Рішення

від 08.06.2006 по справі 14/142/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/142/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.06                                                                                        Справа №  14/142/06

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом             Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,  м. Київ              

До відповідача      Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  “Запоріжгаз”, м. Запоріжжя   

Про стягнення 1 795 055,97 грн.

Суддя Хоролець Т.Г.

Представники:

Від позивача          Мандригеля Р.С., дов. №313/102 від 29.12.2005

Від відповідача     Козакова О.А., дов. № 08/49 від 06.01.2006

                                Власова І.Ю., дов. № 08/14 від 05.01.2006

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення 1 795 055,97 грн.

17.04.2006 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.05.2006. Розгляд справи відкладався до 08.06.2006.

У судовому засіданні 08.06.2006 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги обґрунтував ст.ст. 11-16,258,525,526,549-552,611,625,712 ЦК України, ст.ст. 193,216-218,230-231,264-265 ГК України та просить стягнути з відповідача 1795055,97  грн. заборгованості, що складається з 1218665,18 грн. основного боргу; 122865,2 грн. пені, 364049,64 грн.  інфляційних втрат та  89475,95 грн. три відсотки річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, зазначив, що позов необґрунтований у зв'язку з тим, що зазначена в позові сума за поставку  природного газу не витікає з договору, отже не підлягає задоволенню. В судовому засіданні 08.06.2006, відповідач з урахуванням підписаної сторонами додаткової угоди № 3 до  договору   суму основного боргу визнав. Проте,  заперечує проти  стягнення штрафних санкцій, трьох відсотків річних  та індексу інфляції обґрунтовуючи свої заперечення  ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” та ухвалою  господарського суду Запорізької області по справі № 21/84 від 20.04.2004, якою введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,   суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2003 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” –Постачальник (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжгаз” –Покупець (відповідач у справі) укладено договір на постачання природного газу №06/03-1850, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю в 2003 році природний газ для потреб промислових споживачів, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно п.2.1 договору, Постачальник передає Покупцеві в 2003 році газ в обсязі  7180  тис.куб.м.

Пунктом 5.1.,5.2. договору встановлена ціна за 1000,00 куб.м. – 276,25 грн. Загальна сума договору становить 1 983 475,00 грн.

В подальшому, додатковою угодою №2 від 29.10.2003 обсяг газу, що передається поставити Покупцеві збільшено до 18 630,877 тис.куб.м., а загальна сума договору становить 5 146 779,77 грн.

Додатковою угодою № 3  від 31.12.2003  внесено зміни до договору , якою передбачено передати  відповідачу по договору  природного газу   в обсязі  до 24643,410 тис.куб.м на загальну суму  6650024,21  грн.

У відповідності по п.3.3.,3.4. договору, кількість газу, поставлена Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками сторін на підставі наданих Покупцем розподільчих відомостей споживання газу Споживачами, але не більше місячних обсягів, зазначених в п. 2.1. договору. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, Покупець зобов'язаний надати Постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою.

За приписами розділу 6 договору, оплата за газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 10 та 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Постачальник своїх обов'язки по договору виконав, передав Покупцю природний газ в обсязі  24643,410 тис.куб.м. на загальну суму 6 650 024,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які щомісячно, починаючи з травня 2003 по грудень 2003 року сторонами підписувалися та скріплювалися печатками (копії актів на а/с 19-26).

Відповідач заперечив проти стягнення з нього заборгованості за поставлений природний газ, оскільки, як вважає, договором передбачено постачання газу в обсязі 18630,877 тис.куб.м., а йому поставлено більше ніж погоджено договором. Проте в судовому засіданні 08.06.2006 погодився з сумою основного боргу, вказавши, що ним спочатку не була прийнята до уваги додаткова угода №3 від 31.12.2003.

За умовами додаткової угоди №3  від 31.12.2003 обсяги постачання природного газу збільшено до 24643,410 тис.куб.м. на загальну суму 6 650 024,21 грн.

Згідно ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до  вимог, що у  певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.   

Відповідно до положень ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За  приписами ст. 33 ГПК України  обов'язок доказування  і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 цього Кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів повного виконання своїх зобов'язань по договору.

Таким чином, заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 1 218 665,18 грн. позивачем обґрунтована, визнана відповідачем в повному обсязі судом задовольняється.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  за порушення строків оплати 122865,2 грн. пені, а також  364049,64  інфляційних втрат та  89 475,95 грн. три відсотки річних  на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач заперечив проти стягнення  зазначених сум посилаючись на ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” та ухвалу  господарського суду Запорізької області по справі № 21/84 від 20.04.2004, якою введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” встановлено, що під час  дії мораторію не нараховується  неустойка (пеня, штраф) не застосовуються інші санкції за невиконання  або неналежне виконання  грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків та зборів обов'язкових платежів. У судове засідання відповідачем надано ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.04.2004 по справі №21/84 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  

Виходячи з викладеного,  суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені в сумі  122 865,20 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями відповідача  перед позивачем  є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 1 Закону під терміном “грошове зобов'язання” розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” дія мораторію поширюється на нарахування неустойки (пені та штрафу), а суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, як плати за користування коштами, підлягають стягненню.

Така позиція Верховного суду України   викладена в постанові від 16.05.2006  по справі  № 10/557-26/155.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.                 

Керуючись ст. ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного  товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” ( 69000, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, р/р 26004301157828 в ЦВ ПІБ, м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної  компанії   “Нафтогаз України” (03035, м. Київ, вул. Полуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 1218665 грн. 18 коп. основного боргу, 364049 грн. 64  коп. інфляційних втрат,  89475  грн. 95 коп. три відсотки річних, 16721 грн. 90 коп. держмита та 109 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                             Т.Г.Хоролець

               Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України  09.06.2006.