Постанова

від 26.11.2014 по справі 813/4352/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 7981/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. по справі за позовом Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.06.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10403,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний відповідач належав до категорії зайнятого населення, у зв'язку з чим допомогу по безробіттю на зазначену вище суму йому виплачено безпідставно. Добровільно отриманих коштів не повернув.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року позов задоволено.

ОСОБА_1 оскаржив дану постанову, з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що є інвалідом з дитинства по зору III групи.

14 лютого 2012 року відповідач уклав договір-доручення №2184-12 АС з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», однак оскільки не було видано Довіреності повіреному ОСОБА_1, то сторони не досягли згоди щодо даної істотної умови договору, тому вважає договір таким, що не був укладеним і він жодних дій не вчиняв і не отримував доходу.

Відсутність Довіреності на вчинення юридичних дій від імені довірителя унеможливлювала діяльність ОСОБА_1 за договором - доручення.

У Законі України «Про зайнятість населення» не встановлено, що особи, які перебувають у цивільно-правових договірних відносинах належать до зайнятого населення. Законодавство України не відносить осіб, у яких існують суб'єктивні права за договором цивільно-правового характеру та які не отримують від них жодних доходів, до зайнятого населення.

ОСОБА_1 отримавши претензію від 29.04.2014 року надав лист - відповідь від 07.05.2014 року в якій чітко пояснив мотиви незгоди із заявленою претензією

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника відповідача, який просить скасувати рішення суду першої інстанції, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 16.10.2012 року звернувся до Старосамбірського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.

На підставі заяви, ОСОБА_1 було взято на облік у центрі зайнятості та 23.10.2012 року надано статус безробітного, а також призначено допомогу по безробіттю.

В Старосамбірському районному центрі зайнятості відповідач перебував на обліку як безробітний з 23.10.2012 року по 18.10.2013 року.

В ході розслідування страхових випадків згідно обміну даними з Пенсійним фондом України виявлено факт працевлаштування відповідача в АТ «Страхова компанія «АХА страхування» в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного.

АТ «Страхова компанія «АХА страхування» листом від 23.12.2013 року №3345/16 повідомила, що відповідач перебував в цивільно-правових відносинах із страховою компанією по договору №2184-12АС у період з 14.02.2012 року по 28.02.2013 року, однак угоду вважає такою, що не тягне за собою правових наслідків, оскільки відповідачу не було видано доручення на виконання умов договору.

Старосамбірський районний центр зайнятості листом від 29.01.2014 року за №05-41/198 звернувся з відповідним запитом до страхової компанії про надіслання копії цивільно-правового договору.

Однак, листом від 04.03.2014 року №877/03 страховою компанією відмовлено в . наданні копії цивільно-правового договору.

Районним центром зайнятості надіслано листа від 12.03.2014 року №05-45/416 Подільському районному центру зайнятості за місцем знаходження страхової компанії про необхідність здійснення перевірки безпосередньо у роботодавця.

Подільським районним центром зайнятості надіслано Старосамбірському районному центру зайнятості акт розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 08.04.2014 року №119, яким встановлено відповідно до інформації з Пенсійного фонду України, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Старосамбірському районному центрі зайнятості, як безробітний, працював за цивільно-правовим договором. В наданні копії цивільно-правового договору страховою компанією також відмовлено у зв'язку з тим, що надання такого документу не передбачено наказом Мінпраці №60/62 від 13.02.2009 року, яким затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Згідно довідки від 25.04.2014 року №1365407 у період з 23.10.2012 року по 18.10.2013 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 10403,35грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач звертаючись до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю, був працевлаштований, про що свідчить договір доручення №2184-12АС від 14.02.2012 року, не повідомив центр зайнятості про факт працевлаштування, а відтак виплачене йому матеріальне забезпечення підлягає поверненню, з наступних підстав:

Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Закон №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку, як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно п.п.1, 3 Закону №1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Підпунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. № 915/5136, визначено, що працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами) є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку, як безробітного у державній службі зайнятості, що передбачено пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219.

Особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, в розумінні ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» є зайнятою особою.

Судом встановлено, і таке не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи по зору, з дитинства.

Відповідно до наявних у справі довідок АТ «СК «АХА Страхування» №3345/11 від 23.12.2013р., від 27.06.2014р. ОСОБА_1 не отримував винагороду та будь-якого іншого доходу у період з 14.02.12р. по 28.02.13р. (а.с.25, 69), що додатково стверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р. (а.с.70)

При наданні первинних документів позивачу, в т.ч. заяви (11, 13) відповідач зазначав, що жодного заробітку від цивільно-правових угод на момент звернення не отримував, що свідчить про те, що позивач про даний факт знав, погодився з ним і, відповідно, визнавши відповідача тимчасово безробітним, нарахував і виплатив йому відповідні суми.

Доказів того, що відповідач ввів в оману чи подав позивачу недостовірні дані, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, позивач по даних відповідача сам нарахував і виплатив відповідачу зазначену в позові суму, а тому відсутні підстави для відповідного стягнення оспорюваної суми з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по справі №813/4352/14 - скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 28.11.2014р.