Постанова

від 25.11.2014 по справі 826/13994/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року № 826/13994/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕРМІДА" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРМІДА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення зустрічної звірки, оскільки жодного запиту щодо надання документів на адресу позивача не надходило та документи фінансово-господарської діяльності у позивача не витребовувались. Також позивач посилався на те, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

У судовому засіданні 20.10.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 08.10.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що на адресу позивача було направлено запит № 14549/10/26-53-22-05-10 від 16.05.2014, водночас поштове відправлення повернулось без вручення адресату з відміткою пошти "нет организации". Також відповідач посилався на те, що зустрічні звірки не є перевірками та складення у зв'язку з встановленням фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку акту не є обставиною, яка порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.

У судове засідання 20.10.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

16.05.2014 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ім'я ТОВ "ЕРМІДА" було складено запит №14549/10/26-53-22-05-10 "Про надання інформації та її документального підтвердження" в якому викладено прохання у відповідності до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 та абзацу 4 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та у зв'язку з отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення підприємством податкового законодавства надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо результатів операцій по господарським відносинам з наступними контрагентами: ТОВ "СЕТМАРКЕТ" за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, ТOB "РАЙЗІН ТРЕЙД" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ "ІКБ "МИР-2012" за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, ТОВ "ЕСГ" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ "Епіцентр К" за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, ТОВ "АДЦ" за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 та ТОВ "ТАЛАРІС ПЛЮС" за період з 01.01.2014 по 28.02.2014. Також в зазначеному запиті вказано про те, що пояснення мають бути надані у встановлений законодавством термін - не пізніше 10 - денного строку від дати отримання запиту та проінформовано про те, що у відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ненадання документів в зазначений термін є підставою для призначення документальної позапланової перевірки.

28.07.2014 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 340/26-53-22-05-17/3830903 від 12.06.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю" ЕРМІДА " (ЄДРПОУ 38309031) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку".

У вступній частині зазначеного акту вказано наступне: "На підставі службового посвідчення серія KB службового посвідчення №136305, виданого 08.11.2012 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києві, Ващенко Віталієм Олександровичем - заступником начальника відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕРМІДА " (ЄДРПОУ 38309031) (далі скорочено ТОВ ' «ЕРМІДА») щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки за результатами отриманої податкової інформації (актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів - постачальників ТОВ «РАЙЗІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38951168) за березень 2014 року та ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) за лютий 2014 року) та встановлених фактів вжито наступні заходи:

На податкову адресу ТОВ «ЕРМІДА» засобами поштового зв'язку направлено лист з повідомленням про вручення від 15.05.2014 №14549/10/26-53-22-05-10 про находження інформації а її документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТOB "РАЙЗІН ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 38951168), ТОВ "ІКБ "МИР-2012" (ЄДРПОУ 38292479), ТОВ "ЕСГ" (ЄДРПОУ 38963461), ТОВ "АДЦ" (ЄДРПОУ 36469326), ТОВ "ТАЛАРІС ПЛЮС" (ЄДРПОУ 38864793) та контрагентом - покупцем: ТОВ "Епіцентр К" (ЄДРПОУ 32490244) за період з 01.02.2014 по 31.03.2014.

Слід зазначити, що ТОВ «ЕРМІДА» в 2014 році змінено податкову адресу на таку: 69035 Запорізька обл., Комунарський, вул. Сталеварів, буд. 15.

21.05.2014 вказаний лист повернувся з відміткою за даною адресою підприємство не знаходиться.

До СУФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві направлено запит №313/26-53-22-05-16 від 27.05.2014 року на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

14.05.2014 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій внесено запис про прийняте рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

На час складання акту стан платника - 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру. "

На сторінці 54 акту № 340/26-53-22-05-17/3830903 від 12.06.2014 зазначено наступне: "Підсумовуючі все вищевикладене, є підстави вважати, що фінансово-господарських операції, що задекларовані ТОВ "ЕРМІДА" (код за ЄДРПОУ 38309031) за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 року мають ознаки безтоварних та направлені на штучне формування податкового кредиту по податку на додану вартість та собівартість придбаних та реалізованих товарів по податку на прибуток для ТОВ " ТОВ"Епіцентр К" (ЄДРПОУ 32490244)

Враховуючи вищенаведене, за результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "ЕРМІДА " (код за ЄДРПОУ 38309031) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами -контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку. "

Позивач, вважаючи неправомірними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки за результатами якої складено акт № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 та вважаючи, що на підставі зазначеного акту неправомірно внесено зміни до інформаційних систем, які використовуються податковим органом звернувся з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Отже, у випадку відсутності у податкового органу даних та документів для здійснення співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, виникненню у податкового органу права на проведення зустрічної перевірки передує обов'язок направити суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запит про подання інформації та її документального підтвердження. При цьому документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідач, як на обставину, яка зумовлювала виникнення в нього права на проведення зустрічної звірки позивача посилався на той факт, що ним на ім'я позивача було складено запит №14549/10/26-53-22-05-10 від 16.05.2014, який направлено на адресу позивача, водночас поштове відправлення повернулось без вручення адресату з відміткою пошти "нет организации". Відповідний факт зафіксовано також в акті № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 14 зазначеного Порядку суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодекс України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема. випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, податковий орган у письмовому запиті про надання інформації має зазначити підстави для надіслання запиту та строк на надання відповіді на такий запит, при цьому запит вважається врученим якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою суб'єкта господарювання. Водночас, у випадку направлення запиту суб'єкту господарювання у зв'язку з виявленням за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби строк для надання відповіді на запит податкового органу скорочується до десяти робочих днів з дня отримання запиту та ненадання відповіді на такий запит відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодекс України є обставиною, яка може бути підставою для проведення позапланової перевірки.

