Постанова

від 03.11.2014 по справі 804/16461/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. Справа № 804/16461/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватної фірми «Лінміс» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 558,3 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07.10.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватної фірми «Лінміс» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 558,3 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та справу було призначено до судового розгляду на 20.10.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Приватна фірма «Лінміс» зареєстрована реєстраційною службою Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, має ідентифікаційний код підприємства - 19435350 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об`єднаній державній податковій інспекції з 16.10.1998 р. за №111, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 07.10.2014 року ПФ «Лінміс» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 1 558,3 грн.

В судове засідання, призначене на 20.10.2014 р. сторони не з'явились, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки не відомі, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 03.11.2014 р.

В судове засідання, призначене на 15 жовтня 2014 року, сторони також не з'явились, про розгляд даної адміністративної справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на неповажну явку сторін в судове засідання та враховуючи термін розгляду адміністративної справи, визначений відповідно до ст. 122 КАС України, суд, вважає, що розгляд справи за даної явки сторін та за наявними у ній доказами, що має наслідком винесення рішення по суті заявленого адміністративного позову, є достатнім заходом дисциплінування сторін в сенсі дотримання терміну розгляду справи та недопущення зловживання сторонами своїми процесуальними правами, та нехтування обов'язками, а також дотримання принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 41 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи:довідка про час виникнення заборгованості по ПФ «Лімніс» станом на 31.07.2014 р.; копія витягу з ЄДРПОУ; копія корінця податкової вимоги форми «Ю» від 26.07.2013 р. №71-15; копія поштового повідомлення; копія податкової декларації за 2013 р.; копія корінця податкового повідомлення-ршення форми «Р» від 12.04.2013 р.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у ПФ «Лінміс» виникла з 04.04.2013 р. у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов`язань.

26.07.2014 р. за №71-15 податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» на загальну суму - 493,10 грн., яку було направлено на адресу відповідача, та отримана останнім 08.08.2013 р., що підтверджується копією поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Зазначена податкова вимога не є відкликаною та оскарженою позивачем, а відтак - підлягає обов`язковому виконанню.

У відповідності до зазначеного вище, на підставі норм Податкового кодексу України, позивачем з 04.04.2013 р. по 30.01.2014 р. нараховано податковий борг по податковій декларації №1300004840 на загальну суму - 1 558,3 грн., що підтверджується довідкою про час виникнення заборгованості у ПФ «Лінміс», яка міститься в матеріалах справи.

Отже, станом на 07.10.2014 ПФ «Лінміс» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 558,3 грн., що підтверджується відповідною довідкою.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавствос строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 271 ПК України визначається база оподаткування та зазначається, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до ст. 285 ПК України визначається податковий період, та зазначається, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається з 1 січня закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ст. 286 ПК України визначається порядок обчислення плати за землю, який полягає у наступному. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки є договір оренди земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, як встановлено п. 288.7 ст. 288 ПУ України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПК України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам про розгляді даної справи, зазначає наступне.

Всупереч вимогам ст.ст. 285-288 ПК України зазначені зобов`язання відповідачем сплачено не були.

При цьому, будь-яких доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 26.07.2013 року №71-15 на суму 493,10 грн., до суду надано не було, як не було надано і будь-яких заперечень на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду під час розгляду даної адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність спростування зазначених доводів будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України з боку відповідача, що дозволяє суду прийти до висновку, що адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватної фірми «Лінміс» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 558,3 грн., є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватної фірми «Лінміс» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 1 558,3 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків ПФ «Лінміс», код ЄДРПОУ 19435350 в обслуговуючих банках заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1 558,3 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім грн. тридцять коп.) (код 13050100) р/р 33218811700013, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м.Дніпродзержинську, податковий код ЄДРПОУ 38028588, назва банку: ГУДКС у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова