Рішення

від 21.10.2014 по справі 914/3248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 р.                                                   Справа № 914/3248/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ;

до відповідача: Малого приватного підприємства “Фірма Західбуд”, м. Стрий, Львівська область;

про: стягнення 19 351 грн. 39 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 11.09.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до Малого приватного підприємства “Фірма Західбуд” про стягнення 19 351 грн. 39 коп. Розгляд справи призначено на 30.09.2014 року.

У судовому засіданні 30.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи для долучення до матеріалів справи. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на дату судового засідання не повернулося. Розгляд справи відкладено на 21.10.2014 року.

У судове засідання 21.10.2014 року сторонни явки представників не забезпечили. Від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача причин неявки не повідомив, заяв, клопотань не подавав.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 21.10.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (надалі по тексту рішення – позивач, банк згідно з Умовами) звернулось до суду із позовом до Малого приватного підприємства “Фірма Західбуд” (надалі по тексту рішення – відповідач, клієнт згідно з Умовами) про стягнення 19 351 грн. 39 коп. заборгованості, з яких 8 500 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 6 371 грн. 22 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 954 грн. 90 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань та 1 525 грн. 27 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідачу було відкрито поточний рахунок із кредитним лімітом 8 500 грн. 00 коп. на підставі заяви відповідача від 12.04.2011 року. Кредит надавався взамін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Однак, клієнт порушував взяті на себе зобов'язання, у результаті чого станом на серпень 2014 року у нього виникла заборгованість в описаному вище розмірі.

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України, повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 12.04.2011 року на підставі заяви Малого приватного підприємства “Фірма Західбуд” відкрито поточний рахунок клієнта № 26000060258529. У такій заявці зазначено, що підписавши цю заяву, клієнт приєднується і погоджується з «Умовами та правилами надання банківських послуг» (надалі по тексту рішення - Умови), тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://ргіvаtbаnk.uа., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 12.04.2011 року (надалі по тексту рішення - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000060258529 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, «sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг», підтвердженням чого є довідка про розмір встановлених кредитних лімітів клієнту Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд» від 20.08.2014 року, згідно з якою розмір ліміту змінювався: 12.04.2011 року - 1 000 грн., 01.03.2012 року – 2 330 грн., 06.03.2012 року – 0 грн., 06.06.2012 року – 1 500 грн., 17.08.2012 року – 4 000 грн., 17.09.2012 року – 8 500 грн., виписки за період з 01.02.2013 року по 13.08.2014 року, з 12.04.2011 року по 18.09.2014 року по особовому рахунку клієнта Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд», меморіальний ордер № 1 від 04.02.2013 року на суму 8 500 грн.

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк і інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Порядок погашення кредиту, користування кредитом та нарахування відсотків та пені передбачені «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на відповідному сайті. Приєднавшись своєю заявою до умов обслуговування кредитних лімітів по поточних рахунках корпоративних клієнтів, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування, дата укладення якого є датою підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Умовами визначено порядок розрахунків за користування кредитом. А саме, відповідно до розділу Умов 3.18.4.1 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1).

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2).

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання виконуються неналежним чином, а саме не сплачуються кошти, необхідні для погашення заборгованості, підтвердженням чого є розрахунок заборгованості станом на 13.08.2014 року та банківські виписки, долучені до матеріалів справи представником позивача. Відтак, станом на 13.08.2014 року у зв'язку із порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач заборгував позивачу 19 351 грн. 39 коп. заборгованості, з яких 8 500 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 6 371 грн. 22 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 954 грн. 90 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань та 1 525 грн. 27 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк надсилав відповідачу претензію № 10221LVH2S0EA від 31.07.2014 року з повідомленням про наявність заборгованості у розмірі 18 955 грн. 76 коп. та вимогою її негайного погашення. Вказана претензія відправлена клієнту 10.08.2014 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, поштовою квитанцією та списком згрупованих поштових відправлень. Проте, належної відповіді на претензію позивач від відповідача не отримав.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставами виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування б/н від 12.04.2011 року, який належить до договорів приєднання, укладений внаслідок підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет.

Як зазначено в заявці від 12.04.2011 року, клієнтом накладено електронно цифровий підпис цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» - електронний цифровий підпис за правовим статусом, прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відтак, заява про відкриття поточного рахунку укладена та підписана сторонами належним чином: з використанням цифрового підпису клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією зі сторін, може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування позивач надавав відповідачу кредитний ліміт у загальному розмірі 8 500 грн. (12.04.2011 року - 1 000 грн., 01.03.2012 року – 2 330 грн., 06.03.2012 року – 0 грн., 06.06.2012 року – 1 500 грн., 17.08.2012 року – 4 000 грн., 17.09.2012 року – 8 500 грн.), що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів від 20.08.2014 року.

Як встановлено судом вище, банківськими виписками з рахунку відповідача за період з 12.04.2011 року по 18.09.2014 року, а також меморіальним ордером, копії яких знаходяться в матеріалах справи підтверджено належне виконання умов договору банком та користування грошовими коштами відповідачем.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Порядок розрахунків визначений Умовами та тарифами надання банківських послуг, який, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, клієнтом порушено.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

У останньому судовому засіданні представник позивача повідомив, що спір у позасудовому порядку не врегульований, заборгованість по кредиту не погашена. Представником відповідача не подано доказів на спростування заявлених позовних вимог, як і доказів погашення заборгованості.

Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк повідомляв відповідача про наявність заборгованості та вимагав здійснити її погашення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, претензією № 10221LVH2S0EA від 31.07.2014 року, описаною вище. Докази повного чи часткового погашення заборгованості, належного виконання своїх обов'язків, вчасного повернення суми кредиту та відсотків за його користування у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Стягнення пені у розмірі 0,1315% не передбачено спеціальним законодавчим актом, тому позивачем при розрахунку суми пені правильно враховано обмежений розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та правомірно нараховано штрафні санкції.

Крім цього, п. 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки, зокрема, пені, за порушення передбачених обов'язків здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість шестимісячного періоду нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Відтак, нарахування пені за період, вказаний позивачем, відповідає Умовам та є правомірним.

Пунктом 3.18.2.3.4 Умов передбачене право банку у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами,змінити умови кредитування: вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Враховуючи належне виконання банком своїх обов'язків по наданню кредитного ліміту, відсутність доказів належного виконання зобов'язань та спростування наявності заборгованості клієнтом, суд приходить до висновку про порушення договірних зобов'язань відповідачем, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

          Стягнути з Малого приватного підприємства “Фірма Західбуд” (82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Підзамче, будинок 5А, код ЄДРПОУ 31712197) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) 8 500 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 6 371 грн. 22 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 954 грн. 90 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань та 1 525 грн. 27 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом і 1 827 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 27.10.2014 року.

Суддя                                                                                 Матвіїв Р.І.