Рішення

від 25.11.2014 по справі 182/1885/14-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1885/14-ц

Провадження № 2/0182/2041/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" про визнання кредитного договору недійсним, повернення відсотків, виведення майна з під застави, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.03.2014 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

22.10.2007 року між ним, ОСОБА_1 (за Кредитним договором - Позичальник), та ПАТ «Альфа-Банк» (за Кредитним договором - Банк) був укладений Кредитний договір № 490050149 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.2 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування суми 55650,00 грн. на рахунок продавця ТОВ «Автосоюзсервіс» за транспортний засіб відповідно до п.2.4 Кредитного договору за цільовим використанням кредиту. Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами в строк до жовтня 2013 року.

У п.2.8 Кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов'язується щомісяця в термін до 22 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим Договором становить 215 доларів США.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Чинний ЦК України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Як зазначено в поясненні Національного банку України № 47-606/5318 від 07.02.2014 року, ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Стаття 32 Закону України «Про Національний банк України» встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів, Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Послався на те, що Банк не виконав, як зазначається в поясненні Національного банку України № 47-606/5318 від 07.02.2014 року, зобов'язань, затверджених постановою Правління Національного банку від 10.05.2007 року № 168, під час укладання кредиту в іноземній валюті щодо попередження споживача, що валютні ризики за кредитним договором несе споживач.

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.

Несправедливими вважає умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 ЦК України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становище Позичальника, як споживача, порівняно з Банком, в разі настання певних подій, відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У зв'язку з цим, позивач просить суд визнати недійсним Кредитний договір № 490050149 від 22.10.2007 року, укладений між ним, ОСОБА_1, та ПАТ «Альфа-Банк», повернення відсотків за договором та виведення майна з під застави.

Позивач у судовому засіданні викладені в позовній заяві обставини та вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вважає, що строк позовної давності ним пропущений не був.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У матеріалах справи наявні заперечення відповідача проти позову (а.с.75-78), згідно якого просив розглядати справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних доказів (а.с.78). Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю. Зазначив, що Банком при укладенні спірного Кредитного договору були дотримані норми діючого законодавства. Також просив застосувати позовну давність.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з такого.

У судовому засіданні встановлено наступне.

22.10.2007 року між сторонами був укладений Кредитний договір № 490050149 (далі - Кредитний договір) (а.с.9-15,79-81), згідно з умовами якого цей Договір складається з двох частин, які нероздільно пов'язані між собою. Договір вважається укладеним за умови підписання Сторонами обох частин цього Договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього Договору).

Відповідно до п.2 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором Предмет застави, а Позичальник приймає Кредит та передає Банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором Предмет застави на наступних умовах.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, сума кредиту та валюта кредиту: 11019,80 доларів США.

Відповідно до п.2.3. Кредитного договору, номінальна процентна ставка складає 12 % річних.

Відповідно до п.2.3. Кредитного договору, дата остаточного повернення Кредиту - 22.10.2013 року.

Відповідно до п.2.4. Кредитного договору, цільове використання кредиту: придбання Транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу, укладеним між Позичальником та ТОВ «Автосоюзсервіс» (далі - Продавець) № П-128 від 12.10.2007 року - SAMAND, EL, 2007 року випуску, колір - СІРИЙ, державний номер - НОМЕР_1 (далі за текстом - Транспортний засіб), № кузову - НОМЕР_2, тип - ЛЕГКОВИЙ-СЕДАН-В (свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3, видане - 17.10.2007 року РЕВ 10-го МВ ДАІ УМВС України, Дніпропетровська обл.); оплати страхової суми ЗАТ «ПРОСТО-страхування» (далі - Страховик) за перший рік страхування Транспортного засобу - 0,00 грн.

Відповідно до п.2.7. Кредитного договору, визначений порядок надання Кредиту, згідно з яким не пізніше наступного банківського дня після отримання Банком документів, зазначених у Частині № 2, Кредит надається однією сумою в готівковій формі, шляхом видачі кредитних коштів Позичальнику з операційної каси Банку. У день видачі кредитних коштів Позичальнику у валюті кредиту, на суму отриманого Кредиту в іноземній валюті Позичальник здійснює купівлю національної валюти (гривні) через операційну касу Банку по встановленому курсу Банку на день здійснення операції та не пізніше наступного банківського дня перераховує виручені від продажу валюти кошти, за наступними реквізитами: у сумі 55650,00 грн. - на рахунок Продавця ТОВ «Автосоюзсервіс» № 26007101990102, у ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК», МФО 320650, код ЄДРПОУ 32455503, з метою оплати за Транспортний засіб за Договором купівлі-продажу № П-128 від 12.10.2007 року; у сумі 0,00 грн. - на рахунок Страховика ЗАТ «ПРОСТО-страхування» № 2650278, у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673, з метою оплати страхової суми за перший рік страхувальника Транспортного засобу за Договором страхування між Позичальником та Страховиком.

Відповідно до п.2.8. Кредитного договору, визначений порядок повернення Кредиту та сплати процентів, згідно з яким платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим Договором:

- у разі сплати у валюті Кредиту - 22 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 215 доларів США;

- у разі погашення Кредиту у національній валюті таке погашення має здійснюватись не пізніше 21 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.2.10. Кредитного договору, предметом застави є транспортний засіб SAMAND, EL, 2007 року випуску, колір - СІРИЙ, державний номер - НОМЕР_1, № кузову - НОМЕР_2, тип - ЛЕГКОВИЙ-СЕДАН-В (свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3, видане - 17.10.2007 року РЕВ 10-го МВ ДАІ УМВС України, Дніпропетровська обл.) (далі - Предмет застави).

Відповідно до п.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені даним Договором повертати Кредит, виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені Договором платежі та виконувати інші обов'язки, що передбачені Договором. Повернення Кредиту (його частини) та сплата процентів за користування ним здійснюється Позичальником в порядку та на умовах, що визначені у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.5 Кредитного договору, інші істотні умови цього Договору викладені в Частині № 2, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.8.1. Частини № 2. Загальні умови кредитування, що є невід'ємною частиною Кредитного договору (далі - Частина № 2 Кредитного договору), Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом частинами у терміни, що визначені відповідно до цього Договору, а також належним чином виконати інші зобов'язання, викладені у цьому Договорі.

Відповідно до п.9.1. Частини № 2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування Кредитом виходячи з 30 днів у місяці та 360 у році. Банк здійснює кінцевий розрахунок процентів, що підлягають оплаті, на день здійснення остаточного повернення Кредиту.

Відповідно до п.9.2. Частини № 2 Кредитного договору, повернення Кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються у валюті Кредиту або в валюті, відмінній від валюти Кредиту, якою може бути інша іноземна валюта 1 групи Класифікатора (яка відповідає валюті Рахунків, що визначені в Частині № 1) чи національна валюта України (у випадку надання Кредиту в іноземній валюті), за вибором Позичальника в наступному порядку:

9.2.1. У валюті кредиту - шляхом внесення належних до сплати сум через касу Банку або каси його структурних підрозділів (філій, відділень) на Рахунок, або шляхом безготівкового перерахуванням коштів на Рахунок.

9.2.2. в валюті, відмінній від валюти Кредиту, якою може бути інша іноземна валюта 1 групи Класифікатора чи національна валюта України (у випадку надання Кредиту в іноземній валюті) - в еквіваленті, розрахованому від належної до сплати суми коштів в валюті Кредиту, виходячи з безготівкового курсу продажу валюти Кредиту, встановленого Банком на наступний банківський день від дати зарахування коштів відповідного платежу, шляхом безготівкового перерахування еквівалентної суми в іншій іноземній валюті 1 групи Класифікатора чи в національній валюті України гривнях на Рахунок шляхом внесення через касу Банку або каси його структурних підрозділів (філій, відділень) або інші банки (фінансові установи, операторів переказів).

Відповідно до п.11.6. Частини № 2 Кредитного договору, сторони домовились про збільшення позовної давності, позовна давність становить 50 років.

Тобто позивач звернувся до суду з даним позовом в межах позовної давності.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України зазначено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З підписанням Кредитного договору № 490050149 від 22.10.2007 року позивач ОСОБА_1 підтвердив, що всі умови договору йому повністю зрозумілі і він погоджується з ними.

Підписання позивачем Кредитного договору підтверджує той факт, що між ним та Банком досягнуто згоди по усіх істотних умовах, а отже договір є укладеним. Крім того, після укладення Кредитного договору позивач ОСОБА_1 виконував умови Кредитного договору, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.24-60), однак лише в 2014 році позивач вирішив пред'явити свої вимоги до Банку. На думку суду, такі обставини свідчать про небажання позивача ОСОБА_1 виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором перед Банком.

Викладене також підтверджується п.7 Кредитного договору, який позивачем був підписаний, згідно з яким підпис Позичальника на цьому Договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірнику цього Договору в дату його укладення та ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання Кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство. Підпис Позичальника на цьому Договорі є також письмовим підтвердженням того, що Позичальник в письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, які йому роз'яснені і зрозумілі.

У ч.2 ст.192 ЦК України зазначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 «Про банки і банківську діяльність», кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.ст. 47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мали право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями у 2007 році мали право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

У матеріалах справи наявні копії документів: Банківська ліцензія № 61 на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Дозвіл № 61-5 на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (а.с.79,80), згідно яких відповідач вправі був укладати з позивачем ОСОБА_1 Кредитний договір в іноземній валюті.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, суд приходить до висновку, що для визнання Кредитного договору недійсним немає жодних правових підстав.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.192,524, ч.3 ст.533, ст.627, ч.1 ст.628, ч.2 ст.192 ЦК України, ст.ст.2,47,49 «Про банки і банківську діяльність», -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Рибакова