Рішення

від 13.11.2014 по справі 465/6991/14-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6991/14-ц

2/465/3306/14

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2014 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Гимон І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львова цивільну справу за позовом Стрийського автосервісного підприємства дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» до ОСОБА_1, 3-я особа Публічне акціонерне товариство „Львів-Авто" про стягнення орендної плати та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

позивач Стрийське автосервісне підприємство дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, 3-я особа Публічне акціонерне товариство „Львів-Авто" про стягнення орендної плати та визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.10.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно якого останньому передали в оренду нежитлові приміщення в будівлі допоміжного цеху «Б-1» цифра "8", площею 16,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за що він зобов'язувався проводити оплату згідно умов вказаного договору. Вказаний договір укладався терміном на один рік, та по закінченню такого ОСОБА_1 зобов'язувався звільнити орендовані приміщення. Проте, не зважаючи на взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 такі не виконував належним чином, а саме не здійснював оплату за орендоване майно та не звільнив такі по закінченню дії договору, мотивуючи це тим, що позивач не являється власником спірного майна, а тому просить стягнути з останнього суму заборгованості по орендній платі. В подальшому представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просить визнати за позивачем право власності на спірне майно, оскільки відповідач своїми діями не визнає право власності позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім цього, представник позивача вказав, що спірне майно було передано в статутний капітал ПАТ «Львів-авто», однак дійсно по документах власником спірного майна значиться ПАТ «Львів-Авто», оскільки в рішенні Дулібської сільської ради в частині оформлення права власності на спірне майно зазначено власником ПАТ «Львів-авто», однак це рішення в цій частині скасоване та видане нове з зазначенням власником вже позивача.

Представник відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що власником спірного майна являється ПАТ «Львів-авто», а не позивач, а тому, останній не вправі був передавати таке майно в оренду, а тим більше не має права на стягнення орендної плати. Право на звернення до суду належить ПАТ «Львів-авто», а тому просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник ПАТ „Львів-Авто" позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити. Також, зазначив, що дійсно по документах власником спірного майна вказано ПАТ «Львів-Авто». Вказана помилка була допущена при оформленні права власності, хоча спірне майно вже було внесено в статутний фонд позивача. На вказану помилку не звертали уваги, оскільки жодних спорів щодо власності не виникало. ПАТ «Львів-Авто» згідне з позовними вимогами, як в частині стягнення орендної плати та усунення перешкод так і в частині визнання права власності на спірне майно за позивачем. Також, ПАТ „Львів-Авто" не оспорює право власності позивача на спірне майно, оскільки таке було передано йому засновником у власність. На даний час рішення Дулібської сільської ради в частині оформлення права власності на спірне майно де зазначено власником ПАТ «Львів-авто» скасоване та в цій частині видане нове з зазначенням власником вже позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав:

З протоколу №1 від 30.07.1993 року вбачається, що установчими зборами ПАТ "Львів-Авто" було прийнято рішенням про створення Стрийського автосервісного підприємства дочірнього підприємства ПАТ "Львів-Авто" яке було зареєстровано 10.09.1993 року запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14101200000000467.

Згідно ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Згідно ст. 66 ГК України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників.

У відповідності до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу.

З Статуту позивача вбачається, що засновником було сформовано Статутний капітал шляхом внесення майна.

З копії акту приймання-передачі майна від 03 вересня 1993 року вбачається, що засновником було передано в Статутний фонд позивача майно. Зокрема, в графі найменування основних фондів вказані наступні нежитлові приміщення: будинок основного цеху, допоміжний корпус, адміністративний корпус, насосна, паркан (огорожа №2,№3), ворота №1, водонапірна вежа, котельня.

З виписки з балансу станом на 12 травня 2014 року вбачається, що на балансовому рахунку 103 "Будинки та споруди" Стрийського автосервісного підприємства дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства " обліковується зазначене вище майно.

Також, судом встановлено, що власником спірного майна зазначено ПАТ «Львів-Авто», проте як пояснив представник ПАТ «Львів-Авто» вказана помилка була допущена в процесі оформлення права власності та на таку не зверталась увага оскільки, жодних спорів щодо власності не виникало.

З рішень виконавчого комітету Дулібської сільської ради Львівської області №27 від 21.04.2010 року № 20 від 30.03.2010 року та № 148 від 11.12.1998 року вбачається, що такими було прийнято рішення про оформлення права власності на спірне майно за ПАТ «Львів-Авто».

З рішення виконавчого комітету Дулібської сільської ради Львівської області № 26 від 31.07.2014 року вбачається, що таким було внесено зміни в рішення №27 від 21.04.2010 року № 20 від 30.03.2010 року та № 148 від 11.12.1998 року в частині оформлення права власності на спірне майно за ПАТ «Львів-Авто» та вирішено оформити право власності на спірні приміщення за позивачем.

Отже, як встановлено судом, ПАТ «Львів-Авто» було створено дочірнє підприємство Стрийське автосервісне підприємство дочірнє підприємство ПАТ "Львів-Авто", та йому було передано як внесок у Статутний фонд майно згідно акту приймання-передачі майна від 03.09.1993 року. ПАТ „Львів-Авто" не заперечує право власності позивача на спірне майно, оскільки таке було передано йому засновником у власність і позивач вправі на власний розсуд розпоряджатись належним майном за виключенням обмежень встановлених статутом, а отже, в силу вимог чинного законодавства та вимог статуту суд приходить до висновку, що позивач являється власником спірного майна переданого йому засновником як внесок в статутний фонд та вправі таким розпоряджатись.

Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як встановлено судом, що позивач являється власником спірного майна, а отже такий має право передання його у найм.

З договору оренди від 01.10.2013 року укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що згідно такого відповідачу було передано в оренду приміщення в будівлі допоміжного цеху «Б-1» цифра "8", площею 16,5 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

З п.9.1. вказаного договору вбачається, що такий укладений на строк з 1.10.2013 року по 01.10.2014 року.

Умовами договору оренди визначено, що орендна плата за місяць оренди встановлюється у розмірі 180 грн. та повинна оплачуватись не пізніше 10 числа кожного звітного місяця оренди (п.п. 3.1., 3.2. договору).

В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом відповідач не зважаючи на взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином та не вносив орендну плату, а також не звільнив приміщення по завершенню договору.

Сума заборгованості становить 2160 грн. 00 грн., та така підлягає стягненню.

Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

А отже, оскільки відповідачем вчиняються дії якими останній оспорює право власності позивача на спірне майно, то позов в частині визнання права власності також слід задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 115, 391, 392, 525, 759, 761 ЦК України, ст. 62, 66 ГК України, ст.ст. 10,11,60, 208, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Стрийського автосервісного підприємства дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Львів-Авто" суму заборгованості в розмірі 2160 грн. 00 грн.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею Стрийського автосервісного підприємства, а саме: допоміжного цеху, цифра 8 літери "Б-1", площею 16,5 кв.м. шляхом звільнення таких.

Визнати за Стрийським автосервісним підприємством дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Львів-Авто" (код за ЄДРПОУ 20786391) право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме : адмінбудинок, позначений літ."А-2" площею 197,4 кв.м; допоміжний цех, позначений літ "Б-1", площею 653,0 кв.м; котельня, позначена літ. "В-1" площею 33,5 кв.м; основний цех, позначений літ. "Г-1" площею 557,8 кв.м.; насосна, позначена літ."Д-1" площею 5,1 кв.м.; водонапірна вежа "Е", ворота №1, огорожа №2, огорожа №3.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Дзеньдзюра С.М.