрагентів чи наявності таких, що набрали законної сили, вироків суду, відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас, відповідно до приписів пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм і проводилась оцінка доказів та наявних матеріалів справи.

У спірний період ТОВ «Венеція-Бест» мало взаємовідносини з ТОВ «СВ Траст-Інвест» та ТОВ «Профіт АВ».

Судом встановлено, що між ТОВ «Венеція-Бест» (Замовник) та ТОВ «СВ Траст-Інвест» (Виконавець) укладено договір поставки №10311 від 01 березня 2011 року, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов'язання з поставки корпусних та м'яких меблів для нового корпусу Готельного комплексу «Аврора», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 40, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Відповідно до п.2.2 Договору поставка здійснюється Виконавцем. (а.с.78-80)

Факт постачання меблів за вищезазначеним договором та проведені за це розрахунки підтверджуються наявними у матеріалах справи податковими накладними від 04 березня 2011 року №12; від 14 березня 2011 року №13; від 26 квітня 2011 року №13; від 14 квітня 2011 року № 12; від 12 травня 2011 року №38; від 19 травня 2011 року №39; від 31 травня 2011 року №40; від 08 червня 2011 року №15; від 20 червня 2011 року № 16 (а.с.90-98), видатковими накладними від 04 березня 2011 року № 2, від 14 березня 2011 року № 3, від 12 травня 2011 року № 6, від 14 квітня 2011 року №4, від 26 квітня 2011 року №5, від 19 травня 2011 року №7, від 31 травня 2011 року №8, від 08 червня 2011 року №5; від 20 червня 2011 року № 6 (а.с.81-89), та відповідними платіжними дорученнями, які свідчать про оплату Позивачем поставленого товару. (а.с.99-106)

02 грудня 2011 року між ТОВ «Венеція-Бест» (Замовник) та ТОВ «Профіт АВ» (Підрядник) укладено договір підряду №2/12, відповідно до якого Підрядник зобов'язується на власний ризик, своєчасно та якісно, на оплатній основі виконати роботи по заміні трубопроводів водопостачання фанкойлів на технічному поверсі у приміщенні готельного комплексу «Аврора», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 40, відповідно до затвердженої сторонами сметної документації, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові фронт робіт - приміщення ГК «Аврора», прийняти своєчасно та якісно виконанні Підрядником роботи та оплатити їх. (а.с.107-110)

Факт виконання договірних зобов'язань підтверджується наявними у матеріалах справи рахунком-фактурою від 31 грудня 2011 року №165 (а.с.123), податковою накладною від 31 грудня 2011 року №46, актом прийому виконаних робіт за грудень 2011 року № 02-02/165 (а.с.128-129), платіжними дорученнями (а.с.130-132).

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені та надані контрагентами Позивача - ТОВ «СВ Траст-Інвест» та ТОВ «Профіт АВ», товари та послуги.

Висновки про нереальність угод між ТОВ «Венеція-Бест» з його безпосередніми контрагентами зроблені Відповідачем лише на підставі актів позапланових невиїзних перевірок цих контрагентів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаних підприємств, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача. При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом не можливо підтвердити з огляду на не надання товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція надана в роз'ясненні Міндоходів № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013р. - оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Отже, Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

З огляду на зазначене та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування рішення у цій частині відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13072/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 31 жовтня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко