Рішення

від 26.11.2014 по справі 910/21978/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21978/14 26.11.14

За позовомНаціональної телекомпанії України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телепродакшн Плюс" простягнення 781 372,61 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Погас О.А. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національної телекомпанії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепродакшн Плюс" про стягнення заборгованості у розмірі 700 000,00 грн., пеню - 70 326, 03 грн., 3 % річних - 11 046, 58 грн., всього - 781 372,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 порушено провадження у справі №910/21978/14, розгляд справи призначений на 03.11.2014.

Ухвалою від 03.11.2014 відкладено розгляд справи на 26.11.2014, в порядку ст. 77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про дату та час розгляд справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в позовній заяві.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.11.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2013 між Національною телекомпанією України (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепродакшн Плюс" (замовник за договором) укладений договір №141-25/3 (далі - договір), за умовами якого, виконавець зобов'язується здійснити розміщення в ефірі телевізійних каналів "Перший" (аналогове ефірне та супутникове мовлення), "Перший Т2" (цифрове мовлення), аудіовізуальних творів та анонсів до них, назва та хронометраж яких вказані у додатках до цього Договору (далі - програми), а замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього Договору.

Сторони домовились, що ціна послуг є договірною та узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього Договору, згідно п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата здійснюється замовником на підставі рахунку виконавця та цього Договору. Несвоєчасне надсилання виконавцем рахунку, інші обставини, внаслідок яких замовник не зміг отримати рахунок виконавця, не є підставою для несвоєчасної оплати послуг за цим договором (п. 3.3).

Відповідно до додатку №1 до Договору, сторони домовились, що вартість послуг є договірною та протягом 1 календарного місяця становить 700 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 116666,67 грн. Фактичний обсяг надання послуг протягом 1 календарного місяця визначається на підстав ефірних довідок виконавця та оформлюється відповідним актом приймання-передачі послуг. В ефірних довідках також вказується перелік назв відеоматеріалів, що були в ефірі виконавця впродовж відповідного календарного місяця. (п.п.1,2 Додатку №1 до Договору).

Відповідно до п. 3 цього Додатку №1, строк оплати за даним Додатком: сторони домовились, що замовник попередньо сплачує 20 % визначеної в п. 1 цього Додатку №1 вартості послуг на підставі рахунків, що їх виставляє виконавець.

Оплата другої частини у розмірі 80 % послуг здійснюється замовником відповідно до вартості зафіксованої в акті приймання-передачі послуг до 20 числа наступного місяця, в якому підписаний акт прийому-передачі послуг (п.4 Додатку №1).

Робоча програма:"Політтеатр", хронометраж 1 програми до 20 хвилин.

День та часовий відрізок надання послуг: щонеділі у проміжок з 22-00 до 22-30 (одразу після закінчення програми "Підсумки тижня") та щопонеділка у проміжок з 09-30 до 10-00 (повтор), але з урахуванням власної сітки мовлення.

Кількість анонсів за 1 календарний місяць: до 100 виходів, хронометраж 1 анонсу до 30 сек.

Період надання послуг: з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу послуги які передбачені умовами Договору на загальну суму 700 000,00 грн., що підтверджується ефірними довідками та актом приймання-передачі послуг від 28.02.2014, який скріплений підписами та печатками сторін.

Отже, вказаний акт приймання-передачі послуг підтверджує факт надання послуг позивачем за Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині не оплати за послуги.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п.п. 3, 4 Додатку №1 строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

22.05.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою №8-02-19/915 про сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 27.05.2014 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 700 000,00 грн. відповідачем розмір заборгованості не спростований, доказів погашення заборгованості не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Телепродакшн Плюс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 700 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявив до стягнення пеню - 70 326, 03 грн. та 3 % річних - 11 046,58 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку порушення строків оплати (п.п. 32, 3.4 Договору) та /або строків відшкодувань (п. 25.6) виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день порушення.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг, то вимога позивача про стягнення пені у розмірі 70 326,03 грн. нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнається судом обґрунтованою та задовольняється відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 11 046,58 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 43, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепродакшн Плюс" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 50-Б, літ. В, офіс 42, код 38900375) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код 23152907) суму основного боргу у розмірі 700 000,00 грн. (сімсот тисяч гривень 00 коп.), пеню - 70 326,03 грн. (сімдесят тисяч триста двадцять шість гривень 03 коп.), 3 % річних - 11 046, 58 грн. (одинадцять тисяч сорок шість гривень 58 коп.) та 15 627,45 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень 45 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.11.2014.

Суддя М.Є. Літвінова