У запиті № 14549/10/26-53-22-05-10 від 16.05.2014 зазначено про те, що його направлено у зв'язку з отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення підприємством податкового законодавства та ним встановлено строк для надання відповідних пояснень та документів у розмірі 10 робочих днів. Також зазначений запит містить посилання на те, що ненадання інформації та її документального підтвердження на даний запит буде розглядатися, як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Вказаний запит не містить жодних посилань на той факт, що його було надіслано з метою проведення зустрічної звірки.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що запит №14549/10/26-53-22-05-10 від 16.05.2014 було надіслано у зв'язку з виявленням за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби , а не з метою проведення зустрічної звірки.

Таким чином, навіть у випадку вручення запиту №14549/10/26-53-22-05-10 від 16.05.2014 позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства відповідний факт не міг бути обставиною, яка зумовлює виникнення у відповідача права на проведення зустрічної звірки позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, а відтак у нього були відсутні правові підстави для вчинення дій по її проведенню.

Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку з встановленням факту що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРМІДА " (ЄДРПОУ 38309031) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку." його було складено у зв'язку з встановленням факту неможливості проведення зустрічної звірки з огляду на те, що позивач за фактичною адресою не знаходиться.

Отже, зазначений акт складено у зв'язку з встановленням факту, що не давав змогу провести зустрічну звірку позивача, а саме, у зв'язку з встановленням відсутністю позивача за його місцезнаходженням.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач будь - яких доказів та обґрунтувань на підтвердження проведення відповідачем зустрічних звірок чи документальних невиїзних позапланових перевірок щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами - контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку, суду не надано, як і не зазначено про неможливість їх надання.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 складено не за результатами проведення відповідачем зустрічної звірки позивача чи його документальної невиїзної позапланової перевірки, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, а також те, що будь - яких інших доказів на підтвердження проведення відповідачем зустрічних звірок позивача чи його документальних невиїзних позапланових перевірок останнім суду не надано, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки позивача чи його чи документальної невиїзної позапланової перевірки вчинені не були.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача та по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача результати якої оформлені актом №340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 є лише формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по складанню складанні акту № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 тобто, позивачем фактично оскаржується акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який є службовим документом органів податкової служби.

З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначений акт, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по складанню акту № 340/26-53-22-05-17/3830903 від 12.06.2014 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 та відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014 суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже у випадку встановлення порушення платником податку податкового законодавства, яке призвело, зокрема, до заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ податковий орган наділений повноваженнями здійснити коригування відповідних показників шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення, при цьому положеннями чинного законодавства не передбачено в зазначеному випадку до прийняття податкового повідомлення - рішення та його узгодження здійснення коригування відповідних показників шляхом внесення відповідних коригувань податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів та зборів України, у тому числі до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема податкова інформація.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємців затверджених наказом Міністерства доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 встановлено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Підпунктом 3.1.3.7 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Відповідно до пункту 5.1. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затверджених наказом Державної податкової служби України № 516 від 14.06.2012 обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. Під час введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності обов'язково проводиться автоматизована перевірка податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих алгоритмів контролю в ПЗ із приймання та обробки податкової звітності.

Пунктом 5.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Таким чином, податковий орган використовує відомості про позивача при адмініструванні податків і зборів позивача та його контрагентів, що є недостовірними і внесені відповідачем до АІС за результатами вчинення заходів щодо проведення зустрічної звірки правових підстав для здійснення яких у нього не було.

За наслідками такого адміністрування Відповідач згідно пунктом 5.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 вживає заходи реагування (проводить перевірки, звірки і т.д.), чим порушуються права і законні інтереси позивача.

Крім того, суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності, у тому числі з ПДВ, у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/74156/12 від 13.02.2013.

З огляду на викладене враховуючи те, що акт № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 було складено не за результатами проведеної перевірки позивача та не у зв'язку зі встановленням за її результатами порушень вимог чинного законодавства, зокрема, заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, правові підстави на проведення якої у податкового органу були відсутні, у нього були відсутні й правові підстави для здійснення коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача на підставі зазначеного акту та внесення на підставі зазначеного акту інформації до інформаційної системи "Податковий блок".

Факт внесення відповідачем в інформаційну систему "Податковий блок" коригувань на підставі акту № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014, зокрема, здійснення зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з інформаційних систем податкового органу.

Таким чином, у зв'язку зі здійснення відповідачем коригування в інформаційній системі "Податковий блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014 відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014, задекларовані позивачем податкові зобов'язання є відмінними від тих, що відображені в зазначеній системи, а отже при зіставленні податкової звітності позивача та даних наявних у податкового органу завжди буде виникати відмінність в показниках податкової звітності, яка у свою чергу є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Отже, у зв'язку зі здійснення відповідачем коригування в інформаційній системі "Податковий Блок" відомостей щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014 у нього виникають правові підстави для сумніву, як у правомірності декларування позивачем податкових зобов'язань, так і правомірності декларування податкових зобов'язань його контрагентами, що у свою чергу є прямим порушенням прав позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акта від 12.06.2014 № 340/26-53-22-05-17/38309031 та відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є право суду яке він реалізує у випадку наявності підстав для застосування відповідних заходів, а не його обов'язком.

У даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів судового контролю у вигляді зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково .

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта № 340/26-53-22-05-17/38309031 від 12.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРМІДА» (ЄДРПОУ 38309031) щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРМІДА» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2014.

4. В решті позовних вимог - відмовити .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов