Рішення

від 27.11.2014 по справі 927/1646/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?27? листопада 2014 року справа № 927/1646/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Практика",

вул. Київська, 140, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк",

вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000

Предмет спору: про стягнення 164000,00грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: Маковецький В.Л., довіреність № 03-1 від 03.11.2014р., представник

Андреєва - Сікач А.О., довіреність № 04-1 від 04.11.2014р., представник

від відповідача: не з'явився

Суд виносить рішення після оголошеної перерви у судовому засіданні 18.11.2014 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.11.2014 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Практика" подано позов до Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" про стягнення 164000,00 грн. безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України та на п. 2.33 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27, 46).

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 06.11.14 р., якою, зокрема, відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв'язком відзиву на позов та документи в разі неявки в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, відзив на позов до суду не надіслав.

На виконання вимог ухвали суду від 21.10.2014 р. на адресу господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшла належним чином завірена копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014 р. № 102 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку «Демарк», що долучена судом до матеріалів справи (а.с. 28-29).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2014 року позивачем згідно платіжного доручення № 10006 від 26.08.2014 року було перераховано кошти в сумі 13000,00 грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37139124) № 26006000101139 в ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, підстава платежу - орендна плата, відшкодування комунальних послуг згідно договору № 1-2014 від 01.01.2014 р., договору № 6-2013 від 01.02.2013 р. (а.с. 12).

02 вересня 2014 року позивачем згідно платіжного доручення № 10088 від 02.09.2014 року перераховано кошти в сумі 151000,00 грн. на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця Мединського Миколи Миколайовича (код 3002407253) № 26006000101203 в ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, підстава платежу - попередня оплата за побутову техніку згідно договору доручення № 1/05-14 від 06.05.14 р. (а.с. 8).

03 вересня 2014 року позивач звернувся до відповідача з претензіями про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 13000,00 грн. згідно платіжного доручення № 10006 від 26.08.2014 року на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37139124) № 26006000101139 в ПАТ «Банк «Демарк», та про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 151000,00 грн. згідно платіжного доручення № 10088 від 02.09.2014 року на розрахунковий рахунок ФОП Мединського М.М. (код 3002407253) № 26006000101203 в ПАТ «Банк «Демарк», так як кошти в сумі 13000,00 грн. та 151000,00 грн. ТОВ «Холдер-ЛТД» та ФОП Мединським М.М. відповідно, отримані не були, оскільки на час їх перерахування їх розрахункові рахунки в ПАТ «Банк «Демарк» були закриті (а.с. 9-10, 13-14).

Відповідач листами № 09/06-6067 від 09.09.2014 р. та № 09/06-6149 від 10.09.2014 р. надав відповідь на отримані претензії та повідомив позивача про те, що грошові кошти в сумі 13000,00 грн. та 151000,00 грн. зараховані на рахунок 3720* «Кредитові суми до з'ясування» в Банку «Демарк», у зв'язку з відсутністю в банку рахунку отримувача № 26006000101139 ТОВ «Холдер-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37139124) та рахунку отримувача № 26006000101203 ФОП Мединського М.М. (код 3002407253). Також, відповідач зазначив, що ним сформовано платіжні документи на перерахування коштів в сумі 13000,00 грн. та 151000,00 грн. з рахунку 3720* «Кредитові суми до з'ясування» в Банку «Демарк» на рахунок позивача № 26006033944 в ПАТ «Полікомбанк» м. Чернігів, МФО 353100, що знаходиться в картотеці обліку документів невиконаних зобов'язань, та буде сплачений в порядку черговості платежів та при наявності грошових коштів на кореспондентському рахунку Банку «Демарк» (а.с. 11, 15).

25 вересня 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 600 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 102 від 26.09.2014 року розпочати з 29 вересня 2014 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29 вересня 2014 р. по 29 грудня 2014 р., включно, та призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Приходька В.О. (а.с. 29).

02 жовтня 2014 р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Демарк» із заявою про визнання його кредитором на загальну суму 164000,00 грн. (13000,00 грн. + 151000,00 грн). (а.с. 16-17). Листом № 03/12-6866 від 06.10.2014 р. відповідач надав відповідь на отриману заяву та повідомив позивача про відсутність правових підстав для визнання його кредитором ПАТ «Банк «Демарк», так як процедура ліквідації банку не розпочата (а.с. 18).

У відповідності до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Статтею 1091 вказаного вище Кодексу передбачено, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

За приписами п. 22.6 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346 (із змінами та доповненнями) обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи, реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи, і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (зі змінами та доповненнями) (п.п. 2.31 - 2.33) встановлено, що банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, не виявлено розбіжностей.

У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

З листів-відповідей відповідача №09/06-6067 від 09.09.2014 р., № 09/06-6149 від 10.09.2014 р. вбачається, що ним встановлено відсутність в банку рахунків отримувачів № 26006000101203 ФОП Мединського М.М. (код 3002407253) та № 26006000101139 ТОВ «Холдер -ЛТД» (код ЄДРПОУ 37139124), що визначені в платіжних дорученнях позивача № 10088 від 02.09.2014 р., № 10006 від 26.08.2014 р., у зв'язку з чим кошти в сумі 151000,00 грн. та 13000,00 грн. були перераховані відповідачем на рахунок 3720* «Кредитові суми до з'ясування» в «Банку «Демарк». В порушення вимог п.п. 2.31 - 2.33 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відповідачем по закінченню строку для встановлення належного отримувача коштів, а саме чотири робочі дні з дня надходження електронного розрахункового документу до банку, включаючи день надходження, грошові кошти в сумі 164000,00 грн. не були повернуті банку, що обслуговує платника (позивача).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач грошові кошти в сумі 164000,00 грн. у встановлені строки банку, що обслуговує позивача (р. 26006033944 ПАТ «Полікомбанк» м. Чернігів, МФО 353100) не повернув, у зв'язку з чим майнові права позивача були порушені.

Однак, враховуючи той факт, що з 29 вересня 2014 року до відповідача застосована процедура виведення з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, суд виходить з того, що процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є спеціальним законом у даних правовідносинах. Вирішуючи спір пов'язаний з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію, своїх зобов'язань перед його кредиторами, суд має враховувати положення цього Закону, оскільки він є пріоритетним відносно інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому ЗУ "Про банки та банківську діяльність". Згідно п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (із змінами та доповненнями) визначено наслідки запровадження тимчасової адміністрації, зокрема п. 1 ч. 5 вказаної статті визначає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 даного Закону термін «вкладник» вживається у значенні «фізична особа» (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є вкладником іменного депозитного сертифікату. Разом з тим, вищевказаний нормативний акт не надає визначення такого поняття як «кредитор банку». Визначення терміну «кредитор банку» міститься у ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документальне підтвердженні вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи, що банк не виконав свої зобов'язання перед позивачем, гроші кошти в сумі 164000,00 грн. у встановлений чинним законодавством строк не повернув, суд дійшов до висновку, що банк по відношенню до позивача є боржником, а позивач - кредитором, так як має документально підтвердженні вимоги щодо майнових зобов'язань останнього. Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 164000,00 грн. є майновою та оплачується судовим збором як майнова (2% від ціни позову).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки на момент розгляду справи судом в ПАТ «Банк «Демарк» діє тимчасова адміністрація, позовні вимоги про стягнення 164000,00 грн. коштів задоволенню не підлягають з урахуванням вимог п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд звертає увагу позивача, що виходячи із змісту ст.ст. 39, 40, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після запровадження в банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому спеціальним Законом порядку з дотримання принципів черговості, передбаченого ст. 52 вказаного Закону.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.12.2014р.

Суддя І.Г.Мурашко

.