Постанова

від 27.11.2014 по справі 803/2308/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 803/2308/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Румман Україна" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Румман Україна" (ТзОВ "Румман Україна") про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України (ПК України), однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у нього виник податковий борг з податку на прибуток, з податку на додану вартість, за штрафними (фінансовими) санкціями в загальній сумі 75 765 грн. 02 коп. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Оскільки у ТзОВ "Румман Україна" відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивач, в порядку підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України звернувся з даним адміністративним позовом до суду та просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, з метою погашення вказаного податкового боргу.

Відповідач письмових заперечень проти позову суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав суду письмове клопотання від 26 листопада про розгляд справи за його відсутності (а.с. 52).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду, надіслане за місцезнаходженням відповідача згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Конякіна, 30), повернулись до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 48-50), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому позивачем було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

ТзОВ "Румман Україна" 11 листопада 2011 року зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням юридичної особи значиться: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Конякіна, 30; ідентифікаційний код юридичної особи - 37901561. Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з 14 листопада 2011 року за № 10539. Дані обставини підтверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19580027 від 11 листопада 2014 року, довідкою № 1 від 17 листопада 2014 року про взяття на облік платника податків (а.с. 28, 53).

Як встановлено судом, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток з врахуванням часткової переплати в сумі 29 188 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у податковій декларації за вказаним платежем від 01 лютого 2014 року (а.с. 14). Також рахується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000481501 від 22 січня 2014 року (а.с. 12); внаслідок несплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у податкових деклараціях за вказаним платежем від 20 січня 2014 року, від 20 лютого 2014 року (а.с. 15-18), який із врахуванням часткового погашення становить 13 783 грн. 82 коп. Крім того, податковим повідомленням-рішенням № 0001162230 від 27 червня 2013 року контролюючим органом застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 38 186 грн. (а.с. 11). З метою погашення податкового боргу податковим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 287-11 від 22 серпня 2013 року (а.с. 6).

Вказані обставини встановленні рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року в адміністративній справі № 803/1016/14 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Румман Україна" про стягнення податкового боргу, яким постановлено адміністративний позов задовольнити, стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Румман Україна" в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в розмірі 75 765 гривень 02 копійки (сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 02 копійки) (а.с. 54-55).

Станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений, що стверджується зворотним боком облікової картки платника податків за кожним платежем (а.с. 19-22).

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (ПК України) адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Однак, Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Контролюючим органом вживались заходи щодо встановлення наявного майна у відповідача що може стати джерелом погашення податкових зобов'язань, та на підставі довідок Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області виявлено, що таке майно відсутнє (а.с. 23, 24).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 19-1.1.21 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Таким чином, позивачем по справі вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Румман Україна" (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, 30; ідентифікаційний код юридичної особи - 37901561), що знаходяться в банках, в межах суми податкового боргу 75 765 грн. 02 коп. (сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять грн. 02 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова