Рішення

від 26.11.2014 по справі 903/1147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2014 р. Справа № 903/1147/14

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Федош Сергій Миколайович (представник за дов. б/н від 07.11.2014р.)

від відповідача: - н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" до приватного підприємства "Веселка Трейд" про стягнення 6 061,13 грн.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" звернулось в суд з позовом до приватного підприємства "Веселка-Трейд" про стягнення 6 092,48 грн.

Позов мотивувало тим, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 14 974,37 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2809 від 14.09.2011 р. на суму 7 063,75 грн., № 2958 від 26.09.2011 р. на суму 1 218,00 грн., № 3035 від 26.09.2011 р. на суму 1 898,50 грн., № 3037 від 27.09.2011 р. на суму 4 071,48 грн., № 3360 від 27.10.2011 р. на суму 722,64 грн.

Проте, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 9 750,12 грн., що підтверджується виписками про оборот коштів на рахунку виданими АТ «ОТП Банк» в м. Луцьку від 27.08.2011 р., від 31.10.2011 р., від 17.11.2011 р.

07.02.2014 р. позивач надіслав претензію відповідачу з вимогою сплатити вартість поставленого товару в сумі 5 224,25 грн., проте, відповідь на претензію не отримав.

31.10.2014 р. між сторонами підписано та скріплено печатками акт взаємної звірки, згідно якого сторони визнають наявність у відповідача заборгованості в розмірі 5 224,25 грн.

Беручи до уваги викладене, позивач просив стягнути з відповідача 6 092,48 грн., з яких 5 224,25 грн. сума основного боргу, 751,70 грн. інфляційних втрат та 116,53 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2014 р. порушено провадження по справі, та призначено останню до розгляду в судовому засіданні.

26.11.2014 р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 6 061,13 грн., з них: 5 224,25 грн. суми основного боргу, 720,35 грн. інфляційні втрат та 116,53 грн. 3% річних.

Суд прийняв подану заяву представником позивача, а тому має місце нова ціна позову 6 061,13 грн.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала суду повернулась з відміткою пошти: "За зазначено адресою не значиться".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 11.11.2014 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністі відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар, факт передачі товару покупцеві підтверджується видатковими накладними (підписанні сторонами), рахунками фактури, податковими накладними та довіреностями на отримання товару на загальну суму 14 974,37 грн.:

- видаткова накладна № 2809 від 14.09.2011 р. на суму 7 063,75 грн., податкова накладна 14.09.2011 р. №67 на суму 7 063,75, рахунок-фактура від 14.09.2011 р. №1121480 на суму 7 063,75 грн. та довіреністю на отримання товару відповідачем № 68 від 14.09.2011 р. (а.с.11-14);

- видаткова накладна № 2958 від 26.09.2011 р. на суму 1 218,00 грн., податкова накладна від 26.09.2011 р. №124 на сум 1 218,00 грн., рахунок-фактура від 26.09.2011 р. №1121652 на сум 1 218,00 грн. та довіреність на отримання товару №72 від 26.09.2011 р. (а.с.15-18);

- видаткова накладна №3035 від 26.09.2011 р. на сум 1 898,50 грн., податкова накладна від 26.09.2011 р. №131 на суму 1 898,50 грн., рахунок-фактура від 26.09.2011 р. №1121684 на суму 1 898,50 грн. (а..с.19-21);

- видаткова накладна № 3037 від 27.09.2011 р. на суму 4 071,48 грн., податкова накладна від 27.09.2011 р. №136 на суму 4 071,48 грн., рахунок-фактура від 27.09.2011 р. №1121762 на суму 4 071,48 грн. (а.с.22-24);

- видаткова накладна №3360 від 27.10.2011 р. на суму 722,64 грн., податкова накладна від 27.10.2011 р. №104 на суму 722,64 грн., рахунок-фактура від 27.10.2011 р. №1122181 на суму 722,64 грн. та довіреність на отримання товару від 27.10.2011 р. (а.с.25-28)

Згідно абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 даного закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі видаткових накладних (а.с. 11, 15, 19, 22, 25).

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 9 750,12 грн., що підтверджується виписками про оборот коштів на рахунку виданими АТ "ОТП Банк", а саме 27.09.2011 р. на суму 3 057,50 грн., 31.10.2011 р. на суму 3 692,62 грн., 17.11.2011 р. на суму 3 00,00 грн. (а.с. 29-31). Проте сума коштів в розмірі 5 224,25 грн. залишились не сплаченою.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Внаслідок дій позивача по відпуску товару між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст. 265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач станом на день розгляду справи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар не надав, доводи позивача не спростував.

Беручи до уваги викладене, у зв'язку з неналежним виконанням зобовязань відповідачем, суд прийшов до висновку, що сума основного боргу підставна та підлягає до стягнення з останнього у розмірі 5 224,25 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до даної норми позивач просив стягнути з відповідача 720,35 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 116,53 грн. Нарахування даних сум судом перевірено.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 614, 625, 692 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Веселка Трейд" (вул. Привокзальна, 14, м. Луцьк, Волинська область 43006, код ЄДРПОУ 37320101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" (вул. Рівненська, 76а, м. Луцьк, Волинська область 43020, код ЄДРПОУ 30006703) 6 061,13 грн. (шість тисяч шістдесят одна гривня і тринадцять копійок) з яких: (5 224,25 грн. основного боргу, 720,35 грн. інфляційних втрат та 116,53 грн. 3% річних), а також 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 01.12.2014 р.

Суддя І. О. Гарбар